Вирішити проблему із обов’язковим електронним декларуванням для громадських активістів-антикорупціонерів наші парламентарі спробують наступного тижня, на пленарному засіданні ВРУ 3 квітня. І це при тому, що відповідно до чинного законодавства активісти, що працюють у сфері протидії корупції, мали подати свої е-декларації (за 2017 рік) до 1 квітня.

Нагадаємо, відповідні зміни до закону “Про запобігання корупції” парламентарі ухвалили ще навесні минулого року і це одразу викликало шквал критики, як від експертів в нашій державі, так і від  західних союзників України. Цілий рік наша влада мала, щоб виправити ситуацію, але натомість завдала чергового удару по іміджу держави.

Президент Петро Порошенко неодноразово публічно обіцяв, що е-декларування для громадських активістів-антикорупціонерів буде скасовано. Влітку 2017-го зареєстрував в парламенті два законопроекти, щоправда у цих документах гарант запропонував  замість е-декларування ввести додаткове розширене звітування громадських організацій та жорсткі санкції за порушення умов такого звітування (втрату ГО статусу неприбуткової організації). 16 березня 2018-го Венеційська комісія і Бюро з демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ оприлюднили спільний висновок, в якому розкритикували президентські законопроекти.

Минулого тижня Верховна Рада так і не змогла включити до порядку денного жодного із трьох депутатських законопроектів, в яких пропонувалось скасувати чи  хоча б перенести кінцеві терміни подання е-декларацій активістами-антикорупціонерами, а до 3 квітня більше пленарних засідань не було заплановано у календарному плані ВРУ. Була піар-спроба фракції “Батьківщини” із заявою про необхідність скликання позачергового засідання парламенту, але для того, щоб зрозуміти щирість таких намірів достатньо лише подивитись на результати минулотижневого голосування (майже половина цієї фракції та її лідер Юлія Тимошенко були відсутніми під час голосування 22 березня за проект закону про скасування е-декларування для активістів, при цьому леді Ю зазначалась одним із ініціаторів законопроекту).

Звичайно, багато українців скажуть, що грантоїди-активісти, які хочуть боротись з корупцією також мають подавати свої декларації. Таке виправдання використовують наші нардепи (і не лише коаліційні), заявляючи про обов’язковість декларування для усіх. От тільки тут треба розуміти, що таке власне е-декларування.

“У Конституції є стаття 67, яка каже наступне: “Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом”. Але річ у тім, що попри схожість назви, податкова декларація та е-декларація – це принципово різні документи! Податкові декларації, всупереч поширеній думці, заперечень не викликають. Громадські організації, а також ФОПи, долучені до їх роботи, вже зараз подають у ДПІ щорічні звіти на вимогу закону. Натомість, е-декларації взагалі не стосуються податкової! Їх збирає і обробляє інший орган (НАЗК), вони мають іншу мету (запобігання корупції), містять інший обсяг даних про особу, та є публічними. А головне – те, що звичний нам скорочений термін “е-декларація” в законодавстві взагалі не згадується, а юридична назва цього документу звучить так: “декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування”. В цій назві – вся сутність е-декларування… Доволі дивним є те, що Рада хоче покласти додаткові зобов’язання на активістів лише з антикорупційних організацій, а не, припустимо, тих, хто лобіює зміни промислової, продовольчої, аграрної політики тощо. Хоча рівень впливу на рішення держави у останніх – значно вищий… Варто додати: є сенс у декларуванні тих активістів, які отримують бюджетні кошти (адже в такому разі громада має право контролювати їх використання!). Але закон не встановлює такого обмеження. Навпаки: декларуватися зобов’язали саме тих, хто отримав гроші за кордоном. А, приміром, фінансування виключно олігархами залишає організацію без додаткового клопоту”, – зазначає у своїй статті редактор “Європейської правди” Сергій Сидоренко.

Із самого початку поширення обов’язкового е-декларування на акти­вістів-антикоруп­ціонерів виглядало як помста від влади. Мовляв, ви нас змусили подавати публічні е-декларації, а тепер робіть це і самі й не забувайте про штрафи та навіть кримінальну відповідальність.

До того ж законодавчі зміни були так виписані, що обов’язкове е-декларування могло поширюватись не тільки на представників антикорупційних громадських організацій, а й на тих, хто надає їм якісь послуги: до прикладу, постачає обіди під час заходів ГО, здає офіс в оренду активістам-антикорупціонерам… Більше того, навіть на учасників  конференції чи тренінгу з антикорупційної тематики, якщо на такому заході безкоштовно отримали якісь інформаційні матеріали чи їх пригощали безкоштовними обідами. Не так давно в Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) у відповідь на запит громадської організації “Автомайдан” підтверджували, що справді суб’єктами декларування є учасники будь-якого навчального чи просвітницького заходу, темою якого була боротьба з корупцією, якщо при цьому вони безкоштовно отримали якісь презентаційні чи навчальні матеріали, канцелярське приладдя або якщо учасники безкоштовно проживали в готелі, харчувалися чи отримали відшкодування за проїзд до місця проведення  такого заходу.

Щоправда цього тижня в НАЗК (вже із новим головою,  з 28 березня Агенство очолює вже не Наталія Корчак, а Олександр Мангул) ухвалили нові роз’яснення щодо е-декларування громадських активістів: вимога подавати е-декларації не стосується осіб, які працюють в антикорупційних об’єднаннях, але безпосередньо не виконують функцій у сфері запобігання і протидії корупції. Як приклад, наводились прибиральники, бухгалтери, офіс-менеджери антикорупційних організацій.

“У критичній ситуації, що склалася, це – правильний крок, хоч і запізнілий. По-перше, це роз’яснення суперечить вимогам чинного закону (і до того ж, суперечить попереднім роз’ясненням від керівника Агентства) Тому не має впевненості, що згодом підхід не буде переглянутий. По-друге, НАЗК не має повноважень трактувати законодавство, тому для інших органів цей документ просо не має ваги. А отже, нацполіція, чи прокуратура, чи НАБУ і надалі мають право притягнути людину до відповідальності за “каву від антикорупціонерів”, – також зауважує у своїй статті редактор “Європейської правди” Сергій Сидоренко.

Зазначимо, що ці нові роз’яснення від НАЗК з’явились вже після того, як Європейський комісар з питань європейської політики сусідства Йоганнес Ган зробив свою заяву. “Українська влада не виконала взятого нею зобов’язання. Неспроможність скасувати поширення вимоги, встановленої для державних службовців, на представників громадянського суспільства не відповідає європейським прагненням України та наполегливим рекомендаціям Україні від міжнародних партнерів, у тому числі ЄС, Венеціанської Комісією та ОБСЄ… Зайві обтяження та тиск  гратиме на руку тим, хто прагне зруйнувати зусилля України ефективно боротися з корупцією… Верховній Раді слід повернутися до питання е-декларування активістів та якнайшвидше зняти зобов’язання подання декларацій про майновий стан з цієї категорії, обмеживши розповсюдження  цієї вимоги суто на державних службовців. Європейський Союз готовий і надалі надавати свою підтримку та експерту допомогу”, – йдеться у заяві єврокомісара від 28 березня. ЄС постійно “пришвидшував” Україну у реформах, але до таких жорстких публічних заяв до останнього часу не доходило.

Наступного дня, 29 березня, спільну заяву оприлюднили посли країн “Великої сімки” (США, Японія, Німеччина,Велика Британія, Франція, Італія, Канада) в Україні. “Поточні вимоги щодо е-декларування не відповідають міжнародним зобов’язанням України і кращим міжнародним практикам. Вони перешкоджають залученню та збереженню кваліфікованих міжнародних членів наглядових рад державних компаній, що є необхідним для покращення корпоративного управління в Україні та покращення економічного зростання. Поточні вимоги суттєво ускладнять боротьбу з корупцією в Україні… Ми наполегливо закликаємо народних депутатів знайти законодавче рішення під час найближчого засідання, яке скасовує ці вимоги відповідно до рекомендацій Венеційської комісії, або відкладає їх дію”, – зазначено у заяві послів.

В нашому МЗС визнають справедливість критики, але одразу поспішили заявити, що навіть невирішення питання е-декларування для активістів не загрожує Україні втратою безвізового режиму з ЄС.

Зараз наші парламентарі готуються до запізнілого рішення: обіцяють, що 3 квітня скасують е-декларування для активістів і звільнять від відповідальності тих представників громадських організацій, які не подадуть свої е-декларації до 1 квітня. Що ж побачимо, як насправді поведеться наша влада.

Показовим буде те чи парламентарі скасують чи лише відтермінують на кілька місяців е-декларування для активістів. В нинішній ситуації є ще один цікавий нюанс: після жорсткої критики єврокомісара Йоганнеса Гана ЗМІ поширили заяву прес-служби Президента України, в якій йдеться про те, що  гарант ще раз наголошує на помилковості запровадження е-декларування для активістів і знову закликає парламент скасувати відповідні норми, але водночас в Адміністрації Президента нагадали про законопроект Порошенка від літа 2017-го. Тобто АП нагадують, що не відмовились від  законодавчих ініціатив, які вже розкритикувала Венеційська комісія. Цілком ймовірно, що влада зараз може скасувати е-декларування для активістів, а після цього взятись запроваджувати додаткове фінансове звітування для громадських організацій. А за такого сценарію знову буде багато критики від Заходу.

І зараз не треба говорити про те, що Захід нам вказує що ми маємо робити. Й міжнародні союзники нашої держави, й власне українці вимагають результатів антикорупційних реформ, натомість влада вперто намагається перетворити оголошену боротьбу з корупцією на фарс. Йдеться не тільки про е-декларації. Ми також вже дуже довго спостерігаємо за тим, як Президент і парламент відтягують ухвалення обіцяного закону про Антикорупційний суд. І ще невідомо чим завершиться ця епопея.