Під час візиту на Донбас 27 липня генеральний секретар Організації з безпеки та співпраці в Європі (ОБСЄ) Томас Гремінгер на прес-брифінгу в Краматорську пообіцяв, що його організація вживатиме заходів у зв’язку із повідомленням німецького телеканалу ARD про виявлені факти шпигунства у Спеціальній моніторинговій місії (СММ) організації на Донбасі на користь спецслужб Російської Федерації (РФ).
“Я не можу коментувати документи, які не були нам доступні. Водночас ми, звичайно ж, стурбовані будь-якою інформацією про можливу потенційну загрозу нашій безпеці. Ми ставимося до цього дуже серйозно. Наразі силами моніторингової місії та секретаріату ОБСЄ здійснюється збір фактів, перевірка інформації. У разі потреби буде розпочате розслідування”, – наголосив п. Гремінгер. Щоправда, генсек ОБСЄ додав, що “звинувачення є дуже хиткими”.
Трилер часів холодної війни
Взагалі-то журналістське розслідування вийшло в ефір ще 17 липня у політичній передачі “Факт” Першого каналу громадського телебачення Німеччини (ARD). Однак тоді воно чомусь майже не привернуло увагу українських засобів масової інформації. Після офіційного коментаря генсека ОБСЄ в Краматорську шпигунський скандал перетворився на топ-тему, причому не лише в Україні.
Репортаж фактично складається з двох частин. У першій журналісти, які супроводжували представників СММ ОБСЄ під час інспекційних поїздок на лінії розмежування на Донбасі, використовують документальні кадри з місць подій. Також вони нагадують про трагічний випадок у квітні 2017 року, коли внаслідок підриву автомобіля ОБСЄ зазнала поранень співробітниця з Німеччини, а її американський колега Джозеф Стоун загинув.
Крім буднів жорстокої війни, нагадують журналісти ARD, триває й інша війна – шпигунська. “Під прицілом також і члени місії ОБСЄ. Вони стали жертвами конфлікту між Заходом і РФ, яка підтримує сепаратистів”, – розповідають репортери німецького телебачення. Їм вдалося зустрітися з інформатором, достовірність даних якого, мовиться в передачі, була підтверджена. Крім того, що він передав електронний носій із документами ОБСЄ, він також повідомив про контакти з російськими спецслужбами, які одержали ці таємні матеріали. Репортери зізналися, що почували себе, як у трилері про агентів часів холодної війни.
“Б. любить молодих дівчат і розваги”
У розпорядженні журналістів опинилося близько 400 документів внутрішнього листування співробітників СММ ОБСЄ, датованих весною 2016 року, котрі, можливо, отримала Федеральна служба безпеки РФ. Тут потрібно зазначити, що німці за звичкою навішують всіх шпигунських собак на ФСБ – правонаступницю зловісного КДБ, забуваючи про існування не менш зловісної спецслужби – Головного розвідувального управління (ГРУ) генерального штабу збройних сил РФ. Значно логічніше припустити, що в цьому випадку йдеться власне про військову розвідку, однак точних даних, зрозуміло, ні в кого немає.
У документах – не лише приватні дані, адреси працівників місії, а й опис окремих особливих ситуацій на окупованих територіях під час роботи СММ, а також фотознімки розташувань офісу, вулиць і камер спостереження, встановлених ОБСЄ, повідомляє Радіо Свобода.
Арндт Гінцель – один з авторів репортажу – розповів про деякі подробиці отриманих від інформатора файлів: “Документи належать до розряду таємних і розповідають про особливі ситуації з великою кількістю деталей. Ми мали можливість дізнатися з них чимало даних про співробітників ОБСЄ: адреси, номери телефонів, навіть групи крові. Де спостерігачі зустрічаються після роботи, в яких барах чи ресторанах. Були також зроблені досьє, які створюють враження, що хтось хотів знати слабкі місця цих співробітників: “Б. любить молодих дівчат і розваги”, “Е. любить гроші й намагається якомога більше заробити”, “Т. п’є у готельному номері або барі. Одного разу він так напився, що проспав патрульну службу”.
ОБСЄ: проведемо перевірку
Спочатку в ОБСЄ витік інформації офіційно не підтверджували. Перший заступник голови СММ в Україні Александр Хуг заявив, що СММ не збирає персональну інформацію про своїх співробітників. “Для нас питання приватності й безпеки нашого персоналу є дуже серйозним. Ми також поважаємо основоположні права на приватність наших співробітників і не моніторимо, спостерігаємо або досліджуємо їхнє приватне життя”, – наголосив він. Однак згодом п. Хуг дещо змінив риторику. “Ми проведемо перевірку внутрішньої системи, яким чином здійснюється обмін і поширення інформації. Якщо хтось порушив Кодекс поведінки ОБСЄ, тоді можуть бути вжиті відповідні заходи: від попередження до звільнення з місії”, – заявив п. Хуг.
Прес-служба СММ ОБСЄ ще перед виходом передачі в ефір заявила, що знає про цей репортаж, але відбулася обтічною заявою ні про що. “Місія занепокоєна будь-якими можливими порушеннями безпеки і має намір ретельно вивчити всі заяви відповідно до встановлених процедур. Місія занепокоєна, що ймовірне проникнення може бути потенційним ризиком для її співробітників і поставити під загрозу недоторканність їхньої особистої інформації та їхню безпеку”, – йшлося у заяві.
Лише 27 липня генсек ОБСЄ Томас Гремінгер офіційно заявив про початок перевірки та ймовірність внутрішнього розслідування. Хоча й не забув наголосити, що вважає звинувачення дуже хиткими.
Україна: навколо суцільні шпигуни
Натомість міністр закордонних справ України Павло Клімкін був категоричний, заявивши, що “всі росіяни у складі місії ОБСЄ є шпигунами”. “Коли я розповідаю європейським друзям про місію ОБСЄ, то вони запитують: а чому іноді патрулі місії затримуються? Я кажу, що давайте переглянемо статистику: наші хлопці затримують патрулі лише у разі, коли там є росіяни. Оскільки вони приїжджають, а за 15-20 хвилин починаються обстріли. Ми впевнені, що всі росіяни у складі місії працюють на спецслужби. Тільки єдине, чого я не знаю, то це те, чи працюють вони на одну спецслужбу, чи на всі разом. Дуже добре, що це зробили саме журналісти АРД. Нині уже ніхто не скаже, що це упередженість. Це зробили німецькі журналісти, і це піде по всьому світу”, – заявив п. Клімкін.
Колишній глава Служби зовнішньої розвідки України Віктор Гвоздь впевнений, що вся ця інформація, якщо вона дійсно потрапила до рук російських спецслужб – на вагу золота. “Елементарна інформація, яка може бути використана для вербування. Для чого це вербування? Це зрозуміло. Для того, щоб співробітник місії або давав інформацію і почав працювати на цю розвідку, або міг заплющувати очі на ті чи інші дії країни. А ми говоримо про РФ, країну-агресора”, – заявив екс-керівник СЗР, повідомляє Радіо Свобода.
P.S. СММ ОБСЄ продовжує роботу по обидва боки лінії розмежування на Донбасі, зокрема, фіксуючи позиції бойової техніки та нові укріплення на фронті. Водночас, як розповів “Донбас. Реалії” один із авторів розслідування, людина, яка стала причиною витоку інформації, досі працює в ОБСЄ.
Судячи з усього, спецслужби РФ збирають інформацію про особовий склад та позиції українських Збройних сил на Донбасі не лише через канали в ОБСЄ. Дивний випадок трапився у грудні 2017 року, коли РФ заявила, що відкликає своїх військових із Спільного центру контролю та координації припинення вогню та стабілізації (СЦКК) на лінії зіткнення сторін на Донбасі.
СЦКК, до якого увійшли представники української та російської сторін, була створена 26 вересня 2014 року. Вона виконує зовсім інші завдання, ніж спостережна місія ОБСЄ. Спочатку офіцери обох країн (українські зі свого боку фронту, 75 росіян – з боку тимчасово непідконтрольної території) лише спостерігали за виконанням мінських угод у сфері припинення вогню. Після того як були підписані документи щодо відведення важкого озброєння, СЦКК почав моніторинг виконання сторонами цієї угоди та координував тимчасові перемир’я для виконання ремонтно-відновлювальних робіт на лінії розмежування.
Але в грудні 2017-го міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров несподівано заявив, що українська сторона нібито “робить усе, аби поставити російських офіцерів у СЦКК у нестерпні умови, висуваючи вимоги, які неможливо виконати”. В Москві заговорили про відкликання своїх офіцерів із СЦКК.
Варто пояснити, що всі офіцери з РФ, які входили до складу СЦКК (їхня ротація відбувалася кожні три місяці), в’їжджали на окуповані території виключно через офіційні, контрольовані Україною пункти перетину кордону, маючи при собі службові паспорти. За кілька днів до цього Україна отримувала через дипломатичні канали список прізвищ, відповідно СБУ перевіряла цих людей на предмет приналежності до розвідки РФ. Хоча представники СБУ й зізнавалися, що чудово усвідомлюють, що серед російських членів СЦКК такі все одно є.
Тоді цікаву версію висунув Євген Марчук, представник України в робочій підгрупі з питань безпеки Тристоронньої контактної групи, котрий заявив, що РФ збирається відкликати своїх представників з огляду на запровадження на українсько-російському кордоні із 1 січня 2018 року біометричного контролю. “Російським офіцерам, котрі в’їжджають за ротацією на територію України до СЦКК, потрібно буде, як і всім іншим громадянам РФ, залишати нашим прикордонникам відбитки своїх пальців”, – писав він на своїй сторінці у Facebook.
“Здавалося б, і що тут такого. Так, це якщо ти просто громадянин чи навіть просто військовий. Але якщо ти співробітник якоїсь спецслужби і, як то кажуть, їдеш під якимось прикриттям, то ситуація міняється. Адже відбитки пальців прив’язуються до прізвища та фотографії. А хтозна, куди й коли ще тобі доведеться виїжджати за межі РФ у службових справах у майбутньому. І хтозна, з ким Україна може поділитися цією базою даних. Адже ротаційний період для російських офіцерів – десь три-чотири місяці. Близько 300 осіб на рік потрібно “засвітити”, прив’язавши їх до відбитків пальців і фотографії”, – зазначив п. Марчук.
Хоча в підсумку росіяни повернулися до складу СЦКК, шпигунський осад, так би мовити, залишився. Хоча грудневий інцидент 2017-го міг мати й іншу причину. В такий спосіб Кремль міг спробувати дискредитувати ідеї введення на Донбас миротворчої місії під егідою ООН, яка тоді активно обговорювалася. Мовляв, дивіться: навіть російським офіцерам створили “напружену морально-психологічну обстановку”, що ж буде з “блакитними шоломами”, які й мови не знають, й у місцевих реаліях не орієнтуються?