У четвер, 2 серпня, Президент Петро Порошенко підписав зміни до закону “Про судоустрій і статус суддів”, які стосуються створення Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Мовиться фактично про останній документ, необхідний для імплементації ВАКС в українську систему судочинства. Також нагадаємо, що цими змінами виправлена й скандальна норма про апеляцію: тепер законодавчо закріплено, що кримінальні провадження щодо підслідних ВАКСу злочинів, судові розгляди яких у судах першої та апеляційної інстанцій не завершили до початку роботи антикорупційного суду, передаються до ВАКСу з дня початку його роботи.

Коли ж, власне, новий спеціалізований суд для корупціонерів запрацює? Вже точно не до кінця цього року… А раніше саме такі сподівання висловлював Президент Петро Порошенко…

Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККСУ) 2 серпня вже оголосила конкурс на посади атикорупційних суддів. І тільки цей конкурс триватиме щонайменше шість-сім місяців. А загалом процес добору антикорупційних суддів ще може розтягнутися до 10 місяців. В такому випадку йдеться про можливість початку роботи ВАКСу не раніше літа наступного року, як це передбачали низка експертів.

Голова ВККСУ Сергій Козьяков на брифінгу 2 серпня пояснював журналістам, що після того, як  комісія проведе конкурс, ще “приблизно місяць” її роботу перевірятиме Вища рада правосуддя. Після цього матеріали з результатами проведеного конкурсу мають надійти до Адміністрації Президента, і тоді треба буде чекати указу Президента про призначення на посади суддів.

Зараз лише початок цього процесу, як уже зазначалося, лише оголосили конкурс, який проводитиме ВККСУ. Перед цим Вища рада правосуддя погодила кількість суддів Вищого антикорупційного суду: 39 посад суддів у ВАКСі, з них 12 – в Апеляційній палаті ВАКСу. І саме на таку кількість вакантних посад ВККСУ оголосила конкурс.

Зазначимо, що ВККСУ прийматиме документи на конкурс від потенційних кандидатів у антикорупційні судді з 8 серпня до 14 вересня включно. Щоби претендувати на посаду судді ВАКСу, потрібно бути громадянином України не молодшим за 35 років, до цього часу працювати суддею не менш ніж п’ять років або мати науковий ступінь у сфері права та відповідний досвід роботи на посаді науковця, адвоката чи сукупний стаж у цих сферах не менш ніж сім років. Кандидат у антикорупційні судді не повинен впродовж останніх п’яти років входити до керівництва партії, обіймати партійні посади або мати представницький мандат депутата. Також антикорупційними суддями не можуть стати особи, які впродовж десяти років перед цим працювали в органах прокуратури, МВС, поліції, СБУ, НАБУ, інших правоохоронних органах, а також у низці інших структур (до прикладу, в Антимонопольному комітеті, Рахунковій палаті).

Зазначимо, що розпочати роботу ВАКС зможе після призначення туди щонайменше 35 суддів, 10 з яких – в Апеляційну палату. Після цього не пізніше ніж через 30 календарних днів найстарший за віком антикорупційний суддя повинен скликати збори ВАКСу для вирішення питання визначення дня початку роботи цього нового спеціалізованого суду.

Раніше голова ВККСУ Сергій Козьяков заявляв: “У мене немає жодного знайомого або знайомого мого знайомого, хто б сказав, що хоче обійняти посаду” в антикорупційному суді. Але із 24 липня до 1 серпня ВККСУ проводила реєстрацію попередніх намірів щодо участі в конкурсі на посади антикорупційних суддів, і одразу зголосилося 610 осіб, охочих працювати у ВАКСі, 172 – в Апеляційній палаті ВАКСу. Тут треба зазначити, що реєстрація попередніх намірів жодних юридичних наслідків не має. Із 8 серпня подавати документи власне на конкурс зможуть і ті правники, які попередньо не реєструвалися.

Важливу роль у доборі українських антикорупційних суддів мала б відігравати Громадська рада міжнародних експертів, яка складатиметься із шести фахівців. У ВККСУ повідомили, що вже розпочали роботу з формування цієї ради.

“Подробиці щодо того, хто буде, ми ще не знаємо. Тому що треба буде прийняти рішення. Під час підготовчих заходів ми направили через МЗС, за переліком міністерства, листи-запрошення в 14 міжнародних організацій. 15-те було направлене трошки пізніше. Ці листи опрацьовують. Поки нам ніхто не відмовив. Але відмови можуть бути з різних причин. Поки що ми чекаємо на відповіді. Під час консультацій ми просто звернули увагу наших колег від міжнародних організацій, що створюємо не правоохоронний орган, а суд. Хто це буде – ми не знаємо”, – заявив Сергій Козьяков 2 серпня, інформує РБК-Україна. Відповідаючи на запитання журналістів, він зазначив, що запросили ООН.

Тут нагадаємо, що, відповідно до закону “Про Вищий антикорупційний суд”, ВККСУ призначатиме фахівців у Громадську раду міжнародних експертів на підставі пропозицій міжнародних організацій, з якими Україна має договори у сфері запобігання та протидії корупції. Членами Громадської ради міжнародних експертів можуть стати й іноземці, і громадяни України, якщо їх запропонують міжнародні організації. Ще раніше було відомо (повідомляла “Фундація DEJURE”, посилаючись на відповідь МЗС на її запит), що фахівців можуть делегувати Управління ООН з наркотиків і злочинності (UNODC), Рада ООН з прав людини: спецдоповідач з питання незалежності суддів і юристів, Група держав проти корупції (GRECO), Комітет експертів Ради Європи з оцінки заходів боротьби з відмиванням грошей (MONEYVAL), Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD), Євроюст, Європол, Європейські партнери проти корупції (EPAC), Європейське управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF), Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей (FATF), Організація з безпеки і співробітництва в Європі (OSCE), Інтерпол, Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку (EBRD).

У ВККСУ до 15 серпня очікують пропозицій від міжнародних організацій. І дуже цікаво, чи буде оприлюднений повний список усіх запропонованих кандидатур до Громадської ради міжнародних експертів та яким, врешті-решт, буде вибір від ВККСУ шести членів цієї Ради.

Також нагадаємо, що не менш ніж половина членів складу Громадської ради міжнародних експертів (тобто як мінімум троє фахівців) зможуть ініціювати розгляд питання відповідності будь-якого кандидата в антикорупційні судді критеріям доброчесності. В такому випадку на спільне засідання збиратимуться Громадська рада міжнародних експертів та ВККСУ, яка складається з 16 осіб. А щоб кандидат в антикорупційні судді, щодо якого виникли сумніви в міжнародних експертів, остаточно не вибув із конкурсу, він має отримати підтримку більшості від спільного складу Громадської ради міжнародних експертів та ВККСУ, тобто 12 голосів. Але при цьому як мінімум три з них мають бути від міжнародних фахівців. І не менш ніж три міжнародні експерти матимуть право ініціювати перед спеціальним спільним засіданням попередню співбесіду з кандидатом у судді, а участь у цій співбесіді мають взяти не менш ніж шість членів ВККСУ.

З одного боку, міжнародні фахівці (ще питання – наскільки вони міжнародні) матимуть право вето і зможуть відсіювати недоброчесних кандидатів, з другого – не будуть членами конкурсної комісії, а тому не впливатимуть на результати конкурсу на всіх його етапах. “Громадська рада міжнародних експертів зможе відсіювати найгірших кандидатів, але визначати, хто перемагатиме, все одно буде ВККСУ, яка складається з тих “старих” суддів, які проявили себе не раз. Тому треба змінювати процедури, регламент. Потрібна більша прозорість. Тільки тоді є шанс, що виберуть справді хороших суддів”, – каже головний експерт групи “Судова реформа” “Реанімаційного пакету реформ” Михайло Жернаков, повідомляє “Новое время”.