Величезна проблема у тому, що нові кредити Україні потрібні для того, щоб погашати попередні. Уряду до кінця цього року ще потрібно буде сплатити за зовнішніми боргами близько мільярда USD, а загалом впродовж 2018 – 2020 років, як зазначали в Нацбанку, потрібно буде повернути кредиторам понад 16 млрд USD. Якщо МВФ відвернеться від України, то непотрібно буде сподіватись і на допомогу інших міжнародних фінансових організацій. Адже співпраця країни з МВФ – це своєрідний лакмусовий папір для усіх кредиторів та потенційних інвесторів.

Зазначимо, що в МВФ кредити просто так не роздають, у меморандумі про співпрацю уряду з Фондом було чітко прописано умови, які має виконати Україна, щоб отримати фіндопомогу. Саме невиконання чи затягування виконання взятих нашою владою на себе зобов’язань і призвело до довгої затримки щодо рішення про п’ятий транш кредиту (зрештою, в рамках нинішньої програми співпраці це вже не перша пауза). Однією з вимог МВФ на цей раз було створення антикорупційного суду в Україні. При цьому наш парламент мав би ухвалити відповідне законодавство ще до середини червня минулого року (зрозуміло, що за такого сценарію новий спеціалізований суд міг би запрацювати вже  у 2018-ому). Але мало того, що наша влада тягнула час і тільки влітку цього року були ухвалені закони, необхідні для створення Вищого антикорупційного суду, так МВФ довелося ще й додатково тиснути, щоб українські законотворці “поправили” норму про апеляцію в обхід нового спеціалізованого суду.

На нинішньому етапі ці питання начебто вже вдалось вирішити. Але у МВФ є й інші, не менш важливі вимоги, які українське суспільство точно не сприйме так позитивно, як допомогу у створенні антикорупційного суду. Йдеться про підвищення ціни на газ для населення до “ринкового рівня” (в МВФ вимагають брати до уваги ціну на блакитне паливо на німецькому хабі). Український уряд минулого року погодився на цю вимогу Фонду, але зараз всіляко намагається відтягнути вирішення питання з огляду на наближення президентських та парламентських виборів, котрі пройдуть відповідно весною та восени наступного року.

Тим не менш, на початку цього тижня стало відомо, що вже у вересні місія МВФ прибуде до України для моніторингу вже виконаних нашою владою вимог та обговорення подальших кроків. “За зверненням української влади, місія Міжнародного валютного фонду відвідає Київ у період із 6 по 19 вересня 2018 року для обговорення останніх економічних подій та економічної політики. Також обговоренню підлягають питання фінансової допомоги від МВФ на підтримку політики, спрямованої на забезпечення макроекономічної стабільності в Україні і подальшого руху економіки країни в напрямку сталого та інклюзивного зростання”, – заявив постійний представник МВФ в Україні Ґьоста Люнгман, повідомила прес-служба Фонду.

Представники української влади очікують позитивних підсумків роботи місії МВФ. “Без сумніву, приїзд нової повної місії Фонду після довгої перерви є свідченням гарного діалогу з багатьох питань, включаючи забезпечення сталої бюджетної політики, утримання дефіциту в рамках затвердженого бюджету, боротьби з корупцією та іншим. Ми зацікавлені обговорити з Фондом як усі поточні питання, так і продовження співпраці після закінчення програми в березні 2019 року для забезпечення стабільності та передбачуваності розвитку України для громадян, національного бізнесу та зовнішніх інвесторів. Позитивні результати, над досягненням яких Міністерство фінансів працюватиме разом із МВФ, дозволить не тільки поповнити резерви НБУ, а й відкриє шлях до залучення фінансування державного бюджету на пільгових умовах з використанням гарантії Світового Банку (800 млн USD) та макрофінансової допомоги ЄС у розмірі 1 млрд євро”, – таку заяву зробила в.о. міністра фінансів Оксана Маркарова.

А в Нацбанку заявили, що цей візит знизить невизначеність щодо подальшого розвитку ситуації в нашій економіці і вже чекають, що Україна восени отримає п’ятий транш кредиту на 1,9 млрд USD.

За словами експертів, за умови позитивних висновків місії Фонду, рішення Ради директорів МВФ щодо виділення чергового траншу кредиту Україні можна очікувати у жовтні.

“Мета візиту місії МВФ в Україну може бути будь-якою. Не можна відкидати, що перед ухваленням рішення про надання траншу вони хочуть перевірити, як у нас тут усе просувається. Але найчастіше місія МВФ їде з візитом, коли вже досягнуто певних домовленостей. Якщо ми продовжимо гру карткового шулера, як це було довгий час, то наступного разу місію МВФ дуже складно буде запросити в Україну. І зараз мова йде не про технічну групу, коли для консультацій можуть приїхати двоє-троє осіб, а про місію – це велике представництво. Із цього я роблю висновок: шанси, що Україна продовжить співпрацю із МВФ, зросли. Виходить, Київ виконує усе те, що наобіцяв Фонду раніше. Напевно, коли парламент повернеться до роботи, він проголосує за все, що треба. Тобто буде змінено тарифи і лобійовано приватизаційну програму. Щоправда, тут є питання. Наприклад, наскільки я розумію, провести приватизацію за час, що залишився, неможливо. Але напевно, компроміс знайти реально. І українська сторона в цьому зацікавлена, оскільки стан ринків погіршиться для всіх. Місія МВФ працюватиме в Україні мінімум два тижні. Думаю, у жовтні МВФ може ухвалити рішення про надання Україні траншу. Це дасть змогу утримувати стабільну фінансову ситуацію до середини 2019 року. Так, я не фанат такого сценарію, оскільки він не найкращий. Реальних реформ поки не бачу – проводили лише якісь показові заходи. Хотілося би більш ретельного виконання зобов'язань, прописаних у меморандумі співпраці з МВФ. Щоб зростання економіки становило хоча б 5% на рік. Але поки ось цими напівзаходами країну лише заганяють у кут”, – зазначив виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко в коментарі виданню ГОРДОН.

Повернімось до питання підвищення ціни на газ для населення. Ще раніше директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард називала виконання українською владою цієї вимоги критично важливим для позитивного рішення щодо виділення чергового траншу кредиту (Лагард також нагадувала про необхідність збалансування українського держбюджету).

За оцінками різних експертів, виконання вимоги МВФ означатиме зростання на 30%-60% тарифу на блакитне паливо для населення. І зрозуміло, що ціна на газ становить левову частину у структурі тарифу на тепло і тарифу на гарячу воду, тож загалом зростатиме вартість “комуналки”. Відомо, що український уряд пропонував МВФ кілька, так би мовити, компромісних варіантів вирішення питання ціни на газ, але про те, що сторони вже домовились про якийсь конкретний варіант, поки ніхто офіційно не повідомляв. Поза тим в інформпросторі після новини про дату візиту нової місії МВФ в Україну зараз поширюється багато повідомлень із посиланням на різних експертів, а також неназвані джерела у владі про те, що підвищення тарифу на блакитне паливо  буде поетапним, і спочатку ціна може зрости на 20%-30%. Що ж, потрібно буде дочекатись офіційних рішень.

Якщо наша влада хоче отримати п’ятий транш кредиту від МВФ, то від підвищення ціни на газ для населення втекти не вийде, яким би дратівливим не було це питання перед президентськими виборами. А що може очікувати Україну, якщо домовленостей із кредиторами найближчим часом так і не буде?  Ще перед офіційним анонсом візиту місії Фонду до Києва Радіо Свобода опублікувала опитування, проведене аналітичним центром Atlantic Council серед експертів, які оцінювали ризики для нашої держави у випадку неотримання до листопада грошей від МВФ. Більшість опитаних фахівців описували невтішні сценарії.

“Якщо цієї осені не надійде наступний транш, Україна постане перед великими економічними викликами. Ми вже були свідками затримки виплат пенсій у липні, що виявило проблему ліквідності українського уряду. Вона виникла через його нездатність реалізувати план запозичень за нормальних економічних умов на внутрішньому та зовнішньому ринках. В обох випадках проблеми з’явилися через те, що Україна не досягла компромісу з МВФ. В результаті восени Україна може мати проблеми із виконанням бюджету та валютну кризу. Останнє пов’язано із недостатніми обсягами державних валютних запасів для обслуговування зобов’язань та погашення існуючого зовнішнього боргу. Уряд повинен поповнити ці фонди. Тим часом, поки Україна не досягне згоди з МВФ, зовнішні ринки для неї закриті. Уряд не може випускати єврооблігацій, водночас немає можливості отримувати гроші від офіційних кредитних організацій на кшталт Світового банку чи ЄС, бо вони також пов’язані із траншем від МВФ. Що станеться? Буде девальвація гривні. Уряд, не маючи змоги отримати долари, звернеться до внутрішнього ринку, незалежно від того, чи скуповуватимуться долари у експортерів, чи використовуватимуться резерви центрального банку. Це серйозно вдарить по курсові валюти і спричинить значні проблеми з бюджетом. Звичайно, уряд намагатиметься не чіпати пенсій, проте його інвестиційна активність знизиться до нуля, а це завдасть шкоди зростанню ВВП та появі нових робочих місць. Це призведе до девальвації, а внаслідок інфляції можливі й соціальні проблеми”, – таку думку, зокрема, висловив спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса.

Хоча треба зазначити, що директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук був більш оптимістичним: “Якщо Україна не отримає фінансування МВФ, на валютному ринку настане період нервозності та нестабільності. Але катастрофою це не буде. Основа залишається міцною. Експорт у хорошій формі. Монетарна політика стане суворішою. Але поки що ми не бачимо жодних намірів послаблювати фіскальну політику. Національна валюта буде нестабільною, але це не стане чимось надзвичайним. Курс гривні впаде приблизно до 30 грн/1 долар, а це той рівень, якого і так очікували. Експортні ціни та великі грошові перекази з-за кордону набагато важливіші для виживання України, ніж МВФ. Якщо ми отримаємо фінансування МВФ, але ціни на світових ринках упадуть, тоді впадемо і ми. Якщо ж ціни будуть високими, а експорт – потужним, то до 2020 року, коли стане неминучою нова програма фінансування, ми виживемо і без МВФ”.