У середу, 19 вересня, в центрі Києва зчинився рейвах. Кремезні хлопці в уніформі спецпризначенців Національного антикорупційного бюро (НАБУ) штовхалися з іншими кремезними хлопцями без усіляких розпізнавальних знаків. Так почався черговий гучний скандал під умовною назвою “антикорупціонери проти антикорупціонерів”.

Того дня Комітет з питань запобігання і протидії корупції Верховної Ради України (ВРУ) на своєму засіданні планував заслухати звіт директора НАБУ про діяльність Бюро впродовж першого півріччя 2018 року. Але нардепи зібралися даремно. Артем Ситник надіслав листа, в якому повідомив, що не може прийти на засідання “у зв’язку з необхідністю перебувати на робочому місці для виконання невідкладних заходів”.

Цими “заходами” виявилася невдала спроба встановити апаратуру для прослуховування в кабінеті голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назара Холодницького. Останній заявив, що Управління держохорони виявило людей, які під виглядом працівників телекомунікаційної компанії з території лікарні ОХМАТДИТ прокладали якийсь кабель в напрямку штаб-квартири САП. “На іншому кінці кабелю в підсобці гаража ОХМАТДИТу виявили сейф із апаратурою”, – розповіли Українській правді джерела в правоохоронних органах, а згодом цю інформацію підтвердив і сам Назар Холодницький.

З його слів, на сусідній вулиці стояв мікроавтобус Ford із людьми всередині. “Вони не представилися, закрилися в авті. За нашою інформацією, номери авта зареєстровані на НАБУ”, – заявив Назар Холодницький. Врешті “приїхав спецназ НАБУ визволяти своїх”. При цьому спецпризначенці Бюро, як поскаржився очільник САП, побили його водія, котрий перебуває в лікарні з переломом руки.

У відповідь в НАБУ заявили: “Спроб встановити обладнання для прослуховування кабінету керівника САП не було”. “Я не зовсім розумію, що в цій ситуації маю коментувати, адже ніхто не наближався до будівлі САП і Холодницького, ніхто не збирався прослуховувати? Наші хлопці були за півкілометра від САП. Чомусь працівники САП почали їх блокувати. Наш екіпаж запитує їх: “Чому ви нас блокуєте?”. Вони мовчать. У якийсь момент наш працівник сів у авто, яке заважало проїзду, відігнав його, і хлопці собі далі поїхали. Ніхто не затриманий, всі на роботі, робота триває”, – цитує Артема Ситника Українська правда.

Своєю чергою, САП за­кликала міжнародних партнерів “не вестися на провокації Ситника” і гучно заявила, що “мандат довіри НАБУ зусиллями Ситника перетворено на мандат безкарності”.

Нагадаємо, що це вже другий шпигунський скандал у стилі Джеймса Бонда між НАБУ і САП. У березні цього року з’ясувалося, що в кабінеті Назара Холодницького на стінці величезного акваріума був установлений ​​“жучок”. Детективи НАБУ змонтували його на початку лютого, а сам об’єкт прослуховування виявив пристрій 6 березня.

Після цього стало відомо, що насправді справу стосовно Холодницького вела ГПУ, але відповідне спецобладнання та фахівців надало НАБУ.

Однак керівник САП виявився не надто балакучим, принаймні записаних у його кабінеті розмов забракло для порушення повноцінної кримінальної справи. Тож Генпрокурор Юрій Луценко обмежився зверненням до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП) з пропозицією розглянути питання зняття Холодницького з посади. 26 липня КДКП покарала керівника САП… доганою.

Ображений Холодницький почав мститися, закриваючи і блокуючи ключові справи НАБУ. Буквально за кілька тижнів серпня – вересня САП закрила або перекваліфікувала низку резонансних справ.

Перш за все це стосувалося так званої “справи рюкзаків”. Нагадаємо, що в жовтні 2017 року детективи НАБУ за підозрою в розтраті понад 14 млн грн бюджетних коштів при закупівлі рюкзаків для бійців у зоні бойових дій на сході України затримали трьох людей: тодішнього заступника міністра МВС Сергія Чеботаря, представника фірми-переможця тендера на постачання рюкзаків Володимира Литвина і ще одну “приватну особу”, як скромно назвали сина Арсена Авакова Олександра. Після скандалу з “жучком” на акваріумі прокурори САП почергово “вивели” зі справи Авакова-молодшого та Олександра Чеботаря. В підсумку у вересні цього року суд дав умовний термін єдиному обвинуваченому в цій справі – бізнесмену Володимирові Литвину.

Крім того, САП закрила справу про незаконне збагачення начальника Академії сухопутних військ генерала Павла Ткачука. Також НАБУ звинуватило САП у тому, що прокурори “злили” заступникові голови СБУ Павлу Демчині матеріали справи проти нього і текст підозри в незаконному збагаченні, яку йому підготували детективи. Це дало можливість генералу зіграти на випередження та поширити вигідну для себе версію ще й звинуватити НАБУ в підготовці секретного плану компрометації співробітника Національного банку України.

Водночас директор НАБУ теж ходить краєм прірви. 14 вересня під час одного з телевізійних ток-шоу Генпрокурор Юрій Луценко офіційно підтвердив, що ГПУ готує проти Артема Ситника підозру в тому, що він нібито передавав представникам ЗМІ інформацію, яка є таємницею слідства. Суть претензій така: в травні 2017 року під час “зустрічі не для запису” з журналістами Артем Ситник нібито розповів їм, зокрема, про справу щодо незаконного збагачення прокурора АТО Костянтина Кулика, процитувавши при цьому телефонну розмову його цивільної дружини Ірини Німець з подругою.

Сам директор НАБУ стверджує: закрита зустріч із журналістами була, але таємниць слідства він не розголошував. Чому директорові НАБУ готують підозру, а керівник САП у схожій справі відбувся лише доганою, Юрій Луценко пояснив, що кваліфікація справ різна. “Пан Холодницький вів розмови з фігурантом справи, в ході яких передавав відомості про саму справу. Що стосується пана Ситника, то він дослівно читав матеріали, які містили дані, що принижують честь прослуховуваних осіб”.

У цю ситуацію несподівано втрутився Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ). Річ у тім, що в ГПУ не знають точно, в який саме травневий день 2017-го Артем Ситник “принижував честь прослуховуваних осіб”. Щоб з’ясувати це, слідчий ГПУ викликав як свідка головного редактора програми “Схеми” Наталку Седлецьку, яка нібито була присутня на тій самій “зустрічі не для запису”.

Під час допиту вона категорично відмовилася давати свідчення, пославшись на відповідні норми законодавства та норми журналістської етики. У відповідь слідчий ГПУ через Печерський суд отримав дозвіл витребувати в оператора мобільного зв’язку дати, час та місце перебування телефону Седлецької впродовж останніх 17 місяців у межах дії базових станцій поблизу штаб-квартири НАБУ. Ухвала ЄСПЛ однозначна: “Україна має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних, наведених в ухвалі слідчого судді Печерського суду від 27 серпня 2018 року”. Як мовиться в офіційному листі ЄСПЛ, отриманому зі Страсбурга редакцією Радіо Свобода 18 вересня, заборона доступу до даних з телефону журналістки діє протягом місяця – до 18 жовтня 2018 року. Цей час дається захисту Наталки Седлецької для підготовки та скерування повної скарги до ЄСПЛ, яку суд розглядатиме “в пріоритетному порядку”, йдеться у документі.

Однак розслаблятися Артемові Ситнику зарано. Комітет з питань запобігання і протидії корупції ВРУ переніс його звіт на 3 жовтня. Які претензії висунуть йому нардепи, довідаємося згодом. Щоправда, про позбавлення посади мови, ймовірно, не буде – єдиною підставою для звільнення директора НАБУ можуть стати лише негативні результати аудиту Бюро.

А проте низка гучних скандалів дуже серйозно підірвала довіру в суспільстві і до НАБУ, і до САП. Створені за міжнародного сприяння органи спочатку сприймали як величезний поступ на шляху подолання корупції в Україні. А тепер вони, за давньою українською “традицією”, погрузли у взаємних чварах в стилі “сам дурень”, компрометуючи потенційно ефективну антикорупційну вертикаль: НАБУ – САП – антикорупційний суд (який ще треба створити).