Україна незабаром може зіткнутися з проблемою різкого збільшення кількості незаконних мігрантів, які намагатимуться потрапити до нашої держави будь-що, заявив голова Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Петро Цигикал. І пояснив це тим, що зараз країни Європейського Союзу суттєво посилюють протидію незаконній міграції, тому відбудеться переорієнтування цих потоків на інші напрямки, в тому числі й до України.

“Сьогодні ми вже спостерігаємо збільшення кількості незаконних мігрантів на каналах легального в’їзду”, – сказав він, додавши, що це переважно вихідці з Африки та Близького Сходу. Зі слів Петра Цигикала, потенційні незаконні мігранти, спираючись на підтримку діаспор, офіційно видані документи та інші умовно законні шляхи, намагаються потрапити до України, щоб потім тут залишитися нелегально або далі незаконно переходити кордон з державами ЄС.

Голова ДПСУ переконаний, що Україні слід посилювати міграційне законодавство, криміналізувати відповідальність за незаконний перетин кордону, а також посилювати інженерне облаштування кордону.

Наприкінці червня німецька правляча коаліція ХДС/ХСС (Християнсько-демократичний союз/Християнсько-соціальний союз), пропрацювавши трохи більше 100 днів, опинилася на межі розпаду. Міністр внутрішніх справ Німеччини і голова ХСС Горст Зеегофер висунув ультиматум канцлерові Ангелі Меркель. В основі конфлікту – суперечка про те, що робити з так званою вторинною міграцією. Мовиться про біженців, які, досягнувши берегів Євросоюзу в одній державі, потім, користуючись свободою пересування в Шенгенській зоні, відправляються далі – в іншу країну, якою дуже часто стає саме Німеччина.

Суть ультиматуму полягала в тому, що Горст Зеегофер пригрозив віддати наказ німецьким прикордонникам почати перевірки на німецько-австрійському кордоні й не пускати в країну біженців, уже зареєстрованих в інших країнах ЄС. А потім узагалі заявив про можливість відставки, результатом якої став би розпад правлячої коаліції.

Досвідчений політик Меркель, яка, нагадаємо, уже вчетверте посіла посаду канцлера, скликала терміновий саміт Європейського Союзу. Після приблизно десятигодинних важких переговорів був ухвалений цілий пакет рішень у сфері міграційної політики, які дипломатично назвали “міграційний компроміс”. У підсумку Горст Зеегофер зняв свій ультиматум, задовольнившись обіцянкою створення транзитних центрів у Німеччині поблизу кордону з Австрією, з яких шукачів притулку, зареєстрованих у інших країнах ЄС, повертатимуть у ці країни.

Також учасники саміту обговорили можливість створення таборів для біженців у державах, що не входять до Євросоюзу. Якщо раніше такі центри передбачалося створювати виключно на півночі Африканського континенту, то тепер щораз голосніше почала звучати ідея про табори на території Албанії. Усе за принципом “і вовки ситі, і вівці цілі”. Албанія може розраховувати на виділення з бюджету ЄС кількох мільярдів євро для облаштування інфраструктури, біженці таки потраплять в таку бажану для них Європу, а Брюссель перекладе при цьому проблему мігрантів на третю країну.

 Але доки цю ідею не реалізували, досягнутий в Брюсселі “дипломатичний компроміс” уже незабаром може бути зведений нанівець. Глава МВС Італії Маттео Сальвіні в черговий раз зажадав терміново переглянути Дублінські угоди, що передбачають відповідальність за мігранта тієї країни ЄС, в яку він здійснив свій перший в’їзд. А оскільки найкоротший маршрут пролягає через Середземне море, то більшість нелегальних мігрантів потрапляють саме в Італію. Сотні біженців платять за небезпечну подорож на невеличких риболовецьких суднах і навіть човнах від 3 до 5 тис. євро за людину.

У Римі пригрозили: якщо Німеччина почне відсилати назад прохачів притулку, які висадилися в Італії, влада цієї країни просто припинить їх реєструвати, і Євросоюз узагалі не буде знати, хто переміщається його територією. Для того, щоб показати серйозність намірів, італійська влада до кінця літа закрила свої порти для кораблів неурядових організацій, які рятують мігрантів. “Неурядові організації бачитимуть Італію тільки на поштівках”, – цитує видання The Local главу МВС Маттео Сальвіні, який також є віце-прем’єр-міністром та головою правої партії “Ліга”.

Підкинув дров у вогнище і нещодавній скандал навколо найбільшого в Європі притулку для біженців Sant’Anna Cara, розташованому в регіоні Калабрія на півдні Італії. Там поліція арештувала 68 осіб, серед яких був і керівник притулку, звинувативши їх у рекеті, розкраданні майна та фінансових махінаціях.

Установою формально керувала благодійна католицька організація Misericordia. Місцевий священик Едуардо Скордіо також під підозрою в незаконному збагаченні на 150 тис. євро. Як заявив генерал місцевої поліції Джузеппе Говернале, притулок перетворився на “банкомат для “Ндрангети” (калабрійська мафія, яка вважається найпотужнішим злочинним угрупованням у Італії та одним із найбільших імпортерів кокаїну в Європі. – “Львівська Пошта”). Правоохоронці вважають, що мафіозі незаконно заробили на мігрантах близько 32 млн євро. Виявилося, що притулок, зокрема, отримував державні кошти, які розкрадав за допомоги “мертвих душ” – біженців, що існували лише на папері.

Проте найпослідовнішими противниками міграційної політики Ангели Меркель виступають країни “Вишеградської четвірки” – Угорщина, Чехія, Польща та Словаччина. Спостерігаючи за зростанням рівня злочинності, сплеском терактів та появою справжніх гетто в містах Західної Європи, “вишеградці”, не криючись, називають міграційну політику ЄС самогубством. За кілька років кризи кожна з країн прийняла лише кілька сотень біженців.

Показовими є слова прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо: “Я не хочу бачити мусульманське співтовариство в Словаччині. Я не хочу, щоб тут перебувало кілька десятків тисяч мусульман, які поступово просуватимуть свою ідеологію. Ми не хочемо змінювати традицій нашої країни, збудованих на християнській основі”. Подібні погляди має й керівництво правлячої польської партії “Право і справедливість”, а також уряди Угорщини і Чехії.

Британський політолог Меттью Гудвін, спостерігаючи за останніми подіями, стверджує, що всередині Євросоюзу формується новий альянс із фундаментально іншим підходом до питань міграції. “Цілком можливо, що рано чи пізно економічно зміцнілі “вишеградці” почнуть грати першу скрипку в ЄС, і поняття “європейських цінностей” зміниться з нинішніх на діаметрально протилежні”, – припускає він.

Варто зазначити, що популізм набирає сили не тільки в Східній Європі. За останні роки популістські партії взяли високу планку в Греції, Італії, Естонії, Болгарії та інших країнах. Кількість їхніх прихильників збільшується у майже всіх країнах Євросоюзу, тому, як каже Філіп Марльєр – політолог із Університетського коледжу Лондона – традиційні партії опиняються у важкій ситуації і в Німеччині, Франції та Іспанії.

Окрім іншого, популістів відрізняє ставлення до Росії: делегація німецької “Альтернативи для Німеччини” відвідала анексований Крим, італійські популісти давно виступають проти антиросійських санкцій, а Австрія навіть відмовилася висилати російських дипломатів попри тиск Британії.

Зрештою, підстав для негативного ставлення до сотень тисяч нелегальних мігрантів у європейців достатньо. Наприклад, чверть магометан Британії симпатизують нападникам на редакцію сатиричного журналу Charlie Hebdo (в січні 2015 року бойовики “Ісламської держави” застрелили 12 співробітників журналу за карикатуру на одного зі своїх лідерів. – “Львівська Пошта”), а кожен третій французький мусульманин вважає, що шаріат важливіший за державні закони.

Багато галасу наробило й нещодавнє розслідування ізраїльського журналіста Цві Ієхезкеля. За 1250 американських доларів він придбав у Стамбулі підроблений сирійський паспорт і під виглядом іммігранта в’їхав до Німеччини. Співробітник центру для біженців докладно розповів йому про способи обдурювання міграційних служб, потім журналіст без проблем вийшов на один із осередків “Братів-мусульман”, що діють через мечеті по всій Європі. Головний висновок розслідування: ніхто з іммігрантів не збирається інтегруватися – мовиться, найімовірніше, про “тихе завоювання” і формування в Європі мусульманського суспільства.

У 2017 році країни Європейського Союзу надали притулок 538 тис. іммігрантів, повідомив Євростат. Близько третини становили громадяни Сирії (175 тис. осіб або 33%). Далі йдуть громадяни Афганістану (100 тис. або 19%) та Іраку (64 тис. або 12%). З усіх сирійських громадян, які здобули статус біженця у ЄС, понад 70% отримали притулок в Німеччині (124 тис. осіб). Загалом торік Німеччина прийняла понад 60% усіх іммігрантів у Європі, після неї йдуть Австрія та Швеція.

---