Історія з Надією Савченко нагадує якусь абсурдну трагікомедію. Для значної частини українського суспільства вона була символом боротьби із кремлівською агресією коли перебувала в російській тюрмі, за її звільненням стежив весь цивілізований світ, після повернення в Україну експерти серйозно обговорювали її політичні перспективи. А що з цього вийшло? За майже два роки після повернення в Україну Савченко своїми заявами і вчинками, чого лише варта її минулорічна поїздка до російських бойовиків в окупований Донбас, вже не раз “напрацювала” як мінімум на втрату депутатського мандата. Як мінімум… Зараз ми отримали черговий скандал.

У четвер, 15 березня, Генпрокурор Юрій Луценко вже вніс до парламенту подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою Надії Савченко. І обґрунтування щодо цих подань на 174 сторінках. Нині Савченко позафракційний нардеп, а потрапила в парламент, нагадаємо, як перший номер виборчого списку “Батьківщини”.

Фактично подання на Савченко – це продовження викривальної спецоперації правоохоронців, що розпочалась минулого тижня затриманням із арсеналом зброї та арештом керівника центру звільнення полонених “Офіцерський корпус” Володимира Рубана, якого підозрюють у підготовці масштабних терактів у Києві та плануванні вбивства перших осіб держави. У цій справі Савченко поки має статус свідка, СБУ викликала її на допит 13 березня, але нардеп напередодні відправилась з “робочою поїздкою” до Страсбурга. 15 березня вона повернулась до України і до СБУ таки прийшла.

А в поданні Генпрокурора вже йдеться про те що й власне Надію Савченко підозрюють за низкою статей Кримінального кодексу, зокрема у тому, що вона готувала терористичний акт і насильницьке повалення конституційного ладу.

“У слідства є незаперечні докази того, що Надія Савченко, народний депутат України, особисто планувала, особисто вербувала, особисто давала вказівки, як провести терористичний акт тут, у цьому залі, знищивши бойовими гранатами дві ложі – урядову і посадову, мінометами обрушивши купол Верховної Ради і автоматами добиваючи тих, хто виживе”, – таку заяву зробив Генпрокурор Луценко у парламенті.

Звичайно, багато питань щодо того чи варто вірити такій апокаліптичній версії. Та заяви самої Савченко зараз також важко якось адекватно оцінювати. Коли Луценко “викривав” Савченко у парламенті, то вона перебувала на допиті в СБУ, але перед цим вже встигла наробити багато заяв. “Хто не думав підірвати Банкову або Верховну Раду? Ми що, живемо в 37-му році, в сталінські часи, коли це  є злочином? Про це не можна говорити на вулиці? У нас про це не говорить тільки ледачий. У нас про це говорять усі. В соцмережі гуляє напис, що 98% українців допомогли б Рубану розвантажувати меблі. І я вірю, що це правда. Якщо ми хочемо вижити в цій країні, нам потрібна тотальна зміна політичної системи”, – сказала Надія Савченко.

Також вона спочатку звинуватити спікера Андрія Парубія в тому, що він під час Революції Гідності заводив снайперів в готель “Україна”. Щоправда пізніше вибачилась перед Парубієм і заявила, що не пам’ятає що точно говорила, але снайперів заводив нардеп Сергій Пашинський. Загалом Савченко звинуватила нинішню владу у розв’язанні революції, у злочинах проти учасників революції, у здачі Криму і розв’язанні війни на Донбасі. Цікаво, що багато її тез повністю сходяться у кремлівською пропагандою.

фото: hromadske.ua

15 березня Савченко у заявах не зупинялась. “Звинувачення в підготовці військового державного перевороту і в замаху на владу – це хороші звинувачення. Хороші тим, що я офіцер ЗСУ. Як офіцер ЗСУ я давала клятву українському народу захищати українську землю – це аж ніяк не українській владі. Я звинувачую українську владу у злочинах проти народу. Я знаю, що зараз є багато військових, які погоджуються зі мною, що військовий переворот в Україні це досить очікувана і досить правильна подія”, – сказала Савченко після допиту в СБУ.

Що це, якщо не заклик до збройного держперевороту?!. І навіть тільки це вже тягне на кримінальну справу. Можна бути яким завгодно опозиціонером, можна не вірити у підготовку підриву парламенту, можна не вірити у те, що Савченко завербували російські спецслужби, але свідомо чи ні Савченко допомагає Кремлю, де мріють про громадянську війну в Україні.

Та весь той потік свідомості, який Савченко вилила впродовж останніх днів не є доказом того, що вона власне  готувала кривавий теракт у парламенті. Савченко назвали ці звинувачення Генпрокуратури абсурдом і  заявила, що готова дати свідчення на детекторі брехні. Ситуація насправді неоднозначна.

“Так, спецоперація СБУ з виявлення спроби державного заколоту мала місце. Проте невідомо, активну чи пасивну роль у ній відіграли Рубан та Савченко. Вони здійснювали цілеспрямовані спроби знайти спільників для зміни влади шляхом військового заколоту, чи просто привернули увагу зустрічами, де їх спровокували на певні розмови та закинули гачок, який Рубан та Савченко заковтнули? Говорять, що скоро ми побачимо відеоматеріали про розмови з різними офіцерами про їх участь в заколотах. Чи дійсно таке могло бути? Поки маємо лише припущення, – зазначає у блозі на сайті “Новое время” політолог, директор Центру політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко і додає, – Другий важливий момент – наскільки це все серйозно? Те, що вони авантюристи – для мене очевидно, та чи було це серйозною спробою – ще те питання. У будь-якому разі СБУ активно скористалась тою чи іншою інформацією і представила суспільству та керівництву країни успішно розкритий заколот з резонансними мотивами та персонажами. СБУ могло просто скористатись ситуацією і в змаганнях з Генпрокуратурою та НАБУ продемонструвати, що в них теж є резонансні справи… Суспільство буде по-різному сприймати заяви Савченко та її звинувачення. Перший чинник, від якого залежатиме розвиток ситуації – ставлення до Савченко, другий – ставлення до влади, зокрема, до Порошенка… Ця історія дуже неоднозначна і все лише починається. Боюсь, що вона буде розвиватись не як трилер чи детектив, де будуть гучні звинувачення та викриття, а радше як фарс. Значною мірою все деформується початком виборчої кампанії та іншими складними політичними конфліктами”.

Експерт також звертає, що однією з інтриг на майбутнє є те чи піде влада на затримання Надії Савченко. З одного боку Савченко вже втратила ту підтримку українців, яку мала одразу після повернення, з іншого – значна частина суспільства не довіряє Президенту й правоохоронним органам, тому симпатизуватиме Савченко як жертві влади.

Щоб Савченко офіційно отримала статус підозрюваної, парламент має підтримати подання про дозвіл на притягнення її до кримінальної відповідальності. Далі питання затримання й арешту також залежатимуть від голосувань нардепів за відповідні подання від Генпрокурора.

Такі голосування можуть відбутись вже наступного тижня. Принаймні про це заявляє низка парламентарів від коаліції: регламентний комітет може розглянути подання 21 березня, а голосування у сесійному залі може відбутися вже 22 березня. Хоч процес може і затягнутись, адже відповідно до регламенту комітет має 20 днів, щоб ухвалити своє рішення (подання до комітету надійшло ввечері 15 березня). Текст подання також мала отримати власне Надія Савченко і впродовж п’яти днів дати свої письмові пояснення.

Поки Савченко лише виключили зі складу парламентського комітету з національної безпеки і оборони.

У четвер, 15 березня, із Надією Савченко трапився ще один дивний інцидент. Вона покинула сесійну залу парламенту у супроводі кількох нардепів від “Народного фронту” і пізніше представники цієї фракції розповідали журналістам, що у сумочці Савченко був пістолет і три гранати. Чи вірити у це? Савченко у кулуарах парламенту, відповідаючи на питання журналістів, то спростовувала інформацію про зброю у свій сумочці, то підливала масла у вогонь. “У мене є нагородна зброя. Мені її вручив Андрій Парубій після мого повернення. І цю зброю я маю право носити як офіцер. Я знаю, де і куди її носити... Можу сказати, що я сьогодні вперше побачила страх в очах депутатів”, – заявила Савченко, повідомляє “Лівий берег”.

Савченко сама допомагає себе звинувачувати. Вся ця історія перетворюється на абсурд.