Так, експерт із конституційного права Олександр Москалюк в коментарі порталу “Слово і Діло” зазначив, що у випадку визнання Конституційним Судом закону щодо чисельності складу ЦВК неконституційним дія цього закону припиниться з моменту оголошення рішення КС, але тоді новий склад ЦВК залишиться й адмініструє президентські та парламентські вибори.

Є ще один момент, на який варто звернути увагу: закон про збільшення кількості членів ЦВК містить фактично одне речення про те, що їх має бути 17, але жодним чином не уточнюється, скільки потрібно для кворуму в комісії. У законі про ЦВК мовиться про дві третини складу комісії, і тут нічого не повинно змінюватися. Але зараз дві третини членів оновленої ЦВК – це 11,3 людини. Зрозуміло, що потрібно говорити про 11 членів комісії для кворуму, але зараз через це у інформпросторі виникли суперечки. Нардеп від БПП, голова підкомітету з питань виборів і референдумів Комітету ВРУ з питань правової політики та правосуддя Олександр Черненко пропонував правку про те, що в законі потрібно закріпити норму про 11 членів ЦВК для кворуму на засіданні комісії, але ця правка в поспіху навіть не розглядалася. Після цього Черненко пояснював у ЗМІ, що потрібно керуватися законами математики, і якщо в когось виникнуть питання, “комітет дасть роз’яснення”.

“Я щаслива з того, що відмовилися від сценарію незаконного звільнення 15-ти. Нагадаю, що “перестрочених” членів комісії та двох дійсних звільняли з одним формулюванням та за однією постановою, в результаті чого ми могли б мати підстави для судового оскарження процедури та поновлення всіх 15-ти на додачу до новообраних. У підсумку або дві ЦВК, або 30 членів. Натомість рішення, яке не є красивим, але прийнятним щодо збільшення чисельності, приймають із порушенням регламенту, а число членів комісії не ділиться, щоб визначити дві третини, наприклад. Однак законопроект 9090 вносить зміни лише щодо чисельності комісії, але не враховує решту процедур, які відбуватимуться за похідним принципом від кількісного складу. Процедура прийняття даватиме можливість оскаржити закон у КС, хоча практика свідчить, що це відбудеться задовго після виборів та не вплине на визнання незаконними тих рішень, які прийматиме комісія в період свого функціонування. Ще раз переконуюся, що не можна відкладати на завтра ідею, час якої настав. А це було зроблено десятки разів у епопеї з ЦВК”, – пояснила координатор виборчих програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська на своїй сторінці у Facebook.

І зауважила, що, відповідно до міжнародних стандартів, кількість членів ЦВК не має значення. До речі, посли країн “Великої сімки” (США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Канада) уже привітали Україну з оновленням ЦВК.

джерело: Слово і діло

Тепер поговорімо про персональний склад оновленої ЦВК. “Львівська Пошта” вже писала про цих людей, щойно з’явилося друге президентське подання. Але тепер вже треба про них нагадати як про новопризначених членів комісії. Іще раз нагадаємо про політичний квотний принцип, за яким в Україні, на жаль, формуються чи не всі органи влади.

До оновленої ЦВК ввійшло шість осіб, запропонованих фракцією БПП: кандидат юридичних наук Михайло Вербенський (у березні 2014 року був призначений на посаду директора Департаменту моніторингу та організаційно-інспекторської роботи МВС України, входив до Експертної ради з питань дотримання прав людини та реформування органів внутрішніх справ при МВС); заступник завідувача секретаріату Комітету ВРУ з питань правової політики та правосуддя Ольга Желтова; юрисконсульт ТОВ “Адвокатська компанія “Моор і Партнери” Світлана Кустова (за часів VII скликання ВРУ була помічником на громадських засадах тоді ще нардепа Петра Порошенка); доцент кафедри конституційного та адміністративного права Київського нацуніверситету ім. Т. Шевченка Ольга Лотюк; завідувач відділу моніторингу діяльності місцевих органів влади та підтримки їхніх правотворчих ініціатив Департаменту місцевого самоврядування та децентралізації Адміністрації Президента Віталій Плукар і адвокат Олег Конопольський. Що стосується останнього, то тривалий час різні ЗМІ писали про те, що кандидатура Конопольського запропонована “Народним фронтом”, адже на президентських виборах 2010-го він був довіреною особою Арсенія Яценюка, а ще у 2009-ому до ЦВК Конопольського висував “Фронт змін”.

Ще троє осіб запропоновані фракцією “Народний фронт”: перший заступник міністра юстиції Наталія Бернацька (до заміжжя Севастьянова); нардеп Ірина Єфремова та помічник іншого нардепа від “Народного фронту” Миколи Величковича; доцент кафедри міжнародного права і спеціальних правових дисциплін Нацуніверситету “Києво-Могилянська академія” Леонтій Шипілов.

Серед нових членів ЦВК, запропонованих іншими парламентськими фракціями, за винятком “Опоблоку”: від “Самопомочі” – директор з розвитку МГО “Інтерньюз-Україна”, із 2009-го експерт Венеційської комісії Євген Радченко (фактично “Самопоміч” відмовилася від квотного принципу і запропонувала до ЦВК представника громадського сектору); від фракції Радикальної партії – нардеп із цієї політсили Тетяна Юзькова; від фракції “Батьківщина” – доцент кафедри екологічного права юридичного факультету Київського нацуніверситету ім. Т. Шевченка Андрій Євстігнєєв; від депгрупи “Відродження” – суддя Дарницького районного суду Києва Алла Басалаєва; від депгрупи “Воля народу” – юрист, партнер юридичної фірми “Саєнко Харенко” Тетяна Сліпачук. Цікаво, що вона свого часу була членом конкурсної комісії для обрання керівних посад у Державному бюро розслідувань за квотою Президента, тож у ЗМІ її пов’язують і з командою глави держави.

Залишаються працювати у ЦВК Катерина Махніцька (дівоче прізвище Березюк) та Олег Діденко, призначені в комісію у квітні 2014-го за квотами “Свободи” і УДАРу відповідно.

Після того, як 14 нових членів ЦВК складуть присягу, комісія повинна зібратися на засідання і обрати керівництво. Голова Комітету виборців України (КВУ) Олексій Кошель зазначав, що тут важливу роль відіграватимуть політичні домовленості між коаліційними БПП та “Народним фронтом”.

Опоненти Президента зараз заявляють, що владна команда зможе контролювати роботу оновленої ЦВК. Але тут треба розуміти, що зазвичай, якщо мовиться про махінації на виборах, то вони відбуваюся в дільничних та окружних комісіях. 

Що стосується того, як загалом оцінювати оновлений склад ЦВК, то вже згаданий голова КВУ Олексій Кошель у ефірі “5 каналу” заявив: “Цей склад дуже фаховий. Я можу оцінювати близько третини кандидатів, з якими знайомий, чи спільно працювали, чи брали участь в різних експертних заходах. Але загалом. Думаю, цей склад ЦВК міг би упоратися з низкою завдань, які стоять перед ЦВК. Але за умов підтримки парламенту”.

Крім того, експерт розповів про головні, на його думку, завдання, що стоять перед Центрвиборчкомом: “Перше – розблокувати вибори в об’єднаних територіальних громадах. Думаю, було б дуже правильно і символічно, щоб на першому засіданні нової ЦВК після обрання керівних органів було прийняте рішення про призначення виборів у ОТГ, які були заблоковані. Друге завдання – реформувати саму ЦВК, про що вперто говорять уже досить багато років. Тобто створити регіональні представництва ЦВК і розширити повноваження ЦВК. До прикладу, ЦВК у Грузії займається виборами не лише місцевими і загальнонаціональними, а й, наприклад, виборами до ВНЗ. Пригадуємо, скільки було корупційних скандалів під час виборів ректорів університетів. Третє завдання – невідкладна робота над пропозиціями щодо зміни законодавства про президентські й парламентські вибори. Тобто, незважаючи на те, що ми маємо досить якісне законодавство про президентські вибори, там є істотні прогалини. Найперше треба обмежити роль реклами і роль коштів на виборах. Друге (принципове) – забезпечити прозорість виборчих фінансів, щоб кандидати в президенти невідкладно звітували про всі свої витрати для того, аби зменшити роль “чорних” коштів на виборах, так званих тіньових ресурсів, зменшити роль, можливо, навіть російських коштів на виборах – такі ризики залишаються. Четверте ключове завдання (невідкладне) – безпека на виборах 2019-го. На початку червня цього року старий склад ЦВК звернувся до уряду, до парламенту з тим, щоб забезпечити додаткове фінансування для кібербезпеки державного реєстру виборців. Мовиться про невелику суму для держави – 36 мільйонів гривень. Станом на сьогодні минуло чотири місяці, а рішення не прийняте… Однак питання кібербезпеки – один із викликів, що стоять перед ЦВК і владою загалом”.