Чотири роки після Революції Гідності наша влада хвалиться проведенням реформ, от тільки більшість українців бачать вкрай мало позитивних змін. Ні, не можна говорити про те, що в країні нічого не змінюється, от тільки сам факт ухвалення якихось начебто реформаторських законодавчих змін – це ще не є вдалою реформою. Нам кажуть, що результатів ще треба почекати – добре, чекаємо. Але проблема в тому, що досі більше видно гальмівних чинників щодо реформ, аніж обрисів успішних результатів.

Представники влади можуть скільки завгодно бідкатись, що в  українському суспільстві навіть на рівному місці можуть починатись крики про “зраду”, “провал” і “як все погано”, і що ці постійні інформаційні хвилі негативу ініціюються чи підхоплюються окремими опозиційними політиками чи політичними силами різних мастей, але найбільша проблема насправді в тому, що практично усі важливі рішення щодо змін в країні наші можновладці ухвалюють не тому, що хочуть цих змін, не тому, що мають політичну волю до цього, а під тиском суспільства та Заходу. Та точніше буде сказати так: у деякій мірі під тиском суспільства і з думкою про майбутні вибори, та найбільше через залежність від “кредитної голки” міжнародних фінансових донорів. А реформи ж найбільше потрібні нашій державі, а не іноземним союзникам…

До прикладу, візьмімо довгу епопею зі створенням Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Епопея ще не завершена, суду ще немає, антикорупційних суддів ще не набрали, є тільки всі необхідні закони. Влада кілька років затягувала створення необхідного законодавчого поля для ВАКС, і без тиску Міжнародного валютного фонду (МВФ) не зробила б цього і зараз. І без тиску МВФ не були б прибрані “підводні камені” із вже ухваленого закону. В такій ситуації зараз нелегко повірити, що надалі все піде гладко, і під час конкурсу з відбору антикорупційних судів знову не проявиться бажання влади всіх перехитрити.

Чому ми знову згадуємо про антикорупціний суд? Корупція є чи не найголовнішою проблемою України, антикорупційна реформа є найважливішою для українців. Нещодавно Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва оприлюднив результати опитування (спільного із соціологічною службою Центру Разумкова) щодо оцінки реформ в Україні. І відповідно до цього дослідження, 58% українців вважають саме антикорупційну реформу першочерговою. “Поки у нас не буде очевидних успіхів у боротьбі з корупцією – інші реформи будуть знецінюватися”, – зазначила директор Фонду “Демократичні ініціативи” Ірина Бекенкіна під час презентації результатів опитувнаня в Українському кризовому медіа-центрі.

Одразу зазначимо, що це дослідження проходило із 19 по 25 травня в усіх областях України, окрім окупованих Росією Криму та частини Донбасу. Загалом було опитано 2019 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

І відповідно до результатів дослідження, лише 5% респондентів вірять в успіх реформ в Україні. 29% опитаних відповіли, що мають віру в успіх реформ, але з певними застереженнями. 38% опитаних загалом в успіх змін не вірять, але якась частка надії в них ще залишається, а 23% – не вірять зовсім. Але тут автори дослідження звертають увагу на те, що кількість тих, хто зовсім не вірить в успіх реформ, істотно зменшилася порівняно з минулими роками (у 2015-ому таких було 30%, у 2016-ому – 28%, у 2017-ому – 40%).

Також дослідження продемонструвало, що 33% українців готові терпіти подальше зниження рівня власного життя заради кінцевого успіху реформ (із них 8% готові терпіти стільки, скільки потрібно, а 24% – не більше року). Водночас 32% не можуть терпіти далі, бо їхнє матеріальне становище нестерпне вже зараз, а 30% – бо не вірять в успіх реформ. І в цих питаннях, у порівнянні з минулим роком, зріс відсоток тих, хто готовий терпіти труднощі заради реформ (на 5%) і зменшилася частка тих, хто вважав своє матеріальне становище нестерпним (з 37% до 32%).

Про найважливішу реформу на думку українців ми вже згадали. А окрім боротьби з корупцією, респонденти також виділили реформу сфери охорони здоров’я (46%), пенсійну та реформу системи соціального захисту (44%), реформу органів правопорядку (32%), люстрацію чиновників (29%), реформу армії, зміцнення обороноздатності (21,5%). На питання щодо важливості реформ респонденти могли обрати до п’яти відповідей.

Щодо успішності окремих реформ, то відносно успішними визнали лише пенсійну реформу (7%), реформу охорони здоров’я (6%) та реформування армії (6,5%). Жодної успішної реформи не зазначили 69% респондентів (у минулому році таких було 77%). Загалом українці не підтримують реформи, які тільки розпочалися (освітня, пенсійна, медична) і скаржаться на те, що уряд недостатньо інформує суспільство про свою роботу.

Українці переконані, що найбільше реформи гальмують бюрократія, чиновники (таку думку висловили 39% респондентів) та олігархи (також 39%). Цікаво, що практично однакові відсотки респондетів називали Президента й уряд як головними рушіями здійснення реформ в Україні, так і головними їхніми гальмами. До речі, у порівнянні з минулим роком зріс відстоток тих, хто вважає Захід головним рушієм реформ в Україні (на 7%). Якщо говорити про позитивний баланс в оцінці ролі в проведенні реформ, то найкращий він у громадських організацій і волонтерів (+22%), країн Заходу (+21%), Міжнародного валютного фонду та Світового банку (+21%) та самого населення України (+19%).

Також Фонд “Демократичні ініціативи” провів опитування й серед експертів. Це дослідження проводилося 8 – 13 червня і охопило 69 фахівців із громадських організацій, котрі входять до Реанімаційного Пакету Реформ (РПР). Експерти оцінили процес здійснення реформ в Україні у 2,73 бала за 5-бальною шкалою (минулого року було 2,66).

На думку експертів, основними успіхами є впровадження медичної реформи, реформа децентралізації, початок антикорупційної реформи (тут йдеться про ухвалення закону про створення Вищого антикорупційного суду). Але водночас і основні провали у  впровадженні реформ експерти РПР також пов’язують передовсім із реформуванням судових органів та здійсненням антикорупційних реформ. А ще фахівці звернули увагу на низьку результативність у реалізації податкової, аграрної та виборчої реформ.

Результати експертного опитування також продемонстрували, що в Україні помітно більше гальм реформ, аніж рушіїв. Позитивно, і при цьому практично одностайно, опитані експерти РПР оцінили тільки громадянське суспільстиво (громадські організації, волонтерів) та країни Заходу як рушіїв реформ в Україні. Щодо ролі уряду, то тут також позитивні оцінки експертів переважили негативні. А Президента, парламентську коаліцію та парламентські сили, що вийшли з коаліції (“Самопоміч”, “Батьківщина”, Радикальна партія) більшість експертів назвали гальмами реформ в Україні. Та ще не найбільшими, оскільки найбільше негативних оцінок отримали олігархи, бюрократія та чиновники, опозиція та правоохоронні органи (прокуратура, суди, поліція).

Визначили експерти РПР і найважливіші, на їхню думку, завдання для влади на найближчий час: сприяння підприємництву й інвестиціям (проведення податкової реформи, припинення тиску на малий та середній бізнес, дерегуляція та реформа фіскальної системи), активізація боротьби з корупцією, включаючи зміцнення антикорупційних органів в Україні, та повноцінне завершення судової реформи. Значний відсоток опитаних експертів також відзначили необхідність найближчим часом проведення виборчої реформи. Тут йдеться про відмову від “мажоритарки” на парламентських виборах і перехід до повністю пропорційної виборчої системи із відкритими списками.

От тільки усі розуміють, що наближаються президентські вибори (весна 2019-го), а за ними прийдуть і парламентські (осінь 2019-го), тож впродовж найближчого року із проведенням реформ в Україні можуть бути великі проблеми, адже політики будуть зосередженні на виборчих кампаніях і популістських заявах, а не на реформах. Із 69 опитаних експертів 39 зазначили, що можливостей для проведення реформ у передвиборчий період стане менше, але все ж таки висловили сподівання, що хоч і з труднощами, та реформи проводитимуться. Водночас 16 експертів зазначили, що у передвиборчий період вікно можливостей для реформ закриється майже повністю.