Смолій замість Гонтаревої: чи будуть зміни?

фото: hromadske.ua, texty.org.ua

Народні депутати нарешті проголосували за звільнення Валерії Гонтаревої з посади голови Національного банку України. Ще торік у травні вона після трьох років перебування на посаді подала Президенту Петрові Порошенку заяву про відставку на власне бажання, однак її прохання не задовільнили – і Гонтарева пішла в довготривалу відпустку до затвердження свого звільнення.

Досягнення і промахи Гонтаревої

Валерія Гонтарева керувала НБУ із середини червня 2014-го, коли парламент підтримав пропозицію Порошенка про її призначення після відставки Степана Кубіва. Зі слів експертів, зараз Гонтарева пішла із посади з найбільшим антирейтингом з-поміж усіх очільників Нацбанку, оскільки запропоновані нею реформи були вкрай непопулярні та болючі для населення, хоча здебільшого необхідні.

На відміну від своїх попередників вона не була політиком. Перед звільненням тепер вже екс-керівник Національного банку України заявила, що вважає свою місію на посаді голови НБУ “повністю виконаною, адже реформи зроблені”. Звітуючи в парламенті про результати роботи, основними своїми досягненнями на посаді Гонтарева назвала “забезпечення макрофінансової стабільності, реформування банківського сектору і перехід на гнучкий валютний курс”.

Так, вона ввійшла в історію завдяки масштабній зачистці банківського сектору, щоправда, без належного банківського нагляду. За її каденції з українського ринку зникла половина банків. Стара банківська система сповільнювала економічний розвиток держави, тому не мала права на життя. За Гонтаревої в Україні почали домінувати державні банки. Останнім важливим завданням для неї на посаді керівника НБУ стала націоналізація “Приватбанку” наприкінці грудня 2016-го.

Таким чином вона безболісно для суспільства врятувала найбільший банк нашої країни від колишніх аукціонерів, не зруйнувавши, а навпаки – забезпечивши стійкість вітчизняної банківської системи. Але водночас екс-керівник Нацбанку допустила значну девальвацію гривні: за час її діяльності курс упав із 12 до 26 грн/дол.

Нацбанк уже з головою

На місце Валерії Гонтаревої парламентарі призначили 57-річного уродженця Тернопільщини Якова Смолія, котрий упродовж останніх десяти місяців виконував обов’язки очільника головного фінансового регулятора України. В 1983 році він закінчив математичний факультет Львівського університету ім. І. Франка, здобувши ступінь кандидата економічних наук. Кар’єру розпочав у Тернопільському фінансово-економічному інституті.

До Національного банку України Яків Смолій уперше прийшов 1991 року – працював у місцевому управлінні НБУ в Тернопільській області. Там він прослужив до 1994-го, після чого розпочалася його стрімка кар’єра в приватному секторі. До Нацбанку Смолій повернувся через двадцять років, обійнявши пост першого заступника Валерії Гонтаревої. Опікувався інформаційними технологіями, регулюванням платіжних систем і безготівковими розрахунками.

Новопризначений керівник Нацбанку – людина далеко не бідна. Він – один із найбагатших топ-чиновників України. Згідно з декларацією за минулий рік, загальний дохід Смолія становив 15,2 млн грн. Із цієї суми зарплата, яку він отримував як заступник голови НБУ, склала лише 2,3 млн грн. До того ж банкір-мільйонер полюбляє розкішні аксесуари, зокрема годинники. В його гаражі є гольф-кар, квадроцикл, гідроцикл та чотири автомобілі дорогих марок. Не рахуючи квартир, земельних ділянок та іншого дороговартісного майна у власності Смолія та його дружини.

Одним із досягнень Якова Смолія як виконувача обов’язків очільника НБУ експерти називають забезпечення прозорості діяльності банків. Так, із вересня Нацбанк щомісяця оприлюднює інформацію про індивідуальні показники діяльності банківських установ. Серед негативів можна назвати послаблення міцності гривні. На момент призначення Смолія в.о. голови НБУ долар коштував 26,43 грн і тримався на цій позначці до кінця листопада. Згодом відбулися коливання курсу від 25,45 до 27,9 грн/дол. А в проекті Держбюджету-2018 закладений курс 30,1 грн/дол.

Але за час, коли Яків Смолій виконував обов’язки голови Національного банку, Київ не отримав жодного траншу від МВФ через уповільнення реформ. Щоправда, серед претензій фонду зауважень до НБУ немає. Окрім цього, Нацбанк не зміг стримати зростання цін у запланованих межах – на кінець 2017-го реальна інфляція перевищила прогноз головного фінансового регулятора країни на майже 6%.

На початку цього року центральному банку довелося терміново реагувати на суттєве падіння курсу гривні. Аби приборкати зростання цін, НБУ підвищив облікову ставку з 14,5% до 16%. У банківському й експертному середовищах такий крок оцінили як неочікуваний, однак ефективний. Зауважимо, що підвищення облікової ставки зазвичай означає подорожчання всіх кредитів економіки, яка й без того зростає досить повільно.

Під час виступу у Верховній Раді цього тижня Яків Смолій наголосив, що продовжуватиме свою попередню політику, тож, видається, кардинальних змін у політиці Нацбанку України найближчим часом очікувати не варто…

Нові монети замість паперових купюр

Тим часом Національний банк презентував цього тижня нові обігові монети номіналом 1, 2, 5 і 10 гривень. У головному фінансовому регуляторі України повідомили, що вони поступово замінять паперові банкноти відповідного номіналу. Так, монети

номіналом 1 та 2 гривні планують увести в обіг 27 квітня 2018 року, 5 і 10 гривень – 2019-го та 2020-го (точних дат наразі не називають). Спеціально вилучати паперові банкноти не будуть, лише припинять їх друк і не поповнюватимуть ними грошовий обіг. Нові монети діятимуть паралельно з паперовими гривнями старого зразка.

У НБУ пояснили, що за правильної експлуатації монети можуть слугувати до двадцяти років, а паперові банкноти – лише рік. Відповідно планова заміна грошей допоможе зекономити близько мільярда гривень на їх друк. Щороку Нацбанку доводиться вилучати з обігу близько 800 млн зношених купюр (майже половина з них має номінал від 1 до 10 гривень), інформує прес-служба НБУ.

Ще одна причина заміни грошей – постійне збільшення безготівкових розрахунків. “Розвиток безготівкових розрахунків призводить до зменшення кількості номіналів у номінальних рядах країн світу. І Україна не виняток. За останні п’ять років частка безготівкових розрахунків у нашій державі з використанням платіжних карток збільшилася більш ніж утричі – до 39% на початок цього року”, – зазначив Яків Смолій.

Нові монети номіналом 1, 2, 5 та 10 гривень будуть сріблястого кольору, невеликого розміру, легкими, зі збереженням портретів видатних українських особистостей, які зображені на відповідних банкнотах. Елементом захисту монет є специфічний дизайн, який треба використовувати під час візуального та тактильного контролю їх справжності. Під час автоматизованого перерахунку монет на спеціальному обладнанні для їх ідентифікації використовуватимуть технічні характеристики – розмір і вагу, а також так званий електромагнітний підпис – електронний сигнал, характерний для того чи того матеріалу.

Нагадаємо, раніше Нацбанк заявив про те, що перестане карбувати дрібні монети, а суми в чеках почнуть заокруглювати. Головний фінансовий регулятор України призупиняє карбування монет номіналом 1, 2, 5 і 25 копійок. Їх поступово виводитимуть з обігу. Відповідно з 1 липня 2018-го в усіх чеках заокруглюватимуть суми до тих, що діляться на 10 копійок.

Правила заокруглення загальної суми покупки такі: сума, що закінчується від 1 до 4 копійок, заокруглюється в бік зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок; сума, що закінчується від 5 до 9 копійок, заокруглюється в бік збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок. Водночас за наявності в покупця та касира дрібних копійок суми можуть не заокруглюватися. Під час безготівкових розрахунків копійки не заокруглюватимуть.

джерело: НБУ (2)

Андрій Новак, голова Комітету економістів України:

– Те, що Валерія Гонтарева дев’ять місяців перебувала в незрозумілій відпустці, що не передбачене трудовим законодавством України, свідчить про її тісні особисті стосунки із Президентом Петром Порошенком, який таке дозволив. Вона відпочивала і в той же час отримувала високу зарплату. Діяльність центрального банку будь-якої країни, зокрема й нашої, оцінюється за трьома головними критеріями: забезпечення надійності роботи банківської системи, стабільності курсу національної грошової одиниці та доступності кредитних ресурсів. Якщо оцінювати за ними роботу попереднього керівника НБУ, то можна побачити винятково негативні результати. Ліквідована половина банків, більшість із них цілком нормальні, які потребували максимум рефінансування. За міжнародною оцінкою, проведеною наприкінці минулого року, українська банківська система визнана найгіршою в світі! За час перебування Валерії Гонтаревої на посаді голови Нацбанку гривня девальвувала в три з половиною рази. Банки видають кредити у гривнях майже під 30% річних, що робить їх доступними хіба що для спекуляцій. Призначення повноцінного голови НБУ – суто технічна процедура, керована Президентом. Це заміна шила на мило, адже Смолій упродовж дев’яти місяців виконував обов’язки керівника Нацбанку і не зробив реальних змін у політиці головного фінансового регулятора країни – ні в курсовій, ні у кредитній, ні в діяльності банківської системи. Вочевидь, він “тягтиме нитку” Гонтаревої. Гривня і далі девальвує, ще декілька банків були ліквідовані, а облікову ставку підвищили з 14,5% до 17%. Заміну найдрібніших паперових купюр на монети Національний банк пояснив можливістю економити щороку мільярд гривень на виготовлення нових грошових знаків. Адже за правильної експлуатації зношуваність монет суттєво нижча, аніж зношуваність паперових грошей. Це суто технічна заміна з метою економії – не більше. Нічого страшного в цьому немає, це звичайна практика! В нас уже кілька разів змінювали дизайн паперових банкнот, і жодних проблем із цим не було. Поступово в банках і торгових організаціях вилучатимуть паперові купюри і вводитимуть в обіг нові монети.

коментарі відсутні

Для того щоб залишити коментар необхідно увійти