– Створення окремого міністерства у справах ветеранів – цілковите безглуздя. Я навіть спочатку подумав, що це фейк, чиясь невдала вигадка. Нормальна людина такого би не придумала… Давайте тоді ще зробимо міністерство з усиновлення дітей, міністерство школярів. Фактично це безпідставне роздування штатів. Раніше, навпаки, боролися за їх скорочення. Справами ветеранів мають займатися люди, котрі справді знають їхні нагальні потреби на фронті і в тилу, – волонтери. Вони єдині, кому я довіряю. В нове міністерство, якщо воно таки буде створене, я не звертатимуся за жодних обставин. Для прикладу, декілька місяців тому нас запросили на спеціальний захід, зібрали десятки чиновників, організували фаєр-шоу. А як тільки учасники бойових дій запитали їх по факту, то, виявилося, що традиційно немає коштів. Запитання: тоді навіщо нас запросили? Вочевидь, із того окремого міністерства буде такий самий толк… Тобто жодного толку. Знаю випадок, коли офіцер у відставці звертався у ЦНАП за допомогою, а йому відповіли: “ти за Україну воював – хай тобі Україна і дає”. Те саме буде з міністерством у справах ветеранів, тільки на вищому рівні. Це просто розкрадання грошей. За кошти, які підуть працівникам міністерства на зарплати, військовослужбовці могли би пройти реабілітацію. Тим паче, новим чиновникам іще винайматимуть квартири, вони хотітимуть службові машини. Туди не візьмуть працювати хлопців, котрі втратили на передовій руку чи ногу, наберуть тих, хто навіть не був на фронті. І що вони можуть зробити?.. Ветерани АТО насамперед потребують реабілітації і нормального житла, щоб їм ніхто не ліз у душу. Натомість влада вирішує дати квартири чиновникам, у яких їх і так уже по три-чотири. Хтось живе минулим і розказує нам, як влаштовувати армію, хоч сам там ніколи не був. Уже є напрацьована схема допомоги ветеранам, може недосконала, але працівники соціальних служб цікавляться нашими потребами і допомагають їх вирішити. Дайте їм менше тяганини – і все буде добре. А зараз влада хіба що поламає вироблену систему, так нічого ще толком не зробивши…

– Я не вірю, що нове окреме міністерство зможе вирішити проблеми ветеранів. Вочевидь, комусь треба влаштувати когось на роботу. Для прикладу, у складі депутатського складу парламенту є дванадцятеро комбатів, а користі від того жодної. Можна зрозуміти, якби створення нового відомства було вимогою учасників бойових дій, але відповідне рішення насаджується зверху. Навіщо? Аби показати, що влада щось робить, імітуючи активну діяльність. На мою думку, показового тут значно більше, ніж турботи про військовослужбовців. Підтримувати ветеранів можна в рамках тих міністерств, які вже створені. А насправді землю дали – і радійте. Бійцям допомагають волонтери, церква, реабілітаційні центри, а на державному рівні про них згадують в останню чергу. Нещодавно відбулася зустріч ветеранів із головою Львівської ОДА. Можливо, такі зустрічі не зовсім ефективні, але потрібні, це важливий комунікаційний захід, коли учасники бойових дій можуть висловитися й обговорити наболілі питання.

– Ми стараємося, щоб люди, котрі пройшли війну, захищають нас від агресора, не відчували дискомфорту в цивільному житті. Ми ухвалили декілька програм для підтримки бізнесу бійців, які повернулися з передової і хочуть започаткувати власну справу. Львівська обласна рада прийняла рішення про одноразові виплати фінансової допомоги ветеранам АТО. Особливу увагу приділяємо виділенню учасникам бойових дій земельних ділянок і питанням, пов’язаним із психологічною реабілітацією бійців. Намагаємося виконувати всі речі, про які ми говоримо під час зустрічей із “атовцями” (такі зустрічі ми проводимо регулярно). Хоча я переконаний, що досконалість не має меж, тому щоразу чуємо від військовослужбовців додаткові питання і прохання. Найголовніше, що це не агресивна розмова, і направду чимало людей вірять, що сьогоднішня влада робить добрі, позитивні справи для ветеранів АТО, перед якими суспільство завинило. На мою думку, створення центрального виконавчого органу влади, який би опікувався учасниками бойових дій, є правильним кроком.