Цього тижня Україна так і не отримала оновлений склад Центральної виборчої комісії (ЦВК). Але натомість ми вчергове пересвідчились, що у Верховній Раді насправді немає коаліції фракцій БПП і “Народного фронту”. І водночас побачили, що принаймні ситуативно у нинішньому парламенті рішення можуть ухвалюватись без участі найчисельнішої президентської фракції БПП. Після цього в інформпросторі знову “загострилась” тема дочасних парламентських виборів…

Нагадаємо, що повноваження 12 із 15 членів ЦВК уже мали б завершитись ще в червні 2014-го, ще одного – в лютому 2017-го. Чотири роки влада знаходила “відмазки”, щоб не оновлювати склад ЦВК, а зараз за дев’ять місяців до чергових президентських виборів і за 16 місяців до парламентських уже начебто і “відмазки” закінчились, але домовитись політикам щодо нового Центрвиборчкому досі так і не вдалось.

Четвер, 6 липня, був черговим днем, на який спікер Андрій Парубій анонсував розгляд питання про оновлення ЦВК. Але Рада провалила це питання. Дійшло тільки до рейтингового голосування щодо звільнення нинішніх членів ЦВК, повноваження яких мали б вже завершитись. На табло висвітилось тільки 189 голосів за мінімально необхідних 226. Тож справжній розгляд питання і не починався. Зрозуміло, що звільнення нинішніх членів ЦВК без впевненості у тому, що буде сформований новий її склад – це шлях до того, що Центрвиборчкому взагалі б не було незрозуміло скільки часу, оскільки там залишилося б тільки двоє людей. В цій ситуації ключову роль зіграло те, що оновлення ЦВК за сценарієм Президента Петра Порошенка розкритикувала нібито коаліційна фракція “Народний фронт”.

У глави держави занадто великі апетити, він хоче повністю контролювати новий склад комісії. У своєму подані Президент врахував шість кандидатів до ЦВК, запропонованих фракцією БПП. Плюс ще одного кандидата в комісію з цього подання, Тетяну Сліпачук (формально її кандидатуру запропонувала депутатська група “Воля народу”), ЗМІ також пов’язують із командою глави держави, адже раніше вона вже була членом конкурсної комісії для обрання керівних посад у Державному бюро розслідувань за квотою Президента. При цьому в президентському подані загалом 14 прізвищ кандидатів у ЦВК на 13 місць, які мають звільнитись. Голова президентської парламентської фракції Артур Герасимов зараз звинувачує всіх і вся у провалі питання оновлення ЦВК. Але це виглядає смішно, адже якби в БПП справді так хотіли оновити ЦВК, як вони про це зараз говорять, то перші б вимагали від Президента внести таке подання, яке б не створювало колізію із 14 кандидатами на 13 місць, і в якому б справді пропорційно враховувались пропозиції всіх без виключення парламентських фракцій. Як це і передбачено в рекомендаціях ПАРЄ.

Партнери президентської сили по парламентській коаліції фракція “Народного фронту” (в поданні враховано троє кандидатур, запропонованих НФ), бояться, що їх “кинуть” під час формування нової ЦВК (тут також може йтись і про те, що в майбутньому постане питання керівних посад в оновленій комісії).

Інші парламентські фракції, в яких у президентському подані тільки по одній “своїй” кандидатурі, ще більше бояться опинитись за бортом формування оновленої ЦВК. Тут треба зазначити, що для того, аби оновлена ЦВК працювала, туди можна призначити навіть не 13 нових членів комісії, а всього вісім. Із нинішньому складі ЦВК залишаться Катерина Махніцька (дівоче прізвище Березюк) та Олег Діденко, які були призначені в комісію у квітні 2014-го (відповідно, за квотами “Свободи” та УДАРу, і вони можуть ще працювати на своїх посадах до 2021-го. Оскільки для кворуму в ЦВК потрібно, щоб на її засіданні було хоча б 10 членів, тому і з’явився сценарій щодо призначення  хоча б восьми нових членів.

Зауважимо, що в ролі найбільш ображених – фракція “Опозиційного блоку”, оскільки в президентському поданні взагалі не враховано пропозицій цієї політсили. Тут треба нагадати, що “Опоблок” – єдина із парламентських політсил, яка не погодилась на вимогу Петра Порошенка, щоб у пропозиціях фракцій щодо кандидатур до ЦВК не було нинішніх членів комісії. “Опоблоківці” знову пропонували кандидатуру нинішнього голови ЦВК Михайла Охендовсського, який працює в комісії ще із 2004-го. А зараз він фігурує в так званій справі “чорної бухгалтерії” Партії регіонів. Виходом із цієї ситуації могло бути нове президентське подання із 12 кандидатурами, і залишеним місцем для “Опоблоку”. Президент мав час, щоб внести нове подання, але не зробив цього.

“Це, на жаль, чергова локальна криза, яка виникла навколо формування ЦВК. Тут спрацювало декілька чинників одночасно. По-перше, фобії деяких депутатів, зокрема з “Народного фронту”, що формування ЦВК уже зараз може бути використане, щоб провести завчасні парламентські вибори. Такі страхи присутні у частини депутатського корпусу, саме вони блокували формування ЦВК, зокрема останні місяці. Інша причина – “Народний фронт” торгується з колегами по коаліції навколо інших питань, зокрема щодо свого представника в Конституційному суді та інших питаннях. Третьою і головною причиною є 13 вакантних місць і 14 кандидатів. Практично всі малі фракції і депутатські групи, в першу чергу опозиційні, побоюються, що когось з них можуть “кинути”, і тоді дисбаланс в складі ЦВК може підірвати легітимність цього органу. Це було б найгірше перед початком президентських виборів. Доведеться шукати якийсь компроміс, інакше ця ситуація залишиться заблокованою до початку наступної парламентської сесії”, – зазначив в коментарі телеканалу “Прямий” політолог, голова Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко. 

Зазначимо, що після провалу розгляду питання про оновлення ЦВК у фракції БПП заявили, що не братимуть участі у всіх наступних голосуваннях, крім змін до закону “Про судоустрій і статус суддів”, необхідного для врегулювання діяльності Вищого антикорупційного суду, зі зміною норми про апеляцію і законопроекту про скасування депутатської недоторканності, аж поки парламент не повернеться до питання оновлення Центральної виборчої комісії. Це відвертий піар. 

Найцікавіше, що після демаршу фракції БПП 5 липня роботу парламенту не було заблоковано. На вечірньому засідання нардепи 240 голосами ухвалили у першому читанні проект закону “Про офіційну публікацію законів та інших нормативно-правових актів”. Від БПП було лише 10 голосів. Зауважимо, що йдеться про технічний законопроект, але нардепи в сесійному залі стоячи аплодували ухваленню цього рішення вперше без підтримки найбільшої за чисельністю фракції. Критики Петра Порошенка одразу ж заговорили про те, що парламент переміг Президента. 

Почалися й розмови ледь не про формування нової коаліції в парламенті, вже без БПП. Однак треба розуміти, що говорити про це насправді ще передчасно. Одне ситуативне голосування відбулось, далі таке може не пройти.

Але знову багато розмов про можливість проведення в Україні дочасних парламентських виборів ще перед черговими президентськими. Деякі парламентарі заявляють, що власне демарш БПП і є спробою налякати інших такими виборами. 

“Це бажання штучного розвалу парламенту. Україна повинна йти стабільним політичним курсом. У державі мають відбутися відповідно до графіка президентські вибори, а потім – парламентські. Хтось хоче скаламутити воду, кинути країну у вир непередбачуваних подій, і хто від цього виграє? Ніхто не знає. Не можна допустити цього анархічного способу управління державою... Ба, більше – не можна розпускати цей парламент, поки не буде прийнято закон про вибори на пропорційній основі з відкритими списками. Без цього олігархічна влада перехопить владу на наступних виборах, обдурить своїми неймовірними корупційними грошима, які вони назбирали за чотири роки”, – заявив голова фракції “Самопоміч” Олег Березюк, повідомляє “Лівий берег”.

Водночас низка ЗМІ повідомляє, що відмова “Народного фронту” зараз голосувати за оновлення ЦВК також начебто зумовлена страхом цієї політсили перед ймовірністю дострокових виборів. Мовляв, Порошенко отримає новий Центрвиборчком і тоді просуватиме питання дострокового оновлення парламенту.

Тут потрібно розуміти, що для розпуску парламенту Конституція передбачає три передумови: впродовж одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій; впродовж 60 днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформовано персональний склад уряду; впродовж 30 днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися. Тільки за настання однієї з цих умов Президент отримає право розпустити парламент. Право, але не зобов’язання. І зараз ми не бачимо жодної з цих умов. Фракція БПП не заявляла про вихід з коаліції, хоч є і великі питання до легітимності цієї коаліції.

Існує також конституційне застереження: Президент не зможе розпустити парламент в останні шість місяців свого строку повноважень. Тож після 30 вересня цього року Президент вже не зможе зробити дочасні парламентські вибори реальністю.

Зазначимо, що із 10 по 13 липня пройде останній пленарний тиждень нинішньої сесії парламенту (наступна, дев’ята сесії ВРУ восьмого скликання відкриється 4 вересня.). І спікер Андрій Парубій знову висловлює сподівання, що власне наступного тижня ЦВК може бути оновлена. Як буде насправді – побачимо…