Антикорупційний суд в Україні, найімовірніше, таки з’явиться. Дуже сильним в цьому питанні є тиск західних союзників та фінансових донорів на українську владу. Але яким буде цей новий суд для корупціонерів і коли він запрацює? Ось що продовжує турбувати наше суспільство.
Цього тижня парламент зробив один невеликий крок назустріч антикорупційному суду: підтримав у першому читанні відповідний президентський законопроект. До цього документа в експертів є низка питань, адже в ньому враховані не усі рекомендації Венеційської комісії. До другого читання усі недоліки законопроекту можна легко виправити, от тільки чи погодиться владна команда у парламенті на таке “виправлення”? Найцікавіше тільки починається.
Які ризики?
“Львівська Пошта” вже неодноразово писала про те, за що президентський законопроект про антикорупційний суд критикують в Україні і на Заході. Зокрема, цей документ передбачає лише дорадчий голос незалежних західних експертів при відборі антикорупційних суддів. Тобто навіть якщо іноземні фахівці забраковуватимуть недобросовісних кандидатів в антикорупційні судді, то Вища кваліфікаційна комісія суддів все одно змогла б проштовхувати таких кандидатів.
При цьому в законопроекті прописуються надвисокі вимоги до претендентів на посади антикорупційних суддів: окрім стажу роботи на посаді судді/адвоката, наукової діяльності, кандидат повинен мати значний досвід здійснення у міжнародних міжурядових організаціях чи міжнародних судових установах за кордоном професійної діяльності у сфері права з питань протидії та боротьби з корупцією тощо. А це може гальмувати проведення конкурсу. І ще одне важливе зауваження до президентського законопроекту: юрисдикція суду не повністю охоплює справи, підслідні НАБУ, і навпаки, охоплює випадки, які не пов’язані з корупцією як такою. Тобто новий суд може бути загружений справами, які не мав би розглядати.
Розгляд галопом
Нагадаємо, що Президент дуже довго зволікав із внесенням законопроекту до парламенту. Потім вже була заминка у парламенті із включенням цього документу, а також чотирьох альтернативних законопроектів від депутатів до порядку денного. І тільки цього тижня процес трохи зрушився з місця. 28 лютого комітет ВРУ з питань правової політики та правосуддя швидко, без будь-яких зауважень і правок вирішив рекомендувати ухвалити президентський законопроект за основу. А вже 1 березня на пленарному засіданні відбувся розгляд питання за скороченою процедурою. Це, до речі, викликало обурення в опозиційних парламентарів.
“Усі дискусії ми зможемо провести між першим і другим читанням, обговорити всі рекомендації Венеційської комісії. Зараз нам важливо зробити перший рішучий крок у боротьбі з корупцією”, – так закликав голосувати парламентарів спікер Андрій Парубій.
Зазначимо, що альтернативні документи були представлені, але зрештою президентський законопроект одразу набрав 282 голоси нардепів. Ніякої дискусії не вийшло, парламент продемонстрував, що дуже спішить, хоча зараз це вже виглядає просто смішно. У БПП забували про усі недоліки, демократична опозиція (“Батьківщина”, “Самопоміч”, Радикальна партія) використала трибуну для власного піару, але зрештою також підтримала проект від Президента. В іншому випадку, звичайно, було б багато звинувачень у тому, що вони проти антикорупційного суду. Не підтримала документ у своїй більшості фракція “Опоблоку” (лише два голоси із можливих 43-ох).
Чекаємо на правки
Що ж, тепер у наших нардепів є два тижні, щоб вносити правки в ухвалений у першому читанні законопроект. Загалом же важко прогнозувати, наскільки може затягнутись процес.
“Регламент (парламенту) дає два тижні на подачу поправок, далі має бути змістовне обговорення тих норм проекту, які викликали найбільші дискусії. Я наголошую на тому, що дискусія потрібна. Також потрібен ретельний розгляд. Я не дам “заговорити” проект безглуздими синтаксичними чи орфографічними поправками і не дам відкласти його в дуже довгу шухляду. Жодні зволікання з другим читанням є абсолютно неприпустимими. Вважаю, що закон має бути остаточно ухвалений весною, до речі, вона вже прийшла”, – заявив Президент Петро Порошенко 1 березня під час засідання РНБО.
Публічно він пришвидшує парламент, от тільки цікаво буде спостерігати за тим, чи допустить президентська команда суттєві зміни нинішньої редакції законопроекту про антикорупційний суд. Нагадаємо, не так давно Петро Порошенко дав зрозуміти, що Україна не буде беззаперечно дотримуватись думки західних партнерів при ухваленні закону про антикорупційний суд. “Я буду робити все можливе, щоби законопроект був прийнятий. Щоб були знайдені правильні формулювання, але щоб цей законопроект відповідав українській Конституції та українському законодавству. У нас нічия думка не є остаточною... Це підтверджують мої зустрічі і з керівництвом МВФ, і з міжнародними партнерами”, – заявив Порошенко під час Мюнхенської конференції з безпеки, повідомляла Європейська правда. Нагадаємо, що на Заході нинішню редакцію президентського законопроекту розкритикували.
Звичайно, ніхто нас не повинен змушувати щось ухвалювати і розповідати, як це робити. Адже це можна розцінювати як зазіхання на суверенітет України, і таку тезу представники президентської команди зараз використовують. Але чи справді саме в такому контексті треба розглядати вимоги щодо антикорупційного суду? Погляньмо на настрої українського суспільства і нагадаємо грудневе опитування, проведене Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова і присвячене темі боротьби з корупцією. Результати дослідження продемонстрували, що на питання “Кому б ви довірили формування Антикорупційного суду? Хто має входити у конкурсну комісію?” 41,7% респондентів відповіли, що довірили б цю справу представникам від антикорупційних громадських організацій, 40,6% – експертам із західних країн. Тільки 9,7% опитаних були готові довірити відбір кандидатів суддям від органів судового самоврядування, 9,9% – нардепам від різних фракцій, 5,8% – представникам Президента. Але водночас 27,1% респондентів не знайшли відповіді на це питання (респонденти могли обрати кілька відповідей). Тож питання не в тому, що Захід втручається у внутрішні справи України, а в тому, що в нас немає довіри до жодної із гілок влади в нашій країні. Антикорупційний суд не вирішить всіх наших проблем за один день, місяць чи навіть рік, але створення нового судового органу, в незалежність якого зможуть повірити українці – це буде важливим кроком. В ідеалі громадяни мали б довіряти будь-якому суду, але до цього нам, на жаль, ще дуже далеко. Зараз президентський законопроект наштовхує багатьох на думку про те, що влада хоче створити “ручний” антикорупційний суд, так би мовити, лише для галочки.
фото: president.gov.ua
“Депутати підтримали в першому читанні внесений Президентом України законопроект №7440 “Про Вищий антикорупційний суд”. Прийняття цього закону є ключовим для ефективної боротьби з корупцією в Україні та забезпечення справедливого правосуддя і невідворотності покарання для корупціонерів в Україні. Водночас представництво глобальної мережі закликає Верховну Раду України втілити усі рекомендації Венеціанської комісії під час вдосконалення законопроекту до другого читання та прийняти закон в цілому до середини квітня 2018 року. Нагадуємо, що ключовою претензією української громадськості і міжнародного співтовариства до тексту законопроекту є дорадча роль Громадської ради міжнародних експертів у процесі добору суддів до Вищого антикорупційного суду. Окрім того, цей суд має розглядати справи, виключно підслідні НАБУ. Також необхідно визначити мінімальну кількість суддів нового органу та змінити нереалістичні вимоги до кандидатів на посади суддів. Аналогічні зауваження висловили Міжнародний валютний фонд та Світовий банк”, – таку заяву зробили в громадській організації Transparency International Україна.
Поки за політичними інтригами в Україні бачимо багато піару від наших можновладців на темі боротьби з корупцією і насправді зараз важко сказати, яким зрештою стане, так би мовити, компромісний варіант законопроекту про антикорупційний суд. Цікаво, що коаліційна фракція “Народного фронту”, принаймні публічно, виступає за врахування усіх рекомендацій Венеційської комісії.
У будь-якому випадку, навіть якщо в парламенті знайдеться політична воля прибрати із законопроекту про антикорупційний суд підводні камені й ухвалити відповідний закон найближчим часом, новий суд цього року ще не запрацює. Не один місяць піде на його формування, від створення конкурсних комісій до власне завершення конкурсів для претендентів на посади суддів.
“Влада має не лише ухвалити цей проект закону, а й ще два закони: окремого закону щодо утворення Вищого антикорупційного суду і про внесення змін до держбюджету для фінансування цього органу. Зараз жодної копійки на це ще не передбачено”, – на цьому також наголошує член правління Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк, повідомляє Німецька хвиля.
Ми вже писали про те, що за прогнозами різних експертів, а також і наших парламентарів, антикорупційний суд може розпочати роботу у 2019-ому. Зараз серед експертів вже лунають думки про те, що, можливо, доведеться чекати і до 2020-го.