Зараз наші нардепи можуть хвалитись тим, що дали зелене світло процесу створення Вищого антикорупційному суду. Та не варто забувати, як довго вони разом із Президентом затягували ухвалення необхідних для цього законів, і як парламентарі створили проблему апеляції в обхід нового спеціалізованого суду. Адже в перехідних положеннях закону про Вищий антикорупційний суд, який був ухвалений 7 червня, а набув чинності 14 червня, депутати, як їм здавалося, тишком-нишком включили норму про зміни до Кримінального процесуального кодексу (КПК), за якою апеляції в справах НАБУ, розгляд яких уже розпочався в судах першої інстанції чи ще розпочнеться до дня початку роботи антикорупційного суду, розглядатимуть в судах загальної юрисдикції, а не в апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду. Таку підміну апеляції одразу помітили українські антикорупційні активісти. На Заході, зокрема в Міжнародному валютному фонді (МВФ), також чітко дали зрозуміти, що ніякого продовження допомоги нашій державі не буде, якщо влада не виправить цю норму.

“Виправлятись” наші нардепи вирішили за допомогою ще одного важливого президентського законопроекту “Про внесення змін до закону “Про судоустрій і статус суддів” через прийняття Закону України “Про Вищий антикорупційний суд” (№7441). Цей документ і так потрібно було ухвалювати, щоб імплементувати новий спеціалізований суд в українську систему судочинства. І от 12 липня разом з цим нардепи проголосували за зміни до перехідних положень КПК щодо “антикорупційної апеляції”. Були і сварки через різні редакції відповідної правки, кілька спроб голосування, пильний нагляд прем’єра Володимира Гройсмана, який спеціально прийшов у Раду. Зрештою депутати проголосували за те, щоб кримінальні провадження щодо підслідних ВАКС злочинів, судові розгляди яких у судах першої та апеляційної інстанцій не завершили до початку роботи антикорупційного суду, передаються до ВАКС з дня початку його роботи.

“Є лист МВФ, відповідно до якого було запропоновано повернутися до редакції першого читання президентського законопроекту про ВАКС. Це правка №168. Також правка №160 вносить зміни до Прикінцевих положень щодо набуття чинності законопроектом. Суть полягає у тому, що всі справи, які підслідні НАБУ, передаються до ВАКС. Якщо вони знаходяться в першій інстанції суду загальної юрисдикції – вони передаються до ВАКС, в апеляції – до апеляційної палати ВАКС”, – зазначив під час обговорення цього питання 12 липня заступник голови парламентського комітету з питань правової політики та правосуддя, представник фракції  БПП Сергій Алексєєв, повідомляє РБК-Україна.

Раніше багато нардепів заявляли, що такий варіант “завалить” новий суд великою кількістю справ із першого дня його роботи, але от тепер погодились на ці зміни. Навряд чи через те, що дуже хочуть чесних вироків у антикорупційний справах. Але перед майбутніми виборами ніхто не хотів бути відповідальним за припинення співпраці з МВФ у ситуації, коли держава має сплатити понад 20 млрд USD за зовнішніми боргами за найближчі три роки.

Тепер уважно спостерігатимемо за процесом формування Вищого антикорупційного суду, що займе не один місяць. І хоч Президент Петро Порошенко заявляв, що цей новий суд може запрацювати вже до кінця цього року, багато експертів прогнозували, що це відбудеться не раніше літа наступного року, тобто вже після президентських виборів в Україні. Топ-чиновникам і політикам, проти яких вже відкриті антикорупційні кримінальні справи, мабуть, хотілося б якнайшвидше пройти усі судові інстанції, поки не запрацював ВАКС. Хоча, повторимось, треба уважно спостерігати за тим, хто стане антикорупційними суддями, як довго триватиме процес їхнього відбору і як покажуть себе міжнародні експерти (скільки триватиме процес формування Громадської ради міжнародних експертів і хто зрештою туди потрапить), які матимуть своєрідне право вето (але не будуть членами конкурсної комісії) для відсіву недобросовісних, на їхню думку, кандидатів у судді.

Для того, щоб новий суд для корупціонерів запрацював, туди за конкурсом потрібно призначити щонайменше 35 суддів, 10 з них – в апеляційну палату. Після призначення хоча б такої мінімальної кількості суддів, не пізніше ніж через 30 календарних днів найстарший за віком антикорупційний суддя має скликати збори ВАКС, власне, для вирішення питання про визначення дня початку роботи цього нового суду.

В останній пленарний день восьмої сесії, як уже зазначалось, нардепи взялись за “євробляхи”. Цікаво, що по п’ятницях у парламенті зазвичай проходила лише “година запитань” до уряду й оголошення депутатських запитів, але на цей раз народні обранці вирішили і закони проголосувати. Нагадаємо, що прихильники “євроблях” від середи, 11 липня, мітингували біля ВРУ та Кабміну.

Зрештою 13 липня нардепи у першому читанні підтримали два законопроекти, розроблені комітетом ВРУ з питань податкової та митної політики (№8487 і 8488). Йдеться про скасування обмеження екологічного стандарту Євро-5 для митного оформлення авто, а отже можливість розмитнення імпортного автомобіля старшого 2010 року випуску. Також передбачено зменшення акцизного податку при розмитнені легкової машини (детальніше про нову формулу розрахунку акцизу “Львівська Пошта” писала в минулому числі). При цьому нагадаємо, що зі зменшенням акцизу все одно зберігаються інші податки на імпортні авто, тож сума розмитнення “євроблях” так чи інакше сягатиме 2,5-3 тисяч EUR, про що неодноразово заявляла голова профільного парламентського комітету Ніна Южаніна. Також зараз йдеться про збільшення штрафів за порушення термінів режимів транзиту та тимчасового ввезення авто на іноземній реєстрації.

Щодо вимоги “євробляхарів” до уряду скасувати постанову, що надала доступ поліцейським до інформаційної бази митників, то прем’єр Володимир Гройсман заявив, що ніхто цього рішення не скасовуватиме, навпаки, “постанову треба посилювати”. Але водночас очільник уряду пообіцяв, що поговорить з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим, аби “не було репресій…”.

Що ж, перше читання законопроектів, які стосуються “євроблях”, успішно пройшло, восени можна було б і очікувати відповідних законів. Організатори мітингів під ВРУ – ГО “Авто Євро Сила” – сприйняли голосування нардепів 13 липня як проміжну перемогу для подальшої легалізації “євроблях”, і заявили, що учасники протестів зараз повертатимуться до своїх домівок, але до вирішення проблеми ще далеко. Але знову ж таки, “Львівська Пошта” також про це вже писала, багато прихильників “євроблях” негативно сприймають законопроекти №8487 і 8488 і критикують “переможні” заяви на Facebook-сторінці “Авто Євро Сили”.

Спікер Андрій Парубій вже закрив парламентську сесію. Хоч відповідно до календарного плану нардепи ще тиждень мають працювати в комітетах і фракціях, вони вже фактично на канікулах. Наступного разу в сесійному залі парламентарі зберуться аж 4 вересня. І в осінньому сезоні вже почнеться повномасштабна підготовка до президентських виборів – 2019 (перший тур має відбутися 31 березня 2019-го), які з великою ймовірністю проводитиме нинішній склад Центральної виборчої комісії. Тієї ЦВК, в якій абсолютна більшість членів вже “перепрацювала” понад чотири роки, і нинішній голова якої Михайло Охендовський фігурує у так званій справі “чорної бухгалтерії” Партії регіонів.

Парламент за “допомогою” Президента Петра Порошенка (у його подані – 14 кандидатів на 13 місць комісії, що мали б стати вакантними), попри усі обіцянки, досі так і не спромігся оновити склад ЦВК. Здавалося б, це питання переноситься на наступну сесію парламенту, але тут треба взяти до уваги кілька нюансів: окрім того, що до президентських виборів залишатиметься лише півроку, вже власне цієї осені має пройти нова хвиля виборів в об’єднаних територіальних громадах. У нашої політичної верхівки, яка згаяла вже кілька років, знову буде багато “відмазок”, чому так “небезпечно” фактично в останній момент оновлювати ЦВК.

Звичайно, може бути інший сценарій. Представники президентської фракції у парламенті БПП заявляють, що у вересні питання оновлення ЦВК таки буде вирішене. Що ж, побачимо, але й розуміємо, що вже у будь-якому випадку це питання вчергове вдарить по міжнародному іміджу України, адже оновлювати ЦВК треба було як мінімум за рік до президентських виборів.

В той же час залишається трохи більше року до чергових парламентських виборів (27 жовтня 2019-го). За сценарію проведення президентських виборів нинішнім складом ЦВК важко буде сподіватись і на те, що вже парламентські проведе нова комісія. Принаймні у 2014-ому саме двома великими виборчими кампаніями підряд (тоді позачерговмими) політики і пояснювали те, що ЦВК не чіпали перед самими виборами.

Під великим знаком питання і поява в Україні нових виборчих правил – Виборчого кодексу. Цей документ у першому читанні наш парламент ухвалив ще у листопаді минулого року. І будьмо відвертими, тоді це відбулось випадково, критичний мінімум нардепів натиснули кнопку “за” – 226 голосів. Законопроект стосується виборів усіх рівнів, але найсуттєвіші зміни передбачені власне щодо парламентських виборів.

Зокрема, у проекті Виборчого кодексу в редакції першого читання пропонується відмовитись від “мажоритарки” і перейти до повністю пропорційної виборчої системи із регіональними списками. Звичайно, що як мінімум нинішні нардепи-“мажоритарники” блокуватимуть такі зміни. До законопроекту надійшло близько 4,5 тисяч депутатських правок, а робоча група, сформована у ВРУ для доопрацювання документа до другого читання, за кілька місяців пройшла тільки чверть із цих правок. Це вже дуже показово. Небагато шансів на те, що восени Виборчий кодекс із регіональними партійними списками буде ухвалено.

“4,5 тисячі правок, переважна більшість з яких є технічними і стосуються тексту законопроекту, були подані однаково як провладними так і опозиційними фракціями. Тобто затягування, скоро буде річне затягування із роботи над виборчим кодексом – тут провина лежить на всіх фракціях українського парламенту. Тому що ми переходимо до виборчої кампанії і кожне питання буде розглядатися як спроба пошуку винних. Насправді ж, винні всі. Чому так відбувається? Для багатьох політичних сил є вигідним збереження мажоритарної системи виборів. Як це не банально, але за умов, коли зберігається підкуп виборців, коли реально в мажоритарному окрузі сіткою прямого підкупу накриті 10-15% виборців, непрямим – навіть 50%, тобто можна купити собі перемогу. Такий середньовічний формат, коли можна просто купити представницький мандат”, – зазначив цього тижня голова Комітету виборців Україні Олексій Кошель в ефірі Громадського.

Чому насправді такими важливими є нормальний демократичний процес оновлення ЦВК і зміна виборчих правил? А щоб потім українські виборці, і навіть ті з них, яких ці питання зараз начебто і не хвилють, не бідкались на “вкрадені голоси”, “нечесні вибори”, “погану владу” і “перемогу гречки”. І міжнародні партнери України, й наші експерти наголошують на тому, що прозоре і чесне оновлення ЦВК та зміна виборчих правил є елементами антикорупційної реформи.