Затримка пенсій: чи можливе повторення?

Влада пояснила проблеми у липні касовим розривом. А після фінансування виплат пенсій на рахунку Держказначейства залишилось найменше грошей за останні 4,5 роки

У липні українські пенсіонери зіштовхнулись із проблемою, про яку багато хто вже забув – затримкою виплат пенсій. Представники влади пояснили цю ситуацію касовим розривом із надходження Єдиного соціального внеску (ЄСВ), Держказначейство виділило позику Пенсійному фонду (ПФ) і так вдалось повністю завершити фінансування виплат пенсій за липень.
Але прем’єр Володимир Гройсман звинуватив у затримці пенсій керівництво Пенсійного фонду і призначив відповідне службове розслідування. “Будуть ще хоч раз затримки – не вибачу”, – заявив минулого тижня глава уряду. Поки ми чекаємо на результати згаданого службового розслідування щодо дій керівництва Пенсійного фонду, проаналізуємо, чи є передумови для подальших затримок із виплатами пенсій. Від експертів можна почути різні думки: від того, що немає чого хвилюватись, до того, що Україна перебуває на межі масштабної економічної кризи.

“Вічний” дефіцит Пенсійного фонду

Одразу зазначимо, що позики від Держказначейства Пенсійному фонду – це вже давно абсолютно звична річ в Україні. І усім відомо про постійний дефіцит ПФ. Надходжень від ЄСВ (у бюджеті на цей рік передбачено 208 млрд грн) на виплату всіх пенсій не вистачає, тож щорічно ПФ потрібно виділяти ще додаткові кошти із держбюджету, в останні кілька років йдеться про суму в близько 140 млрд грн. Ці дотації розбиваються приблизно на рівні частини щомісяця. Але в липні стався якийсь збій…
“Як правило, Пенсійний фонд здійснює перерахування пенсій до 25 числа кожного місяця, тоді як надходження ЄСВ перераховують після цієї дати. Для покриття таких касових розривів і можливості вчасно перерахувати пенсії, Пенсійний фонд залучає кредити Держказначейства, які, як правило, повертає в наступному місяці. Ця практика існує вже багато років. Ситуація в липні, схоже, відрізнялася від першої половини року меншими залишками на єдиному казначейському рахунку, що не дозволило казначейству надати позику раніше”, – зазначив фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків, інформує УНІАН.
І от після того як Держказначейство у липні допомогло повністю профінансувати виплату пенсій, стало відомо, що на його рахунку залишилось 1,995 млрд грн. Це найнижчий показник за період із січня 2014-го. І до прикладу, рік тому на єдиному казначейському рахунку залишок коштів був у 22 рази більшим, ніж зараз – 44,06 млрд грн. На початку цього року – втричі більшим, на початку липня – у п’ять разів більшим. Зазначимо, що залишок на рахунку Держказначейства постійно змінюється в залежності від обсягів видатків та надходжень податків та інших обов’язкових платежів до державного та місцевого бюджетів.

Ще 12 мільярдів до кінця року?

До кінця 2018-го ПФ може не вистачити ще 12 млрд грн. Принаймні про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на неназваного високопоставленого українського урядовця. “Не буде такого, що комусь не виплатять пенсії. Рік закриють, але питання в тому – як. До останнього часу Держказначейство прикривало прорахунки Пенсійного фонду і давало їм позики. Але зараз в.о. міністра фінансів Оксана Маркарова розставила все по місцях, давши зрозуміти прем’єру, що не все так просто, як його запевняв міністр соціальної політики Андрій Рева і керівництво Пенсійного фонду”, – так РБК-Україна передає слова чиновника, який також зауважив, що ще на початку року Міністерство фінансів попереджало про те, що підвищення пенсій колишнім силовикам не під силу українському держбюджету. “Популізм вилазить боком, за “солодкі рішення” тепер потрібно платити. Рева планував перекрити недостачу за рахунок чергового підвищення мінімальної зарплати, але зараз для цього немає можливості. Навіть розглядали варіант збільшити ставку ЄСВ, але в підсумку від цієї ідеї відмовилися. Поки залишається перекривати “діру” або за рахунок збільшення дотацій або за рахунок позик Держказначейства. Інших варіантів немає”, – повідомило джерело.
Водночас у Міністерстві соціальної політики публічно заявляють, що всі підвищення пенсій і в цьому, і в минулому роках робилися в рамках бюджету ПФ. Це, звичайно, звучить дивно, адже, як уже зазначалось, усі давно знають про щорічний дефіцит цієї установи.

Економічно зростаємо, але доходів бракує

Насправді, щоб прогнозувати подальший розвиток ситуації і ймовірність затримок/незатримок пенсій, потрібно визначити точну причину липневої проблеми. Якщо говорити лише про технічний збій або помилку ПФ, чиї фахівці неправильно розрахували необхідну суму дотацій з держбюджету, тоді винні мають бути покарані, а затримок виплат пенсій в наступні місяці не мало б відбуватись. Але якщо подивитись на дефіцит держбюджету, то деякі експерти звертають увагу на ризики.
Зараз в Україні така ситуація, що за даними Держстату, практично всі економічні показники зростають, але водночас доходи держбюджету виявились меншими, аніж було заплановано, повідомляє “Сегодня”. Так, за офіційними даними, за півроку 2018-го промислове виробництво зросло на 2,6%, реальні зарплати – на 11,1%, експорт – на 12,8%, роздрібна торгівля – на 6,1% у порівнянні з першим півріччям 2017-го. Даних щодо ВВП за півроку поки немає, але, за оцінкою Нацбанку, він збільшився на 3,4% (рік тому – на 2%).
Але водночас, за даними Держказначейства, дефіцит доходів держбюджету склав 9,78 млрд грн. Водночас минулого року план з доходів держбюджету в першому півріччі було перевиконано на 28 млрд грн. Зросли зараз і борги за зарплатами: в червні до 1,566 млрд грн (+ 6%), вперше за півроку перевищивши показник грудня 2017 року (тоді було 1,457 млрд грн, а в лютому 2018-го заборгованість скоротилася до 0,87 млрд грн).

Подвійний дефіцит

За словами експертів, опитаних виданням “Сегодня”, дефіцит доходів спричинений в першу чергу недонадходженням ПДВ насамперед з боку малого і середнього бізнесу та недобору митних платежів. Хоча знову ж таки, думки експертів розділились власне щодо впливу дефіциту доходів держбюджету на затримку із виплатами пенсій у липні.
Але що далі із дефіцитами ПФ та державного бюджету? “В нас подвійний дефіцит. Дефіцит Пенсійного фонду, для перекриття якого гроші із держбюджету повинні перераховуватись напряму. Але в нас і бюджет дефіцитний, і це потрібно якось фінансувати. З цим зараз великі проблеми, адже Україна так ще й не отримала транш від МВФ. Саме тому в уряду замало поля для маневрів, немає запасу міцності. Відсутність останнього і призвела до того, що вийшов касовий розрив між надходженнями і виплатами. Затримка сталася тільки через те, що у казначейства не було грошей. ЄСВ для покриття дефіциту Пенсійного фонду не вистачає. 40% дефіциту Пенсійного фонду фінансується із загального фонду бюджету, а не за рахунок ЄСВ. Тому немає значення – приходить платіж з єдиного соціального внеску, чи ні. Цих коштів все одно мало… В України, якщо навіть і великі борги, але боргове навантаження скорочується, залучення кредитів не збільшує його. Залучення дозволяє лише перекрити попередні борги. ВВП зростає, значить, боргове навантаження зменшується. Тому для того, щоб ми могли залучити кошти для планового перекриття дефіциту бюджету, нам необхідний транш МВФ, без цього у нас буде фінансова діра, причому за зовнішніми зобов’язаннями. У нас не вистачить ні гривневих ресурсів, ні доларових. У підсумку, нам доведеться скорочувати витрати, причому глобально урізати, і тоді затримки з виплатами Пенсійного фонду не стануть рідкістю, буде і девальвація, і випереджувальна інфляція”, – таку думку висловив спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса, інформує УНІАН.

Труднощі з МВФ

Зазначимо, що з перспективою отримання чергового траншу від МВФ в України проблеми. Одну з найважливіших вимог Фонду наша влада начебто і виконала: необхідне для запуску Вищого антикорупційного суду законодавство ухвалене і підправлене відповідно до позиції МВФ. Але є ще як мінімум одна не менш важлива перешкода для продовження співпраці з МВФ: у Фонді вимагають від української влади впорядкувати тарифи на блакитне паливо із врахуванням міжнародних котувань, що, очевидно, означатиме підняття цін для населення.
Зараз, за оцінками різних експертів, такі кроки можуть призвести до збільшення ціни на газ для населення від 30% до 60%. Зрозуміло, що нинішній глава уряду Володимир Гройсман не хоче стати цапом відбувайлом у цій історії за півроку до президентських виборів і трохи більше року до парламентських.
Справа навіть не в тому, чи братиме Володимир Гройсман участь у якійсь із цих виборчих кампаній. Зараз жоден представник влади не хоче брати на себе відповідальність за підвищення ціни на газ. Тому всі перемовини українського уряду з МВФ щодо цього питання досі завершувались нічим.
Нещодавно уряд вирішив не підвищувати ціну на газ для населення ще до 1 вересня цього року. Але що буде далі? Адже і продовження співпраці з МВФ напередодні виборів також потрібне, щоб уникнути в країні економічної кризи. “Я не хочу підвищувати ціни на газ, я не хочу цього робити. Це може бути тільки вимушений крок, щоб не допустити економічної катастрофи і бідності для українських громадян. Я буду просити консультацій з лідерами фракцій з цього питання і буду там просто показувати два, три сценарії, на які ми можемо піти”, – це нещодавня заява Володимира Гройсмана.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.5121 / 1.63MB / SQL:{query_count}