Львівська міськрада створює мережу якісних послуг для дітей з інвалідністю та особливими освітніми потребами. Зокрема, вдосконалює уже наявні напрацювання, які є в місті, а також створює ті необхідні, наближені до місця проживання сім’ї послуги, забезпечуючи при цьому інтереси дитини, її розвиток та виховання. Щоби зрозуміти, які конкретно потрібні послуги для такої дитини та її сім’ї, відділ “Служба у справах дітей” міста розробив спеціальну анкету і запрошує батьків спільними зусиллями визначити послуги, які потрібно реалізувати, – розповісти про свою потребу в конкретних послугах для сім’ї та дитини. Сьогодні у Львові проживає близько трьох тисяч дітей з інвалідністю, інформує прес-служба мерії.

“В країні розпочалися заходи з реформування системи інституційного догляду та виховання дітей. Мовиться про зміну системи надання послуг дітям, насамперед з інвалідністю чи особливими освітніми потребами. Ці послуги мають бути наближені до дітей, до місць їхнього проживання. Якщо це зробити, то саме перебування дитини в інтернаті відпаде як таке. Батьки мали би працювати, а дитина – отримувати ті чи ті послуги, але проживати в сім’ї. Хочемо змінити систему надання послуг, вдосконалити ті речі, які вже є у нашому місті й активно розвиваються як завдяки урядовим структурам, так і неурядовим організаціям, – розповідає Ростислав Тимків, начальник відділу “Служба у справах дітей” Львівської міськради. – Щоб це зробити якісно, маємо почати з тих, що цього потребують, тобто прийти в сім’ю, поговорити з батьками, визначити, що їм потрібно для якісного розвитку їхньої дитини. І тільки тоді зможемо якісно створити ті чи ті послуги. В ідеалі має бути так, що якщо є така дитина з такими потребами, батьки мають мати можливість, аби вона впродовж дня отримувала всі необхідні послуги, а ввечері, повертаючись з роботи, вони могли цю дитину забирати, бо вона має жити в сім’ї. Тому розроблена оцінка потреб у послугах дитини та сім’ї. Вона складається з декількох блоків: освітні послуги, медичні та реабілітаційні послуги, дозвілля, роль громади в житті родини, і є місце, де батьки можуть самі відзначити те, чого немає в цій анкеті. Краще за батьків ніхто не може сказати, що їхній дитині потрібно. Бо саме батьки найкраще знають свою дитину, її потреби, вподобання та здібності. Звертаємося до батьків, щоб вони нам допомогли якісно створити ці послуги в місті: зрозуміти, де доцільно створити те, чого ще немає, або розвинути те, що вже є. Як це можна зробити? Найпростіший спосіб – заповнити анкету в онлайн-режимі на сайті Львівської міської ради.  Після заповнення ця анкета потраплятиме до нас, і ми будемо аналізувати її. Другий шлях – можна звернутися у Службу в справах дітей Львівської міської ради, у Львівський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Це дуже великий обсяг роботи – мовиться не про одну тисячу дітей, але цей процес треба почати, і я переконаний, що з часом якість отримання послуг буде набагато кращою. Бо послуга має “ходити” за дитиною, а не навпаки”. 

Стежити за процесом створення послуг можна на сайті Львівської міськради  або на сайті “Прийміть дитину у родину” в розділі “DI-LVIV”.

“Одним із елементів успішної деінституалізації дітей з освітньої потреби є розвиток інклюзивної освіти. Це частинка освітньої послуги, наближеної до дітей. У Львові щороку значно збільшується кількість дітей, які перебувають на офіційній інклюзивній формі навчання. Торік, наприклад, було 92 дитини із особливими освітніми потребами. Цього року маємо 146 дітей, які навчаються у 38 загальноосвітніх навчальних закладах міста, – каже Наталя Приймак, методист Навчально-методичного центру освіти м. Львова. – Для того, щоб дитина  успішно ввійшла у освітнє середовище, Навчально-методичний центр освіти Львова проводить навчання для вчителів, для асистентів учителів, які супроводжують дитину на інклюзії. Навчальні семінари проводять з метою, щоб учителі знали, як працювати з такою дитиною, як спілкуватися. Такими навчаннями охоплені й заступники директорів. Також такі діти потребують ще корекційної складової – спеціальних педагогів: логопеди, дефектологи, реабілітологи, якими наразі не забезпечені повною мірою наші навчальні заклади, у яких є інклюзивна форма навчання. Відтак наголошуємо на необхідності знання потреб від батьків як найпершого джерела інформації про дитину із особливими освітніми потребами”.

Нині місто має вже певні напрацювання в цьому напрямку. Це інклюзія у школах і садочках, функціонування унікального центру “Джерело” і осередків для молоді з інвалідністю у районах, а також створення на базі міських поліклінік центрів  раннього вручання для навчання батьків правильного догляду дитини, яка має затримки і вади розвитку.

“На обліку в центрі соцслужб нині перебуває 389 дітей з інвалідністю, яким надаємо певний перелік послуг. Це ті діти, про яких нам повідомили або самі батьки, або за іншими зверненнями. І сьогодні, коли ми приходимо в родину, то виявляється, що тих запропонованих послуг недостатньо. Завжди виникають речі, про які ми ще не знали. Тому для нас це анкетування буде дуже важливим. Крім того, таким чином при опитуванні виникла послуга в ранньому втручанні, коли мама уперше зіштовхується з тим, що в неї дитина з інвалідністю. Так само допомога в оформленні документів. Хочемо надати все, що потрібне. У кожному районі буде по два фахівці, які провідуватимуть родини, але за їхньої згоди. Бо якщо родина не готова нас прийняти або повідомляти про себе, ми не можемо це робити без її згоди. Кожен фахівець буде мати спеціальне посвідчення”, – додає Алла Горбач, директор Львівського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Львівської міськради.