До кінця нинішньої сесії Верховної Ради України (ВРУ) залишаються лише два пленарні тижні – із 3 до 6 липня та з 10 до 13 липня. Далі в парламентарів – літні канікули, і наступну сесію вони розпочнуть уже восени. Тому часу в народних обранців дуже мало, проте залишається ще низка важливих невирішених питань. Серед них і необхідність оновлення Центральної виборчої комісії (ЦВК).
“Перепрацьована” ЦВК
Чому це важливо? Президентські й парламентські вибори в Україні не за горами, а проводити їх із нинішнім складом ЦВК, яка в своїй більшості “перепрацювала” уже понад чотири роки, означатиме, що чесність цих виборів буде під великим знаком питання. Взагалі-то до президентських виборів залишається менше року (перший тур повинен відбутися 31 березня 2019-го), тому затягування процесу оновлення ЦВК загрожує нашій державі репутаційними втратами. Захід вже не раз закликав українську владу вирішити питання нового складу Центрвиборчкому.
Нагадаємо, що деякі члени нинішньої ЦВК були призначені ще за часів президентства Леоніда Кучми. Нинішній голова комісії Михайло Охендовський (у 2004-ому підтримував перемогу Януковича в другому турі) зараз фігурує в так званій справі чорної бухгалтерії Партії регіонів. І хоч у комісії залишається кілька людей, до яких довіра суспільства більша, загалом нинішній склад ЦВК під час не однієї попередньої виборчої кампанії потрапляв у різні скандальні ситуації. Серед не таких давніх, вже після Революції Гідності, є ситуація зі спробою скасування другого туру виборів міського голови Павлограда на Дніпропетровщині у 2015-ому. Тоді ЦВК фактично намагалася змінити виборчу систему посеред виборів.
Та навіть без таких історій ми вже згадали, що нинішній склад ЦВК перепрацювала своє: повноваження 12 із 15 членів комісії мали завершитись (а термін повноважень члена ЦВК – сім років!) ще в червні 2014-го, ще одного – в лютому 2017-го. Працювати досі їм дозволяють лише законодавчі зміни, які парламент ухвалив навесні 2014 року, вилучивши норму закону, згідно з якою член комісії після закінчення терміну повноважень не має права брати участі в її роботі. Відтоді вони можуть працювати аж моменту призначення нових членів ЦВК. Тобто все начебто і законно, але з легітимністю величезна проблема.
Заблокований процес
“Львівська Пошта” вже не раз писала про те, що наші політики впродовж останніх чотирьох років виправдовували продовження терміну роботи нинішнього складу ЦВК наближенням виборів різних рівнів, про два подання Президента, і про те, як Петро Порошенко в другому поданні зробив фінт, який досі фактично блокує питання оновлення Центрвиборчкому.
ЦВК перепрацювала своє: повноваження 12 із 15 членів комісії мали завершитись (а термін повноважень члена ЦВК – сім років!) ще в червні 2014-го, ще одного – в лютому 2017-го
Глава держави вирішив, що ніхто з нинішніх членів комісії не залишиться там працювати, що загалом мало б сприйматися позитивно. Але на початку року гарант вніс до парламенту список нових кандидатів до ЦВК, у якому 14 прізвищ на 13 місць, що мали б звільнитися. Регламент ВРУ не передбачає якогось рейтингового голосування щодо призначення членів ЦВК, тому відсіяти одного кандидата за принципом, хто із тих 14 матиме найменшу підтримку в сесійному залі, незаконно. От парламентарі й мають виправдання, чому досі не бралися за питання оновлення ЦВК, думають, як вийти із ситуації з “зайвим” кандидатом. Окрім того, серед парламентарів панує загальна недовіра, в президентському поданні відвертий дисбаланс на користь кандидатів, запропонованих двома коаліційними фракціями. Владні фракції можуть отримати повний контроль щодо наявності кворуму в ЦВК і ухвалення рішень. Парламентарі звільнятимуть членів ЦВК із “завершеними” повноваження всіх разом. А от за нових членів комісії потрібно буде голосувати окремо (для кожного кандидата знадобиться як мінімум 226 голосів). Тут зазначимо, що існує варіант із неповним оновленням ЦВК. Щоб у комісії був кворум (10 членів комісії на засіданні), достатньо буде призначити туди вісім нових членів, адже в нинішньому складі ЦВК Катерина Махніцька (дівоче прізвище Березюк) та Олег Діденко призначені в комісію у квітні 2014-го, відповідно за квотами “Свободи” та УДАРу, і вони ще три роки можуть працювати в Центрвиборчкомі.
У нинішній ситуації є ще один важливий нюанс: у президентському поданні не була врахована пропозиція лише однієї фракції – “Опозиційного блоку”. А в рекомендаціях ПАРЄ та Європарламенту зазначається, що в складі ЦВК має бути хоча б по одному, але представникові кожної парламентської фракції. “Опоблок” вдавався до відвертих спекуляцій, знову пропонуючи до ЦВК Михайла Охендовського. Тут і до самої кандидатури Охендовського багато питань, і водночас показовим є те, що лише “опоблоківці” не погодилися з вимогою Президента, щоб у пропозиціях фракцій щодо кандидатур до ЦВК не було нинішніх членів комісії.
Однак і така ситуація не є тупиковою. Як зазначають політичні експерти і низка парламентарів, Президент мав би відкликати дві кандидатури зі свого подання, щоб залишити місце в ЦВК для квоти “Опоблоку”, поки там надумають, кого не з нинішніх членів ЦВК запропонувати, і щоб водночас зникла проблема “зайвого кандидата” під час голосувань у сесійному залі. Та як буде насправді – поки що не відомо.
Обіцянки та очікування
“Наступного тижня ключовим питанням, яке я планую поставити на голосування, буде рішення про оновлення складу Центральної виборчої комісії. Я зустрічався місяць тому з головами фракцій. Звернувся до них із проханням провести консультації для того, щоб виробити формулу, як ми будемо із 14 кандидатів обирати 13. Сказав, що неможливо цей процес затягувати безконечно. 1 липня – дата, коли я знову зберу всіх голів фракцій і буду рекомендувати їм не відтягувати цей процес, щоб ми наступного тижня ввійшли у процес оновлення ЦВК”, – заявив нещодавно в інтерв’ю телеканалу “112-Україна” Андрій Парубій.
Тобто голова ВРУ говорить про можливість вирішення питання впродовж пленарного тижня з 3 до 6 липня. Спікер ще раніше називав інші попередні дати ймовірного оновлення ЦВК, однак усе завершувалося оголошенням того, що фракції спільної думки не дійшли і що консультації триватимуть.
До проекту Виборчого кодексу надійшло 4296 депутатських правок. Наразі нардепи дійшли до 1000-ої
Зауважимо, що різні представники президентської фракції БПП по-різному оцінюють шанси на оновлення ЦВК найближчим часом. “Уже начебто є розуміння того, що з 3 липня це питання буде поставлене на голосування. Ми наполягаємо, щоб це питання було розглянуте”, – таким є коментар заступника голови фракції БПП Сергія Березенка, повідомляє Gazeta.ua. Ще один нардеп від БПП Іван Вінник, як повідомляє Громадянська мережа ОПОРА, на запитання щодо оновлення ЦВК нещодавно сказав таке: “Хто переговори веде, я не знаю, а ЦВК до виборів не зміниться. Вікно можливостей закрите, адже виборча кампанія розпочнеться фактично восени, і до завершення кількох поспіль виборчих процесів ніхто комісію міняти не буде”.
Свою позицію щодо питання оновлення ЦВК озвучують і в Громадянській мережі ОПОРА. “На нашу думку, таке зухвале затягування рішення щодо ЦВК є свідченням слабкості парламенту, який не може прийняти жодного рішення. Парламент повинен підтримати подання Президента чи, навпаки, виступити проти запропонованого главою держави формату оновлення виборчої комісії. Депутати повинні зрозуміти, що проведення наступних загальнонаціональних виборів старим складом ЦВК не є прийнятною опцією. Це призведе до руйнування довіри суспільства до інституту виборів, а сама ЦВК стане легкою мішенню для політиків під час виборів. Тому єдиним варіантом залишається вихід цього питання з тіні та публічне визначення парламентом своєї позиції. Якою б не була ця позиція, її виявлення сформують нові обставини для вирішення проблеми. Парламент не може ховати голову в пісок”, – вважає аналітик ОПОРи Олександр Клюжев, повідомляє сайт цієї неурядової громадської організації.
Без змін виборчих правил
Із впевненістю можна сказати, що до кінця нинішньої сесії ВРУ парламентарі не візьмуться за питання Виборчого кодексу. Нагадаємо, що за проект цього документа, в якому, зокрема, пропонується відмова від “мажоритарки” на парламентських виборах і перехід до повністю пропорційної системи з регіональними списками, нардепи проголосували у першому читанні ще в листопаді минулого року. При цьому навіть деякі народні обранці признавалися, що голосування було “випадковим”: 226 голосів “за” – це мінімум для ухвалення рішення. Запасу голосів до другого читання немає, і важливо зазначити, що до проекту Виборчого кодексу надійшло 4296 депутатських правок. У парламенті працює робоча група, яка поки що розглядає правки до цього документа, але члени цієї групи часто не приходять на її засідання.
Громадянська мережа ОПОРА повідомляє, що 22 червня відбулося десяте засідання цієї офіційної робочої групи з доопрацювання Виборчого кодексу, і нардепи дійшли до 1000-ої правки. Залишилося “всього-на-всього” 3296…
Із такими темпами і за явного небажання парламентарів відмовлятися від “мажоритарки” насправді дуже мало шансів на те, що й восени нардепи змінять виборчі правила гри.