Небезпечні “Молоти”
Українські бійці гинуть від вибухів власних мінометів…
фото: Укроборонпром
Комітет Верховної Ради України з питань нацбезпеки і оборони минулого тижня заслухав експертні висновки щодо причин розриву міномета “Молот” під час навчань на 233-ому Рівненському загальновійськовому полігоні 6 липня цього року, внаслідок чого загинули троє військовослужбовців 128-ої гірничо-штурмової бригади, ще дев’ятеро отримали поранення. На той час це був уже восьмий випадок вибуху нового 120-міліметрового міномета української розробки з часу його постановки на озброєння у 2016 році і принаймні четвертий із летальними наслідками.
Після трагедії Президент України Петро Порошенко заборонив стрільби з “Молотів” під час навчань. Озвучений на засіданні Комітету ВРУ висновок очільника Генеральної прокуратури України (ГПУ) Юрія Луценка був банальний: головна причина трагедії на Рівненському полігоні – недбалість військових, що призвела до заряджання міномета двома мінами, які здетонували під подвійною вагою в стволі, а також неналежна організація самих стрільб.
Схожої версії дотримуються і в Міністерстві оборони України (МОУ). “Що стосується небойових втрат, яких зазнали наші військовослужбовці, то тут є порушення заходів безпеки. Але вони стосуються не тільки експлуатації і ведення вогню з мінометів, а й інших видів озброєння, а також експлуатації військової техніки”, – заявив під час засідання парламентського комітету державний секретар МОУ Олександр Дублян, інформує Німецька хвиля.
Однак їх і далі використовують під час бойових дій у зоні проведення Операції об’єднаних сил (ООС) на Донбасі. 23 вересня в районі Світлодарської дуги стався дев’ятий розрив “Молота”, внаслідок чого поранення дістали двоє військовослужбовців 72-ої окремої механізованої бригади.
“Молот” зі знаком мінус
Варто зазначити, що український міномет був розроблений в рекордні терміни. Від початку розробки “Молота” в травні 2015 року до перших полігонних випробувань минуло лише чотири (!) місяці. В березні 2016-го перша партія нових мінометів була передана Збройним силам України (ЗСУ), а вже у липні на полігоні “Широкий лан” у Миколаївській області під час навчальної стрільби жертвами розриву міномета стали двоє військових 57-ої бригади. Волонтери та журналісти одразу вдарили на сполох, доводячи, що ця зброя має вагомі недоліки.
“Ми неодноразово намагалися привернути увагу до того, що з “Молотами” є проблема. Експерти-металознавці стверджують, що марка сталі в стволі не відповідає технічним характеристикам – м’якша, аніж повинна бути. Для того, щоб це з’ясувати, напевно, треба елементарно провести матеріалознавчу експертизу. Але нам, волонтерам, сказали не лізти. Бо ми – тупі цивільні і нічого не розуміємо”, – розповіла “Главкому” журналістка і волонтерка Ольга Решетилова.
Мають претензії й самі учасники бойових дій. Український військовий Анатолій Топольський наприкінці серпня 2016 року описав на своїй сторінці у Facebook власні враження від нового міномета: “Сам міномет – дуже погана копія радянського міномета 2С12 “Сані”. У тест-драйві брали участь 12 “Молотів”. Два з них випробування не пройшли: один розвалився ще на під’їзді до вогневої, другий під час першого пострілу. Після п’ятого пострілу механізм одного з мінометів почав заклинювати. Ну і ще один лютий “ахтунг” – “Молот” за майже півмільйона гривень за штуку.., оптика повинна бути ого-го. Приціли на “Молоті” – 1946 року! Зроблено в СРСР”.
Журналісти проекту “Наші гроші” також звернули увагу на те, що “Молоти” мали б бути оснащені прицілами MUM 706 M західного виробництва, які вважають однією з найдорожчих деталей у цьому виді озброєння. Але насправді з’ясувалося, що більшість мінометів укомплектовані старими радянськими прицілами 1940-их років – МПМ-44М. Учасник війни на Донбасі Станіслав Краснов на своїй сторінці у Facebook так прокоментував ситуацію: “Окрім величезної корупційної складової, в цих так званих новітніх мінометах є ще й очевидне порушення технічних вимог на виробництві. Існує велика вірогідність того, що ці “золоті” міномети – просто пофарбовані в зелений колір водопровідні труби”.
“Молот” зі знаком плюс
Натомість експерти стверджують, що зі зброєю все гаразд. Під час виступу перед комітетом ВРУ директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександр Рувін наголосив, що інформація про неналежну якість стволів мінометів не відповідає дійсності – їх виготовляють із такої ж сталі, що й попередні моделі, які давно стоять на озброєнні: 2Б11, ПМ-38 та ПМ-43.
“У середньому всі показники, які впливають на безпеку при забезпеченні стрільби, повністю витримані. Сталь і сам ствол, труба міномета відповідають документації!” – наголосив він. Утім експерт звернув увагу на певні технічні недоліки, які виявляються в процесі експлуатації “Молота” – швидке зношення пускового механізму, внаслідок чого не детонує перша закинута всередину ствола міна, та запобіжника, який мав би унеможливити подвійне заряджання.
Подвійне заряджання міномета, за попередньою версією, і стало причиною нещодавнього розриву “Молота” на Світлодарській дузі, зазначив начальник управління експлуатації та ремонту Центрального артилерійсько-ракетного управління озброєння ЗСУ Іван Лісовий. “Утім солдати там стріляли з окопів, дистанційно “зі шнурка”, надягнувши бронежилети, тому все обійшлося пораненнями”, – пояснив він.
Вісім кримінальних справ
Як би там не було, але проблема з мінометами таки є. Як заявив очільник ГПУ, нині розслідують вісім кримінальних справ щодо інцидентів із розривом стволів мінометів. У цих провадженнях мовиться про загибель 13 військовослужбовців і травмування ще 30. “Встановлено, що всього з 2016 року було 13 фактів розриву 120-міліметрових мінометів, які перебували на обліку ЗСУ. З них дев’ять – “Молоти”, чотири – радянські 2Б11”, – повідомив Генпрокурор.
При цьому Юрій Луценко зауважив, що розрив міномета від подвійного заряджання підтверджений лише фактом вибуху на Рівненському полігоні у липні цього року. Тобто можна припустити, що в інших 12 випадках не йшлося про “недбалість військових”. Хоча остаточні висновки можна буде робити лише після закінчення офіційного розслідування всіх інцидентів.
Однак МОУ не має наміру знімати “Молот” із озброєння! У відомстві стверджують, що статистка аварійних ситуацій із ним є такою ж, як і статистика подібних випадків з іншими мінометами.
“Лев” зі Львова
Для об’єктивності слід зазначити, що більшість продукції підприємств вітчизняного військово-промислового комплексу нарікань не викликають. Регулярно з’являються й новинки, здатні стати в пригоді на передовій. До прикладу, на Державному підприємстві (ДП) “Львівський бронетанковий завод”, що входить до складу Державного концерну (ДК) “Укроборонпром”, успішно завершили визначально-відомчі випробування броньованої ремонтно-евакуаційної машини (БРЕМ) “Лев” і готові до її серійного виробництва.
Машину створили на базі танка Т-72, вона призначена для евакуації та буксирування несправної, пошкодженої гусеничної та колісної військової техніки в умовах бойових дій, проведення її поточного та середнього ремонту в польових умовах. “Лев”, зокрема, оснащений лебідкою із тросом робочою довжиною 200 метрів. Електрозварювальне обладнання, яке живиться від генератора ремонтно-евакуаційної машини, дозволяє проводити електрозварювальні роботи в польових умовах. Крім того, БРЕМ “Лев” має кран-стрілу максимальною вантажопідйомністю 12 тонн для проведення у польових умовах монтажу-демонтажу вузлів та агрегатів, зокрема, танкових башт, двигунів, коробок передач, опорних котків тощо. Додатково машина обладнана вантажною платформою, що дозволяє транспортувати запасні частини, необхідні для проведення ремонтних робіт, вагою до 1,5 тонни.
А ще на БРЕМ “Лев” передбачена можливість встановлення двигуна потужністю 780 (840) к/с, які дозволяють 41-тонній машині розвивати максимальну швидкість руху до 60 км/год. БРЕМ здатна працювати у діапазоні температури повітря від –40 до +40 градусів за Цельсієм і має запас ходу не менш ніж 460 км ґрунтовою дорогою. Екіпаж машини – три людини, на озброєнні БРЕМ – кулемет НСВТ (КТ-12,7).
Розробку 120-міліметрового міномета М120-15 “Молот” на базі радянського 2Б11 розпочали в травні 2015 року, а вже у серпні був виготовлений перший дослідний екземпляр зброї. В березні 2016-го ДК “Укроборонпром” передав ЗСУ першу партію “Молотів”. З того часу на Донбас відправили понад 280 мінометів вартістю 483 тис. грн кожен. Тактико-технічні характеристики М120-15 “Молот”: калібр – 120 мм; маса – 210 кг; бойова швидкострільність – до 12 пострілів за хвилину; максимальна дальність стрільби – до 7 км.
Пшиком завершилася резонансна справа про нібито розкрадання державних коштів під час закупівлі пального для ЗСУ, в якій фігурував заступник міністра оборони України Ігор Павловський. 11 жовтня 2017-го детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) спільно з прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) затримали генерала за підозрою в розтраті 149 млн грн при закупівлі МОУ пального у фірми “Трейд Коммодіті”. Наприкінці березня цього року в НАБУ заявили про завершення досудового розслідування в цій гучній справі. Генералу Павловському та ще трьом високопосадовцям МОУ висунули обвинувачення за статтею Кримінального кодексу “привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем”.
Суть оборудки така: в квітні 2016 року комітет із конкурсних торгів МОУ вибрав переможцем тендера із закупівлі пального фірму “Трейд Коммодіті”. Загалом було укладено 14 угод на суму понад 1 млрд грн. А вже за кілька місяців з’явилася додаткова угода, згідно з якою ціна раптом зросла на 16% від початкової вартості. “Трейд Коммодіті” пояснила це підвищенням цін на дизельне пальне на біржах і як доказ подала дані провідного світового постачальника інформації про ринки енергоресурсів Platts (американська інформагенція, яка спеціалізується на публікації цінових котирувань на нафту, нафтопродукти, продукти нафтохімії, природний газ і промислові метали). Натомість у НАБУ вважають, що підвищення вартості відбувалося “за відсутності будь-яких правових підстав” і завдало державному бюджету збитків на суму 149 млн грн. Також потрібно зазначити, що закупівлю пального, яку розслідувала НАБУ, проводили не через систему ProZorro – тоді вона ще не була обов’язковою. Тендер був оголошений у виданні “Вісник державних закупівель”, а самі торги проходили в паперовому, а не електронному форматі.
Однак минулого тижня Адміністративний апеляційний суд залишив чинним рішення першої інстанції щодо скасування акта Держаудитслужби, на якому, власне, й були побудовані звинувачення НАБУ. “Апеляційний суд остаточно визнав, що акт Держаудитслужби, на підставі якого було порушене кримінальне провадження і який є, по суті, єдиним доказом у кримінальній справі щодо так званого розкрадання коштів при закупівлі пального МОУ в компанії “Трейд Коммодіті” є незаконним і необґрунтованим”, – розповів Економічній правді адвокат одного з інвесторів компанії, екс-заступник Генпрокурора України Віталій Касько. “Суд дослідив умови закупівлі і визнав, що коригування цін здійснювалося відповідно до закону. По суті, цей єдиний доказ, на якому ґрунтувалося кримінальне провадження, був зруйнований”, – додав адвокат. Але варто зазначити, що НАБУ ще має право звернутися до суду касаційної інстанції.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
