На посади у Вищому антикорупційному судді (ВАКС) претендують загалом 342 особи. З них 240 юристів змагатимуться за 27 місць саме у ВАКС, ще 102 охочих на 12 посад у Апеляційній палаті ВАКС. Про це повідомляє Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС), яка проводить цей конкурс. Нагадаємо, що прийом документів закінчився 14 вересня.

“Як ми й очікували, переважна більшість правників подала документи в останні дні. Зараз комісія розпочне черговий етап – процедуру оцінки документів з метою допуску цих кандидатів до конкурсу”, – зазначив цього тижня заступник голови ВККС Станіслав Щотка.

Зауважимо, що серед усіх претендентів на посади у ВАКС 45% – судді, 34% – адвокати, 14% – науковці, а 7% мають сукупний юридичний стаж. “Велика кількість кандидатів з-поза судової системи – це шанс на якісно новий суд. Проте, як засвідчує досвід конкурсу до Верховного Суду, Вища кваліфікаційна комісія суддів може усунути значну кількість кандидатів-адвокатів ще на етапі перевірки документів. Натомість для суддів ризик бути дискваліфікованими значно менший, бо від них вимагали меншу кількість підтверджувальних документів”, – заявляла раніше Радіо Свобода експерт “Центру протидії корупції” Анастасія Красносільська.

В українських ЗМІ уже можна знайти доволі неоднозначні нюанси біографій деяких кандидатів. Мовиться, зокрема, про колишніх суддів, щодо яких були негативні висновки Громадської ради доброчесності.

“Серед них Мальвіна Данилова – колишня суддя Вищого господарського суду України, яка підтвердила законність відведення землі для будівництва в охоронній зоні заповідника “Софія Київська”, проігнорувавши вимогу ЮНЕСКО; Андрій Мікулін – колишній суддя Ірпінського суду, який виправдав скандального екс-ректора Національного університету державної податкової служби України Петра Мельника, спійманого на хабарах; Ігор Штульман – колишній суддя Вищого адміністративного суду, який у 2015 – 2016 роках допоміг уникнути відповідальності одразу двом суддям, котрі ухвалювали свавільні рішення щодо учасників Революції Гідності; Іван Дядечко – суддя Крюківського районного суду Кременчука, який “забув” вказати у деклараціях прогулянковий катер, автомобіль Toyota LandCruiser і квартиру площею 104 квадратні метри”, – повідомили в Центрі протидії корупції.

Зазначимо, що допомагати суддівській комісії відсіювати з конкурсу недоброчесних кандидатів повинна Громадська рада міжнародних експертів (ГРМЕ). Ця Рада має складатися з шести осіб. Не менш ніж половина з них, тобто як мінімум троє фахівців, зможуть ініціювати розгляд питання відповідності будь-якого кандидата в антикорупційні судді критеріям доброчесності. В такому випадку на спільне засідання збиратимуться Громадська рада міжнародних експертів та ВККСУ, яка складається з 16 осіб. А щоб кандидат у антикорупційні судді, щодо якого виникли сумніви в міжнародних експертів, остаточно не вибув із конкурсу, він має отримати підтримку більшості від спільного складу Громадської ради міжнародних експертів та ВККСУ, тобто 12 голосів. При цьому як мінімум три з них повинні бути від міжнародних фахівців. І не менш ніж три міжнародні експерти матимуть право ініціювати перед спеціальним спільним засіданням попередню співбесіду з кандидатом у судді, а участь в цій співбесіді мають узяти не менш ніж шість членів ВККСУ. Однак треба звернути увагу на те, що міжнародні фахівці матимуть лише місяць, щоб дослідити відповідність усіх кандидатів критеріям доброчесності.

Ще 14 вересня, тобто в останній день прийому документів від потенційних кандидатів до ВАКС, п’ять міжнародних організацій – Рада Європи, Європейський Союз, Європейське бюро боротьби з шахрайством (OLAF), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD) – передали українському Міністерству закордонних справ узгоджений список із 12 кандидатів до ГРМЕ. МЗС передало ці пропозиції Вищій кваліфікаційній комісії суддів, яка має вибрати і призначити до ГРМЕ шість міжнародних фахівців. Але у ВККС з цим не поспішали. Принаймні станом на вчора, 28 вересня, до моменту здачі номера газети в друк ще не було нової інформації щодо формування Громадської ради міжнародних експертів.

Цього тижня такі організації, як Центр протидії корупції та Тransparency International Україна, оприлюднили спільну заяву, в якій закликають ВККС не зволікати з формуванням Громадської ради міжнародних експертів. “Зволікання із запуском роботи Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ) унеможливлює її повноцінну роботу та не залишає їй достатньо часу для аналізу кандидатів до антикорупційного суду. Згідно із законом, ВККС не має права встановлювати додаткові вимоги до діяльності ГРМЕ. Зокрема, ВККС не може вимагати від ГРМЕ письмових висновків щодо кандидатів, обмежувати ГРМЕ в джерелах інформації чи визначати, які докази ГРМЕ може вважати надійними. Міжнародні експерти, своєю чергою, повинні отримати повний доступ до інформації про кандидатів з метою виконання своєї функції встановлення відповідності кандидатів критеріям доброчесності. Щоб не допустити зазначених вище потенційних негативних процесів та наслідків, закликаємо ВККС невідкладно обрати членів ГРМЕ шляхом відкритого рейтингового голосування, забезпечити умови для безперешкодної роботи ГРМЕ та повного доступу до інформації про кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду, оприлюднити положення регламенту, які визначатимуть порядок роботи Громадської ради міжнародних експертів у рамках Закону України “Про Вищий антикорупційний суд”, – мовиться в спільній заяві антикорупційних організацій.

Також вони наголошують, що всі 12 кандидатів до ГРМЕ мають великий досвід розслідування, підтримки обвинувачення або здійснення судочинства у корупційних справах за кордоном. Окремі з них також мають досвід роботи у національних комісіях із суддівської етики.