Український в’язень Кремля – режисер Олег Сенцов уже понад місяць продовжує безстрокове голодування. Єдина його вимога – звільнення усіх українських полів’язнів, яких незаконно утримують на території Росії та анексованого Криму. Мовиться про щонайменше сім десятків українців, яких російська влада утримує як політичних заручників. Тут треба розуміти, що точну кількість політв’язнів навряд чи хтось назве.
Мало що відомо про нинішній реальний стан здоров’я Олега Сенцова. Як інформувало Радіо Свобода 13 червня, сестра полів’язня Наталія Каплан із посиланням на російську правозахисницю Зою Свєтову повідомила, що 8 червня Сенцова доправили до реанімації. “Зараз він перебуває в медчастині колонії. Невідомо поки що, чи застосовували примусове годування, як погрожували. Все це буде відомо наприкінці тижня. Здаватися він не збирається, помирати не збирається, але й відступати від умов голодування теж”, – розповіла Наталія Каплан. І зазначила, що в переписці з нею Олег Сенцов нічого не повідомив про стан свого здоров’я.
Непорозуміння омбудсменів
Учора, 15 червня, уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денисова прилетіла до міста Лабитнангі Тюменської області РФ, щоби відвідати Олега Сенцова в колонії, але російські тюремники не дозволили їй це зробити. Так само керівництво колонії відмовилося надати будь-яку інформацію про стан здоров’я Олега Сенцова.
Російський омбудсмен Тетяна Москалькова назвала спробу Людмили Денисової відвідати Олега Сенцова порушенням домовленостей (хоча 9 червня президенти Петро Порошенко і Владімір Путін по телефону домовилися, що омбудсмени двох держав зможуть відвідати українських громадян, які перебувають у російських тюрмах, і відповідно російських громадян, які ув’язнені в Україні). Але російська сторона і далі цинічно бреше про те, що Олег Сенцов є російським громадянином, тому, мовляв, представники України не мають права його відвідувати.
“Ми досі під колонією, проводимо переговори, але наші переговори з уповноваженою з прав людини в РФ Тетяною Москальковою зайшли у безвихідь, тому що вона наполягає на тому, щоби завтра ми розпочали з нею візит до Омська, а потім щоби вона поїхала у Херсон до Кирила Вишинського (головний редактор “РИА Новости” в Україні, підозрюваний у державній зраді – “Львівська Пошта”). А потім, коли-небудь після 22 червня, що не факт, може, й дадуть можливість відвідати Сенцова. На що я вчергове, як і на всіх переговорах, говорю, що у нас є Олег Сенцов, який за рамками цих усіх переговорів, тому що він голодує. На що вона мені кілька разів відповіла, що він припинив голодування і що все контролюють. Я сказала, що мені потрібні документи, що він припинив голодування, ним власноручно написані. Вона сказала: “Ось ви мені знову ставите завдання, у мене тут поруч, в Єкатеринбурзі, є уповноважений того округу, і він може розповісти, як почувається Сенцов”. Але він був востаннє у Сенцова 5 червня... Минуло 10 днів, і ніхто не дає нам жодної інформації про стан Олега Сенцова!.. У нас є ще інший список, і за цим списком я теж зрозуміла, що ми зайшли в безвихідь. Тому що я зрозуміла, що Москалькова хоче їхати спочатку до Вишинського, а потім вже – ми. Я так не готова співпрацювати з уповноваженою, яка не працює ні на паритетних засадах, ні на першочергових завданнях… Ми сьогодні намагатимемося летіти у Москву, тому що ми брали квитки в один бік, бо не знали, як складуться обставини і коли нам дадуть побачитися з Сенцовим, і знову вимагатимемо, щоб нам дозволили відвідати й Олега, й інших наших в’язнів. У нас деякі домовленості з відвідування є на завтра, але не уточнюватиму, тому що дуже боюся, що їх знову скасують”, – розповідала Людмила Денисова в ефірі каналу “112 Україна” 15 червня.
Невдовзі після цього ефіру на офіційному сайті українського омбудсмена з’явилося повідомлення, що омбудсмен РФ Тетяна Москалькова в останній телефонній розмові з Людмилою Денисовою пообіцяла їй докласти зусиль, щоб її зустріч із Олегом Сенцовим відбулась найближчим часом і пообіцяла, що передасть у письмовому вигляді інформацію про стан здоров’я українського режисера (Москалькова ще нібито мала отримати цю інформацію у письмовому варіанті від керівництва колонії). Людмила Денисова ще наголошувала на тому, що ведуться перемовини про те, щоб його оглянули незалежні лікарі. На момент здачі номера у друк ще не було інформації ні про те, чи змогла українська Уповноважена з прав людини добитись зустрічі із Олегом Сенцовим, і чи допустять до нього незалежних лікарів. Відомо було лише, що у понеділок, 18 червня, має відбутись зустріч Денисової із Москальковою, на якій вони домовлятимуться про подальший графік візитів до інших ув’язнених.
Потрібен тиск у всіх форматах
Зазначимо, що російська влада зараз намагається вдавати, що у них велике спортивне свято, бо 14 червня в РФ розпочався чемпіонат світу з футболу. Але саме в цей день минув рівно місяць від початку безстрокового голодування Олега Сенцова. І саме в цей день Європарламент ухвалив резолюцію з вимогою до влади Російської Федерації негайно звільнити Олега Сенцова та всіх інших незаконно затриманих громадян України в РФ та на Кримському півострові.
В цьому документі згадуються також імена українських полів’язнів Олександра Кольченка та Володимира Балуха. Йдеться і про те, що станом на початок червня цього року в РФ та окупованому Криму загалом затримані понад 70 українських громадян, і багато з них – це кримські татари. Європарламентарі закликали всі країни-члени Євросоюзу продовжити дію санкцій проти Росії й розширити список російських посадових осіб, проти яких застосовуються особисті санкції через порушення прав людини.
Бачимо підтримку українських політв’язнів, але чи вплине це на господаря Кремля? “Європарламент не має важелів застосовувати якісь засоби для виконання резолюції. Але надзвичайно важливе інше питання: зараз потрібен тиск у всіх форматах – починаючи від флешмобів і закінчуючи переговорами безпосередньо на рівні глав держав, щоб донести до президента Путіна сигнал: це проблема, за нею всі стежать, і забути й забалакати її не вийде, тому треба ухвалювати рішення. А єдиним рішенням у цій ситуації має бути звільнення. Тому це частина глобального тиску, і резолюція Європарламенту є надзвичайно важливим елементом… Коли дійде до посилення санкцій проти РФ, а їх застосовує не Європарламент, а Європейська рада, невиконання резолюції буде враховано як один із політичних чинників і підстав для ухвалення цього рішення”, – зазначив в ефірі телеканалу “112 Україна” постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба.
Усім зрозуміло, що питання звільнення українських бранців залежить виключно від Путіна. А він звик ігнорувати міжнародну позицію, оскільки вважає, що всіх зможе налякати. Усередині його країни владна пропагандистка машина взагалі на повну використовує нинішню фактично “холодну війну” із Заходом, мовляв Росію критикують, Росію викинули із “Великої вісімки”, проти Росії вводять санкції, бо начебто бояться її сили. А тепер ще Путін і всі його посіпаки мають можливість піаритись на футбольному мундіалі. І тут не можна не звернути уваги на те, що хоч у кількох проектах резолюції Європарламенту і був заклик до керівництва ЄС та країн-членів оголосити дипломатичний бойкот чемпіонату світу з футболу в Росії, але зрештою на це не вистачило політичної волі.
Футбол – не поза політикою
Нагадаємо, що до початку мундіалю в РФ про його дипломатичний бойкот, окрім України, оголосили ще вісім держав. Хоча тут треба розуміти, що на Заході здебільшого йшлося про приєднання до бойкоту, який оголосила Великобританія після отруєння на її території колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля. Британська влада прямо звинуватила в цьому злочині російську владу. І, до прикладу, Ісландія також приєдналася до бойкоту із солідарності з Британією. Водночас рішення про бойкот мундіалю з боку Австралії, деякі ЗМІ цієї країни пояснювали і причетністю Росії до збиття “Боїнга” рейсу MH17 над Донбасом у 2014-му (нагадаємо, тоді загинуло 298 людей, 38 з них були громадянами Австралії). А у Польщі причиною бойкоту назвали незгоду із внутрішньою та зовнішньою політикою Росії.
Тут треба зазначити, що на церемонії відкриття чемпіонату світу із футболу в Росії не було жодного західного лідера. Але при цьому канцлер Німеччини Ангела Меркель та президент Франції Еммануель Макрон ще раніше не виключали, що можуть прилетіти в РФ на футбол на пізнішихх стадіях чемпіонату, залежно від успіхів збірних своїх країн. Також в Росію і на футбол, і на перемовини з Путіним точно зібрався генсек ООН Антоніу Гутерріш.
“Генеральному секретарю ООН Антоніу Гутеррішу доведеться розмовляти із російським президентом Володимиром Путіним про долю Олега Сенцова та інших українських заручників. З таким закликом звернулися до генсека ООН представники 38 країн світу… Нічого іншого і не можна було очікувати. Проведення чемпіонату в країні, яка розв’язала війну, переслідує політичних дисидентів, полює за чужими громадянами і дестабілізує ситуацію в багатьох регіонах світу, не може не поставити будь-якого політика, який приїде на чемпіонат, в складну ситуацію – якщо звичайно тільки цей політик не російська маріонетка або диктатор. Усім іншим доведеться рятувати репутацію. Той, хто приїде в Москву на матчі – як генеральний секретар ООН – змушений буде говорити з Володимиром Путіним аж ніяк не про футбол. Самого Путіна це, звичайно ж, влаштовує. Адже російському президенту важливо не те, про що з ним говорять, а то, що до нього приїжджають. Те, що Росія не знаходиться в міжнародній ізоляції – чемпіонат проходить, політики присутні, все добре. На жодне виконання вимог цивілізованого світу він не піде, ніяких ув’язнених не звільнить. Максимум – продемонструє гуманність у вигляді дозволу українському омбудсмену відвідати заручників. І буде хизуватися цим перед своїми західними співрозмовниками. Цивілізований світ, який дозволив Путіну так комфортно себе почувати, весь цей місяць буде виглядати справжньою унтер-офіцерською вдовою, яка сама відшмагала себе на Красній площі під об’єктиви Russia today. Якщо Захід хотів розписатися у власній безпринципності і моральному безсиллі – у нього це вийшло”, – пише відомий журналіст Віталій Портников у колонці на cайті
Еспресо.tv.