У вівторок, 28 серпня, директор уже добряче забутого Державного бюро розслідувань (ДБР) Роман Труба провів брифінг, під час якого зробив одразу дві сенсаційних заяви. По-перше, оголосив, що відмовив конкурсній комісії у розгляді питання про призначення 27 осіб на керівні посади відомства. По-друге, похвалився, що незабаром розпочнуть функціонувати одразу сім територіальних управлінь ДБР. Яким чином вони запрацюють без керівників – не зовсім зрозуміло. Зрештою історія створення нової української спецслужби й так доволі дивна.

У листопаді 2017 року указом Президента України керівником ДБР  був призначений 43-річний Роман Труба – мало кому відомий колишній прокурор Пустомитівського району Львівської області. Тоді ж було оголошено конкурс на посади в центральному апараті нової спецслужби. Плани були грандіозні – нова спецслужба, яка розслідуватиме порушення, скоєні посадовцями найвищого рівня.

Як не дивно, вперше ідею створення нового слідчого органу озвучив ще… Віктор Янукович. “Одним із важливих питань реформування правоохоронних органів є створення Державного бюро розслідувань України – нового органу, до функцій якого має перейти розслідування злочинів, скоєних державними службовцями високого рангу, працівниками правоохоронних органів i суддями”, – заявив він у 2013 році.

Щоправда, відповідний закон був прийнятий уже після його втечі – в листопаді 2015-го. Задум ніби непоганий. Передбачається, що до підслідності ДБР належатимуть державні службовці найвищого рангу: Президент України, повноваження якого припинені, чинні прем’єр та міністри, голова Ради національної безпеки та оборони, очільник Нацбанку, керівники НАБУ та САП, народні депутати, прокурори, судді, генерали МВС та інші.

Важливе уточнення: працівники ДБР розслідуватимуть тільки некорупційні злочини високопосадовців. Тобто якщо звичайний громадянин влаштував п’яний дебош зі стріляниною, цю справу розслідуватиме Національна поліція, а якщо хуліганом виявився народний депутат чи прокурор, то він ходитиме на допити до ДБР. Натомість усе, що стосується вимагання чи отримання хабарів або незаконного збагачення, й далі залишається у компетенції Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

28 серпня очільник ДБР скликав брифінг, на якому повідомив, що вирішив відмовити зовнішній конкурсній комісії у розгляді питання призначення 27 осіб на керівні посади у ДБР. “Комісія на засіданні 18 липня цього року прийняла рішення про знищення результатів поліграфу. Я тричі звертався до зовнішньої комісії надати результати поліграфу, а також акт про знищення цих результатів – мені було відмовлено у наданні будь-яких матеріалів і в першу чергу акту про знищення цього дослідження”, – повідомив п. Труба.

“Я як директор ДБР не можу оцінити особисті та моральні якості кандидатів – саме без результатів психофізіологічного дослідження… У ЗМІ є багато інформації критичного характеру щодо кандидатів, деякі кандидати є фігурантами журналістських розслідувань… Я прийняв рішення відмовити конкурсній комісії у розгляді питання про призначення 27 осіб на керівні посади у ДБР”, – повідомив очільник відомства.

За його словами, частина кандидатів фігурують у журналістських розслідуваннях та кримінальних провадженнях. Зокрема, один із кандидатів фігурує у кримінальному провадженні щодо державної зради. “Так, я не помилився, саме у кримінальному провадженні щодо держзради! Слідчий, який проводить розслідування, звертався із запитом у зовнішню комісію для того, щоб отримати будь-які результати. Яка була відповідь – я цього не знаю”, – сказав п. Труба. Він додав, що також є кандидат, який разом із членами своєї родини фігурує у кримінальній справі щодо легалізації коштів, які здобуті злочинним шляхом. “Інший кандидат тісно спілкується з представниками сепаратистів. Також є факт, коли два кандидати, які є кумами, разом розпочинали свій кар’єрний шлях, разом виграли конкурс на керівні посади до ДБР. Це не звинувачення, а так, ремарка”, – додав очільник відомства. Також він наголосив, що Національне агентство з питань протидії корупції (НАЗК) має перевірити майно, гектари землі та кошти зазначених кандидатів на керівники у ДБР.

І тут же – ще одна несподівана заява. “Незабаром ДБР розпочне свою роботу. Непризначення керівників територіальних управлінь і структурних підрозділів центрального апарату не стане перепоною для запуску ДБР. Цими днями розпочнуть функціонувати сім територіальних управлінь ДБР. Заступники в територіальні управління вже обрані, визначені переможці та їхні документи знаходяться у мене на столі, і спеціальна перевірка вже на завершальному етапі. Вони будуть призначені на днях, і з цього моменту почнуть функціонувати сім територіальних управлінь: у Києві, Краматорську, Полтаві, Мелітополі, Миколаєві, Хмельницькому та Львові”, – повідомив п. Труба. Так виглядає, що замість повноцінних начальників, їх очолюватимуть виконувачі обов’язків у ранзі заступників.

Виникає логічне запитання: чи легітимними будуть рішення, затверджені в.о. керівників територіальних органів? Тим більше, що й сам Роман Труба сидить у дуже хиткому кріслі. На 6 вересня цього року в Окружному адміністративному суді Києва призначено розгляд позову народного депутата Юрія Македона (фракція “Блок Петра Порошенка”) щодо незаконності призначення Романа Труби на посаду директора ДБР. Македон брав участь у конкурсі на посаду в ДБР, але не пройшов. “Позивач просить суд визнати протиправними дії відповідної комісії щодо розгляду кандидатури, проведення рейтингового голосування, відбору та внесення подання прем’єр-міністру про призначення Романа Труби на посаду директора ДБР”, – повідомили в суді.

Не менш важливо, що Верховна Рада України навесні цього року так і не проголосувала за жоден із трьох законопроектів щодо змін до закону про ДБР. Лише у травні нардепи ухвалили в першому читанні зміни до закону, які де-юре дозволять відомству запрацювати. Однак коли закон буде проголосований у другому читанні – наразі не може спрогнозувати ніхто. Тож нова українська спецслужба й надалі залишається з не зовсім юридично зрозумілим статусом.

---

Мовою цифр

---

---