Сьогодні, 21 червня, Верховна Рада може проголосувати в другому читанні законопроект “Про національну безпеку України”. Робиться це з огляду на наближення засідання Комісії Україна-НАТО на найвищому рівні (яку неофіційно називають також “самітом Україна-НАТО”), що заплановане в рамках саміту Альянсу в Брюсселі, що відбудеться 11-12 липня. Перше читання законопроекту пройшло в квітні ц.р., однак, як і у випадку з Антикорупційним судом, Захід наполягає на внесенні правок, від яких залежатиме подальша фінансова допомога Україні, зокрема, на зміцнення обороноздатності. Каменем спотикання стала… Служба безпеки України.

СБУ, по суті, не реформували від самого початку Незалежності. Цей орган наразі виконує надто багато функцій, що призводить до розпорошування сил і засобів та постійних конфліктів із іншими правоохоронними органами, а також відкриває широкі можливості для корупції. Співробітники СБУ регулярно стають фігурантами гучних журналістських розслідувань, які засвідчують, що багато працівників спецслужби живуть явно не на свою офіцерську зарплату.

Попри те, що протидія корупції є безпосередньою функцією Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та новоствореного Державного бюро розслідувань (ДБР), вона входить і до компетенції СБУ. Водночас часто можна почути нарікання, що головна українська спецслужба зловживає своїми повноваженнями, щоб чинити, наприклад, тиск на бізнесменів та інвесторів.

“СБУ не “кастрували”, як міліцію. Але Служба безпеки займається комерційними питаннями, бізнесом. А має бути інша спрямованість, потрібно менше вникати в театрально-культурну діяльність, в заборони співачкам приїжджати на Євробачення”, — розповідав свого часу виданню “Аргументи і факти” Кирило Куликов, екс-начальник українського бюро Інтерполу. За словами Олександра Лємєнова, головного експерта групи “Антикорупційна реформа” Реанімаційного пакету реформ, Служба безпеки не повинна займатися корупційними злочинами, зокрема тому, що її співробітники не мають достатньо компетенції для фахового розслідування, особливо в разі, коли йдеться про правопорушення у фінансовій сфері.

Та попри це СБУшники реєструють провадження за антикорупційними злочинами. І робиться це часто-густо зовсім не в інтересах дотримання безпеки держави. Непоодинокими є випадки, коли СБУ виступає як інструмент тиску в суперечці великих бізнес-груп або самостійно займається різновидом “державного рекету”.

“Попри 25 років незалежності Служба залишається уламком радянського КДБ і працює на застарілих принципах”, – розповідав свого часу “Слову і ділу” політолог Валерій Димов. Із часів усемогутнього КДБ мало змінилася і структура спецслужби. “У нас досі існує такий палеозойський рудимент, як райвідділи і міжрайвідділи органів безпеки – прямі спадкоємці структурних одиниць радянського КДБ часів Андропова. Ідея покрити всю територію країни павутиною держбезпеки з фізичною присутністю оперативних працівників у кожному районі кожної області – анахронізм, який був недоречним вже наприкінці XX ст.”, – зазначав у коментарі Західній інформаційній корпорації Юрій Михальчишин, радник голови СБУ в 2015-2016 рр.

Зокрема, впадає в очі непропорційно висока чисельність особового складу української спецслужби. Наприклад, у Німеччині з населенням понад 80 млн осіб основні функції захисту нацбезпеки (крім військової контррозвідки) виконує Служба захисту конституції (Bundesamt fur Verfassungsschutz), чисельність особового складу якої становить 2,9 тис. співробітників. В Україні з населенням близько 45 млн осіб штатна чисельність СБУ становить 31 тис.

У Брюсселі також наполягають, що боротьба з корупцією та економічною злочинністю – не властива для служби внутрішньої безпеки, тому СБУ має сконцентруватися на виконанні виключно трьох завдань: захисті державної таємниці, контррозвідці та запобіганнi тероризму. “Якщо відповідні зміни з цього приводу не будуть зроблені, то це може стати на заваді подальшій фінансовій допомозі Україні”, – заявив посол ЄС у Києві Х’юг Мінгареллі.

“За останні кілька років в Україні було створено кілька нових правоохоронних органів, які займаються, зокрема, й виявленням та розслідуванням антикорупційних злочинів. Проте відсутність чіткого розмежування функцій між правоохоронцями різних відомств вже не раз призводила до гучних конфліктів і публічних “розборок” між керівниками органів, які мали б співпрацювати одне з одним. У підсумку від таких конфліктів виграють лише злочинці”, – зазначив під час парламентсько-громадської платформи “Правоохоронні органи: компетенції, розмежування повноважень і синергія” в.о. голови Консультативної місії ЄС в Україні (EUAM) Фредерік Весслау, інформує Німецька хвиля.

За словами голови представництва НАТО в Україні Александера Віннікова, міжнародна консультаційна група разом iз українською стороною ще в 2015 році розробила концепцію реформування СБУ відповідно до західних стандартів. Документ серед іншого передбачає й відмову від дублювання функцій інших правоохоронних органів, зокрема в частині боротьби з корупцією, і мала б бути реалізована до 2020 року.

Проте Президент України Петро Порошенко свого підпису під цим документом досі не поставив. Натомість українська сторона запропонувала нові варіанти концепції реформування СБУ, “які не відповідають стандартам НАТО у цій сфері”. “Тож ми констатуємо, що прогресу в цьому питанні немає”, – сказав п. Вінніков. Він також наголосив: якщо реформа СБУ не відбудеться, то “НАТО вважатиме, що Україна втратила цю можливість”.

Тим часом у самій СБУ не готові поступатися повноваженнями щодо розслідування корупційних злочинів. Перший заступник голови СБУ, начальник Головного управління з боротьби з корупцією та організованою злочинністю Павло Демчина в коментарі Німецькій хвилі пояснив, що НАБУ, наприклад, не має достатніх ресурсів для того, аби виявляти факти здирництва, бо “це дуже складна робота, яка потребує багато сил і ресурсів”. За його словами, із 36 суддів-хабарників, яких на сьогодні затримало НАБУ, на 20 відповідні матеріали були зібрані працівниками СБУ. Натомість Олександр Скіпальський, колишній заступник голови СБУ, а тепер член експертної ради київського Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, пояснює таку позицію бажанням перших осіб держави тримати всі процеси в країні під особистим контролем. За його словами, цим “грішить” як голова РНБО Олександр Турчинов, так і Президент Петро Порошенко.

Проте позиція Заходу непохитна. Фредерік Весслау, в.о. голови Консультативної місії ЄС в Україні, заявив, що лише чітке розмежування компетенцій між правоохоронцями зробить СБУ “сучасною, надійною та ефективною службою”. “Це позиція, якої ми дотримуємося вже тривалий час, і ведемо з цього приводу діалог не лише з СБУ, а й з представниками президентської адміністрації та народними депутатами”, – сказав він.

Міжнародний тиск, схоже, не минув даремно. “Фінальний текст законопроекту про національну безпеку базуватиметься на варіанті, представленому Президентом, з урахуванням поправок, яких вимагають міжнародні партнери. Від його ухвалення залежить отримання Україною фінансової військової допомоги з боку Заходу”, – повідомив член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Андрій Левус на круглому столі, організованому в рамках інформаційного партнерства Реанімаційного пакету реформ та Інституту Горшеніна.

За словами п. Левуса, у фінальному тексті врегульовано спірні поправки щодо СБУ. Зокрема, звужено зону діяльності Служби, зазначено, що СБУ не займатиметься корупційними злочинами. Депутат зазначив, що, на його думку, фінальний текст законопроекту не ідеальний, але прийняти його все одно вкрай необхідно, тому що від цього залежать можливе членство України в НАТО і фінансова допомога від США.

“Я вам скажу більше: якщо ми завалимо закон, то цей провал буде рівнозначним провалу під час Бухарестського саміту 2008 року, коли через схожі політичні інсинуації, через неузгоджені позиції між гілками влади ми багато в чому самі були винні, що не отримали план дій щодо членства в НАТО. Крім того, не секрет, що Держдепартамент США узалежнює прийняття цього закону з наданням фінансової військової допомоги для переоснащення українських Збройних сил”, – підкреслив п. Левус.

Такої ж думки притримується й експерт Інституту світової політики і Реанімаційного пакету реформ Микола Бєлєсков; “Якщо ми не впораємося з нашим домашнім завданням, якщо 11 липня, коли Президент поїде до Брюсселя, йому буде нічого запропонувати, стане відкритим питання, наскільки успішним буде саміт і чи можна буде порушувати питання про розширення форматів співпраці, наприклад, приєднання України до партнерства розширених можливостей. Хотілося б, щоб законопроект було прийнято вчасно, до 11 липня, щоб можна було ефективно відстоювати інтереси України на саміті НАТО і ставити питання про великі формати”.

Хоча якими саме будуть остаточні правки в законопроект: побачимо під час голосування у Верховній Раді. Не виключено, що українська влада знову спробує якимось чином обдурити Захід. Хоча можливо, що цього разу здорового глузду в депутатів таки не забракне.