Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККСУ) із 8 серпня приймає документи на участь у конкурсах на посади суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС). До кінця терміну прийому документів від потенційних кандидатів у ВАКС залишаються два тижні (до 14 вересня включно). Та поки, станом на 29 серпня, знайшлося лише 12 охочих позмагатися за крісла антикорупційних суддів, 11 власне у ВАКС, ще один – в Апеляційну палату ВАКСу. Принаймні саме таку інформацію можна знайти на офіційному сайті ВККСУ.

Чи то працівники апарату суддівської комісії так повільно оновлюють дані про конкурс, чи справді охочих працювати в новому спеціалізованому суді в Україні майже немає, чи ми спостерігаємо за цілеспрямованою спробою саботажу конкурсу до ВАКСу, але така мізерна кількість кандидатів, про яку відомо на нинішньому етапі, серйозно насторожує. Адже якщо така тенденція збережеться до 14 вересня, конкурс може бути зірваний.

Цікаво, що більшість із тієї мізерної кількості кандидатів у ВАКС, інформацію про яких вже оприлюднили, не відомі широкому загалу. Найвідомішою серед них є суддя Cолом’янського райсуду Києва Вікторія Кицюк, яка наприкінці минулого року скандалила з патрульними поліцейськими. Працівники поліції затримали її, заявивши, що суддя чинила злісний спротив при виписуванні штрафу за паркування в недозволенному місці. Сама Кицюк скаржилася на поліцейських, заявивши, що вони її побили і незаконно надягли на неї кайданки. Врешті-решт ці поліцейські отримали догани, але фактично не за затримання судді, а за те, що не оформили необхідні документи під час згаданого інциденту.

Нагадаємо, що з 24 липня до 1 серпня ВККСУ проводила реєстрацію попередніх намірів щодо участі в конкурсі на посади антикорупційних суддів, і тоді одразу 610 осіб зголосилися працювати в антикорупційному суді, ще 172 – в Апеляційній палаті ВАКСу. Але попередня реєстрація не має ніяких наслідків для участі в офіційному конкурсі, та й невідомо, чи попередньо реєструвалися особи, які відповідають вимогам до кандидатів у судді ВАКСу, чи просто тоді назбиралася велика кількість охочих. 

У Вищому антикорупційному суді 27 вакантних посад, ще 12 – в Апеляційній палаті ВАКСу. Для того, щоб новий суд міг запрацювати, туди потрібно призначити як мінімум 35 суддів, 10 з яких – в Апеляційну палату. Якщо не буде з кого обирати, конкурс доведеться оголошувати знову, відповідно відкладеться й запуск роботи ВАКСу. А цей суд і так, навіть якщо нинішній конкурс відбудеться, за попередніми прогнозами експертів, запрацює не раніше літа наступного року. 

У суддівській комісії раніше заявляли, що на проведення конкурсу їм знадобиться шість-сім місяців і ще приблизно місяць для того, щоб Вища рада правосуддя оцінила відбір антикорупційних суддів, а після цього ще потрібно чекати указу Президента про призначення суддів. 

Щоби претендувати на посаду судді ВАКСу, потрібно бути громадянином України не молодшим за 35 років, до цього часу працювати суддею не менш ніж п’ять років або мати науковий ступінь у сфері права та відповідний досвід роботи на посаді науковця, адвоката чи сукупний стаж у цих сферах не менш ніж сім років. Кандидат у антикорупційні судді не повинен впродовж останніх п’яти років входити до керівництва будь-якої партії, обіймати партійні посади або мати представницький мандат депутата. Також антикорупційними суддями не можуть стати особи, які впродовж 10 років перед цим працювали в органах прокуратури, МВС, поліції, СБУ, НАБУ, інших правоохоронних органах, а також у низці інших структур (до прикладу, в Антимонопольному комітеті, Рахунковій палаті тощо).

Зрозуміло, що на майбутніх суддів ВАКСу чинитимуть шалений тиск. З боку суспільства і антикорупційних активістів, які хочуть швидких вироків топ-хабарниками і при цьому можуть просто не зважати на якість роботи детективів НАБУ та прокурорів САПу. З боку представників політичної еліти, яка дуже не хотіла створювати новий спеціалізований суд, але була змушена піти на цей крок під тиском Заходу. 

Постає питання: чи багато юристів не з нинішньої суддівської системи, але з необхідними навичками і досвідом зголосяться працювати у ВАКСі? Щодо чинних суддів, то, з одного боку, участь у конкурсі (а тим паче призначення у ВАКС) осіб з уже заплямованою суддівською репутацією дискредитуватиме антикорупційний суд ще до початку його роботи, з другого боку – якщо нинішня владна система хоче щонайдовше гальмувати запуск ВАКСу, то чинні судді не будуть масово подаватися на конкурс.

Чому поки так мало людей зголосилося брати участь у конкурсі до антикорупційного суду, пояснив член Громадської ради доброчесності при ВККСУ Віталій Титич в ефірі Українського радіо: “На мою думку, є дві причини. Перша – це діючі судді. І причина тут та, яка найчастіше називається в ЗМІ. Очевидно, що до цих осіб під час конкурсу буде підвищена увага. А минуле українських суддів, як підказує досвід Громадської ради доброчесності, доволі туманне. Більшість із них хотіли б приховати певні обставини, зокрема в частині набуття статків та невідповідності рівню життя і рівню доходів. Другий аспект – чому на конкурс не пішли ті, на яких так розраховувало суспільство? Конкурс проводить Вища кваліфікаційна комісія суддів. Проводить, як показав конкурс до Верховного Суду, абсолютно свавільно, абсолютно незрозуміло, як і за якими критеріями відбирає. Тому для більшості кандидатів, на яких могли розраховувати в громадянському суспільстві, перспектива доволі ясна: в тих умовах законодавства, що існує, у них немає жодного шансу потрапити до цього суду. Ця процедура вимагатиме витрат фізичних, часових, іноді навіть грошових (їздити до Києва впродовж року), дуже важка психологічно. Тому реальні кандидати, кого суспільство хотіло б бачити в цьому суді, не мають не те що гарантії, а уявлення, що їхні зусилля не будуть витрачені марно”.

На проблеми із ВККСУ, що проводить конкурс на посади суддів, звертає увагу й нардеп Леонід Ємець. Водночас він закликає довіритись Громадській раді міжнародних експертів (ГРМЕ), яка ще не сформована, але повинна буде “відсіювати” недоброчесних кандидатів у ВАКС.

“По-перше, конкурси ще не завершені. Думаю, кандидатур буде більше. По-друге, зараз очевидно, що це демонструє рівень довіри до Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Ми закликаємо всіх, що можуть долучитися до конкурсу, Україна потребує чесного незалежного антикорупційного суду, який сформується із професійних суддів. Нехай ці кандидати орієнтуються не на той рівень довіри, який заслужила ВККСУ, а на міжнародних експертів, які, власне, й мають не допустити корупціонерів до складу антикорупційного суду. Саме ці хлопці, які будуть представлені впливовими міжнародними організаціями, точно не будуть заангажованими, точно не будуть ніяким чином політично орієнтованими. Тому кандидати можуть бути абсолютно впевненими у тому, що їхній професійний рівень буде належно оцінений”, – зазначає Леонід Ємець, повідомляє InfoResist.

Хоча важко так легко погодитись із надоптимістичними прогнозами нардепа. Так, свої пропозиції до Громадської ради міжнародних експертів подаватимуть міжнародні організації, але призначатиме фахівців до цієї Ради наша ВККСУ. 

“Львівська Пошта” вже не раз писала про те, що ГРМЕ може бути сформована не обов’язково з іноземців, і українська влада може шукати “підхід” до членів цієї Ради. ГРМЕ повинна складатися з шести осіб. А для ініціювання розгляду питання відповідності кандидата в антикорупційні судді критеріям доброчесності і вже власне ухвалення рішення щодо подальшої участі такого кандидата в конкурсі вирішальними мають ставати голоси принаймні трьох експертів. Поки ще не відомі кандидатури від міжнародних організацій до ГРМЕ, але списки з пропозиціями мали б з’явитися до середини вересня. 

Треба також розуміти, що з початком осіннього політичного сезону наші політики використовуватимуть тему формування антикорупційного суду для свого власного піару та піару своїх політичних сил. Представники різних політсил розповідатимуть, які вони добрі й “пухнасті” і як вони, на відміну від інших, хочуть появи в Україні справді незалежного антикорупційного суду. От нардеп Леонід Ємець, який представляє фракцію “Народний фронт” у вже згаданому коментарі критикував Президента Петра Порошенка за те, що, згідно із законопроектом, запропонованим главою держави (який уже став повноцінним законом) ВККСУ залишилась частиною процесу відбору антикорупційних суддів. 

Цього тижня постійний представник України при Раді Європи (РЄ) Дмитро Кулеба на засіданні прес-клубу в рамках XIII наради послів у МЗС заявив про те, що секретарю РЄ був надісланий офіційний лист з проханням про те, щоб РЄ взяла участь у відборі суддів до антикорупційного суду. Кулеба нагадав, що Рада Європи має два органи, які займаються відповідною проблематикою, – Група держав проти корупції (GRECO) та Комітет експертів Ради Європи з оцінки заходів боротьби з відмиванням грошей (MONEYVAL). Зауважимо, що ці організації і так були в переліку тих, що можуть подавати свої пропозиції щодо кандидатів у ГРМЕ, і ще раніше мали отримати відповідні “запрошення до участі”. Адже Україна має з ними договори в сфері протидії корупції. 

Що ж, наразі нам залишається спостерігати за всіма цими процесами і надіятися на справді незалежних міжнародних експертів так само, як і загалом на чесний конкурс до ВАКСу. Бажано на конкурс із першої спроби, а не другої, третьої і так далі…