Україну з дводенним робочим візитом відвідала Верховний представник Євросоюзу з питань зовнішньої політики і безпеки Федеріка Могеріні. Вона зустрілася із Президентом Петром Порошенком та прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом. Загалом це третій її візит до нашої країни і перший за останні два з половиною роки.

Загалом українська сторона залишилася задоволеною зустріччю з європейською чиновницею. Однією з тем розмови стало надання Україні нового траншу макрофінансової допомоги від ЄС. Федеріка Могеріні висловила сподівання, що виділення коштів відбудеться до кінця цього року. З її слів, зараз триває обговорення умов, на основі яких виділятимуть гроші. “Звісно, були елементи, які застосовували для попередньої програми допомоги і не дали можливості надати Україні останній транш. На мою думку, ці умови можуть перейти й до нового пакету макрофінансової допомоги”, – зазначила вона.

Нагадаємо, що Євросоюз надає макрофінансову допомогу Україні з 2015 року, коли сторони уклали відповідну угоду на загальну суму 1,8 млрд доларів трьома рівномірними траншами. Два з них ми вже отримали – у 2015-ому і 2017-ому. Третій транш у ЄС відмовилися надавати, оскільки Київ не виконав вимог Брюсселя в рамках програми.

Так, торік у листопаді глава представництва Європейського Союзу Х’юг Мінгареллі заявив, що Україна зможе отримати третій транш кредиту, якщо найближчим часом виконає чотири важливі умови: зняття заборони на експорт лісу-кругляку, запуск автоматичної перевірки електронних декларацій, ухвалення закону про кредитний реєстр НБУ і перевірку інформації про бенефіціарних власників компаній.

Напередодні візиту до Києва Федеріка Могеріні відзначила поступ у проведенні нашою державою реформ і водночас наголосила на необхідності прискорення змін у протидії корупції. “Роботу необхідно подвоїти в найважливіших сферах – боротьба з корупцією є однією з них, і тут ми очікуємо прийняття законопроекту про створення незалежного та ефективного вищого антикорупційного суду, в результаті чого він повністю відповідатиме рекомендаціям Венеційської комісії. Ще один важливий крок – переконатися, що декларації активів високопоставлених офіційних осіб і громадських діячів справді аналізують. Ми також очікуємо реформи системи електронних декларацій, аби вона дозволила громадянському суспільству і громадським організаціям виконувати свою роботу. Це те, що потрібно і чого очікують українці. Ми й далі залишатимемося на його боці, підтримуючи реалізацію реформ в Україні”, – зазначила вона у інтерв’ю УНІАН.

Про те, що українській владі є ще над чим працювати, підтвердив у Twitter кореспондент Радіо Свобода Рікард Йозвяк, зазначивши, що 13 країн-членів ЄС і близьких союзників України створили неофіційний документ, в якому мовиться, що “український уряд не повною мірою виконує контрольні показники ЄС і МВФ”. Наприкінці лютого він також повідомив, що Єврокомісія схвалила нову програму макрофінансової допомоги Україні. З його слів, якщо все буде добре, перший транш нашій країні можуть виплатити в липні-вересні 2018-го.

“Це вже обговорювали наприкінці минулого року, коли попередня програма закінчилася і ми не змогли виплатити останній транш у розмірі 600 млн євро, оскільки не всі умови виконані. Тому ми підготували ще одну програму макрофінансової допомоги в розмірі 1 мільярд євро двома траншами, 500 мільйонів кожен. Зараз ми запустили всі необхідні процедури”, – зазначив віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс, інформує Європейська правда.

Володимир Гройсман під час спільного брифінгу із Федерікою Могеріні наголосив на важливості отримання нової макрофінансової допомоги від Євросоюзу і сказав, що ці кошти будуть спрямовані до держбюджету України. “Сьогодні рано говорити про те, що ми можемо самостійно долати всі виклики, зокрема й обслуговування зовнішніх боргів. Тому така підтримка нам необхідна!” – наголосив глава уряду.

Федеріка Могеріні і Петро Порошенко обговорили й питання безпеки України. На думку єврочиновниці, планом урегулювання ситуації на сході України є Мінські домовленості. Вона наголосила на важливості їх виконання і висловила підтримку ЄС територіальної цілісності, незалежності та суверенітету нашої держави.

“Ми працюємо над створенням умов, які гарантують досягнення повного припинення вогню і прискореного прогресу всіма сторонами конфлікту в рамках виконання своїх зобов’язань. Ми послідовно озвучуємо це через наші контакти як з українською владою, так і з Росією. Ось чому наші санкції важливі. Вони можуть посилити політичний та економічний тиск, запобігти подальшу ескалацію і в підсумку сприяти зміні поведінки Росії та її підходу до Мінського процесу”, – зазначила Могеріні у інтерв’ю УНІАН.

Крім того, представниця Євросоюзу зауважила, що робота триває не лише на дипломатичному рівні, а й у гуманітарній сфері. З її слів, Євросоюз надав 700 млн євро гуманітарної допомоги для громадян, котрі проживають на окупованих територіях, також запланований новий транш у розмірі 24 млн євро для продовження Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ.

Федеріка Могеріні поділяє думку, що миротворча місія ООН на Донбасі повинна мати традиційний формат і контролювати всю окуповану територію включно з ділянкою українсько-російського кордону. З її слів, ЄС готовий підтримати введення миротворців на Донбас, якщо Рада Безпеки ООН ухвалить відповідне рішення.

Під час зустрічі з Могеріні Петро Порошенко запропонував скерувати на окуповані території ще одну місію послів ЄС для ознайомлення з реальною ситуацією та станом виконання Росією своїх обов’язків відповідно до Мінських угод (перша така місія побувала на Донбасі у вересні 2015-го). “Тоді, я переконаний, у жодній з європейських столиць не майне навіть думка про те, щоби послабити секторальні санкції проти Російської Федерації у випадку невиконання Мінських домовленостей!” – наголосив глава держави.

Президент України закликав Євросоюз надати Україні оборонне озброєння і нарешті визнати Росію країною-агресором і стороною конфлікту. “Я твердо переконаний, що через чотири роки російської агресії проти України настав час і для Європейського Союзу назвати агресора агресором та стороною конфлікту. Настав час сприяти наданню державами-членами ЄС оборонної зброї для України відповідно до національного та міжнародного законодавства”, – зазначив Петро Порошенко, інформує “5 канал”.

Гарант наголосив, що задля ефективного вирішення питання звільнення українців, які перебувають у полоні бойовиків та незаконно утримуються в Росії, необхідно посилити участь європейської дипломатії в цьому процесі. Так, парламентарі передали Федеріці Могеріні лист від родичів заручників і правозахисників із проханням провести спеціальні слухання в Європарламенті на тему політичних в’язнів і посилити тиск на Росію, повідомила на своїй Facebook-сторінці перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко. За інформацією радника голови СБУ Юрія Тандіта, зараз бойовики на Донбасі незаконно утримують 108 українців.

Окрім ситуації на Донбасі, Федеріка Могеріні і Петро Порошенко обговорили питання анексії Криму. Єврочиновниця заявила, що Європейський Союз засуджує всі порушення міжнародного права і не визнає виборів президента Росії 18 березня на території анексованого півострова. “Для нас надзвичайно важливо, що мій візит відбувся буквально за кілька днів до четвертої річниці незаконної анексії Криму і Севастополя. Закликаємо до поваги прав усіх громадян, які проживають на цій території, зокрема кримських татар, і звільнення всіх тих, що незаконно перебувають за ґратами в Криму та Росії!” – наголосила вона.

Петро Порошенко, своєю чергою, заявив, що Київ не визнає фейкових президентських виборів у тимчасово окупованому Криму і закликав ЄС запровадити санкції проти їх організаторів. Нагадаємо, що раніше український парламент закликав світову спільноту бойкотувати вибори президента РФ на Кримському півострові і не визнавати їх легітимними, прийнявши відповідне звернення. Плани провести російські вибори в Криму вже засудили посли “Великої сімки”, повідомляє прес-служба Адміністрації Президента України.

Глава українського Міністерства закордонних справ Павло Клімкін планує обговорити з міністром закордонних справ ЄС питання відповідальності чиновників, які організовують нелегітимні вибори президента Росії в Криму. “Ми вважаємо, що вибори на окупованій території за визначенням є нелегітимними, і всі ті, що беруть участь в їх організації, повинні потрапити під санкції й отримати свою частку відповідальності. Я вже говорив про це з Федерікою Могеріні. Закликаю жителів Криму не допомагати російській окупаційній владі організовувати ці вибори і не брати в них участі!” – зазначив Павло Клімкін, наголосивши на важливості забезпечення доступу міжнародних організацій до Кримського півострова, пише Укрінформ.

Однак для Росії жодні правила неписані, тож вона нахабно заявляє, що вибори президента в Криму та Севастополі пройдуть у запланованому режимі попри будь-які заяви. За таких обставин підтримка Європи відіграє для України важливу роль.