Безмежність бідності
Близько 60% українців скаржаться, що їм не вистачає коштів на неочікувані витрати
Попри гучні заяви влади про проведення масштабних реформ, які допоможуть “жити по-новому”, українці ніяк не можуть вибратися з ями бідності. Нас щоразу шокують новими кризами й обіцяють, що треба трішечки потерпіти, затягнути паски, а далі буде легше. Але натомість щоразу приходять нові потрясіння. Більшість наших громадян складають копійку до копійки, аби хоча би оплатити життєво необхідні речі: зокрема, продукти харчування, житлово-комунальні послуги, проїзд у громадському транспорті, навчання дітей. За таких обставин мало хто може дозволити собі відпочинок навіть у межах рідної країни.
Чверть українців через фінансові труднощі не можуть повністю та своєчасно сплатити рахунки за житлово-комунальні послуги
Так, близько 60% українців бідкаються, що їм не вистачає коштів на незаплановані витрати (для прикладу, в європейських країнах цей показник становить 36%), свідчать результати соціологічного дослідження, яке раз у два роки проводить Державна служба статистики України. 2015-го таких було 64%. Кожен другий не має фінансової можливості для тижневого сімейного відпочинку поза домом раз на рік. Близько 30% скаржаться на брак коштів для оплати необхідних товарів і послуг охорони здоров’я, на відсутність автомобіля та комп’ютера. Кожен четвертий через нестачу коштів не міг дозволити собі раз на п’ять років оновити одяг і взуття. Чверть опитаних через фінансові труднощі не можуть повністю та своєчасно сплатити рахунки за житлово-комунальні послуги.
Кожен десятий із опитаних зазначав, що не має грошей для щоденного споживання недорогих продуктів харчування. За даними дослідження, кожен четвертий українець не мав достатньо коштів для споживання через день страви з м’ясом, курятиною чи рибою (або їх вегетаріанським аналогом). Найбільша частка таких респондентів у Закарпатській, Івано-Франківській, Черкаській, Сумській, Херсонській та Вінницькій областях, найменша – у місті Києві, на Рівненщині, Полтавщині та Київщині. Гарним своє здоров’я назвали 43% респондентів, задовільним – 45%, поганим – 12%. Окрім того, 44% опитаних визнали, що мають хронічні захворювання або проблеми зі здоров’ям.
Чимало наших громадян не мають належних умов проживання. Кожен десятий повідомив про відсутність житла в нормальному стані. Житлова площа 5% респондентів не перевищувала 5 метрів квадратних на людину. Загалом опитано 8 тисяч сімей.
Тому не дивно, що кількість населення в Україні поступово знижується, молодь покидає села, а чимало українців виїжджають за кордон у пошуках кращого життя. Така негативна тенденція мала би нарешті підштовхнути українську владу до рішучих крокiв, спрямованих на підвищення рівня життя власних громадян, однак, на жаль, можновладці не зацікавлені у цьому.
“Влада робить усе, аби збільшити кількість бідного населення”
Андрій Новак, голова Комітету економістів України, – про низький рівень життя у нашій країні та шляхи виходу із цієї негативної ситуації– Пане Андрію, скажіть, будь ласка, з чим пов’язаний низький рівень життя в Україні? Що робить українська влада задля вирішення цієї проблеми?
– За оцінкою ООН, 60% українців живуть за межею бідності. В принципі, ця цифра близька до реальності. Це практично всі пенсіонери, яких у нашій країні 12,5 млн осіб, а також студенти, адже розмір студентської стипендії в Україні мізерний. У державному секторі, за винятком хіба що керівників та їхніх заступників, зарплати доволі низькі. Тому часто працівники закладів освіти, охорони здоров’я, науки, культури та спорту мають надзвичайно низький рівень доходів. Окрім цього, не потрібно забувати про безробітних, кількість яких в Україні суттєво занижена. Зрозуміло, що люди, котрі не мають роботи і помітних заощаджень, живуть нижче межі бідності.
Сьогодні українська влада робить усе, щоби збільшити кількість бідного населення, судячи з курсу політики, спрямованої на постійну штучну девальвацію гривні, а відповідно – на девальвацію наших доходів. Через це в Україні мінімальна зарплата найнижча в Європі – 170 євро. Навіть у сусідній, нібито бідній за ресурсами Молдові вона становить 190 євро. Якщо відповідна політика продовжуватиметься, то ми ще не скоро вийдемо з такої ситуації… Те, що твориться у банківському секторі нашої держави, підірвало заощадження українців, які частково або повністю втратили свої вклади.
– Чи є в Україні середній клас?
– У будь-якій країні середній клас формують наймані працівники, які отримують високий заробіток, а не підприємці, як у нас вважають. Насправді підприємців у нас близько 10% загальної кількості населення України. Категорії високооплачуваних найманих працівників України можна перерахувати на пальцях однієї руки. Це, зокрема, працівники ІТ-сфери, фінансового та юридичного секторів. Саме тому в нас таке розшарування у суспільстві. До високого класу можна віднести успішних бізнесменів.
Зі всіх сторін іде атака на життя українців. Водночас зростає вартість енергоресурсів усіх видів, що зумовлює високі ціни і тарифи. Значний обсяг коштів наші громадяни витрачають на оплату комунальних послуг, транспорту, таким чином їм дуже мало залишається на вирішення особистих важливих потреб. Допомогти вирішити цю ситуацію влада обіцяє лише на словах, особливо напередодні виборів.
– Як зарадити такій прикрій ситуації?
– Єдине джерело підвищення рівня життя людей – високі темпи розвитку економіки країни за умов розумної курсової, банківської та податкової політик. Навіть за важкої економічної ситуації завжди є вихід, особливо враховуючи ресурси. Парадокс: за природними ресурсами – ми найбагатша країна Європи, а за рівнем життя – найбідніша. Неефективна українська економічна система не вміє, або не хоче перетворювати ресурси в результат.
Економічну систему в нашій країні формує влада – уряд, парламент Національний банк. А у владі в нас одні й ті ж люди, які скачуть з однієї гілки на іншу. Виходить, що вирішення проблем вітчизняної економіки лежить у політичній, а не економічній площині. Наступного року українці матимуть черговий шанс спокійно, без революцій вирватися з цього замкнутого кола під час президентської та парламентської загальнонаціональних президентських кампаній.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
