Прем’єр-міністр Володимир Гройсман братиме участь у наступних парламентських виборах. Про це він заявив на зустрічі із журналістами регіональних ЗМІ у Києві 27 лютого.

“Я планую брати участь у наступних парламентських виборах. Питання, яке має ставити собі кожен політик: навіщо ви це робите? У нас залишилося ще майже два роки до чергових виборів 2019-го, й після цього життя не закінчується, а Україна має відбутися як сильна держава. В цьому контексті я можу сказати, що братиму участь для того, щоб боротися за проведення конкретних необхідних рішень”, – зазначив нинішній очільник уряду.

Окрім того, він наголосив на необхідності зміни виборчої системи: “Парламент у першому читанні прийняв непоганий закон, який може бути доопрацьований до другого читання, щоб це були відкриті партійні списки”.

(Тут нагадаємо, що ВРУ ще 7 листопада минулого року проголосувала за проект Виборчого кодексу у першому читанні, але поки документ очікує на друге читання, нардепи подали до нього вже близько 4400 правок. – “Львівська Пошта”).

Що ж, заява Гройсмана про намір взяти участь у найближчій парламентській кампанії мало кого дивує. Несподіванкою було б, якби він вже зараз публічно відмовився змагатись у цих політичних перегонах.

Зберігається інша інтрига: з ким нинішній прем’єр піде на парламентські вибори? Самостійно із своєю партією, з президентською командою БПП (з якою Гройсман потрапив у парламент у 2014-ому, став спікером і вже власне з цієї посади перейшов працювати главою уряду), з іншим учасником нинішньої владної коаліції – “Народним фронтом” (про те, що після призначення прем’єром Володимир Гройсман почав свою гру і легше знаходив спільну мову з Арсенієм Яценюком, аніж з Петром Порошенком вже не один місяць писали ЗМІ та політичні експерти) чи як учасник об’єднання БПП і “Народного фронту” (про це ймовірне об’єднання в інформпросторі також вже довгий час з’являються повідомлення). Бачимо, що на найближчих парламентських виборах можуть бути різні конфігурації, скажімо так, політичних груп, які нині уособлюють владу. Фракції БПП і “Народного фронту” неоднорідні, там існують різні групи впливу, в самого Володимира Гройсмана також свої “політичні апетити”, і це було видно за формуванням нинішнього уряду. Усім їм зараз треба думати над тим, як зберегти свій вплив. При цьому на парламентські вибори впливатиме президентська виборча кампанія.

Зазначимо, що Володимир Гройсман вже неодноразово заявляв про те, що зараз в нього немає президентських амбіцій, та й експерти не вірять, що в нього були б шанси стати Президентом наступного року. “Щодо якоїсь окремої гри від нинішнього прем’єра Володимира Гройсмана, то у президентських виборах він, скоріш за все, не буде брати участі. Тому що це буде ризиковано, він тоді просто втратить посаду прем’єра, якщо піде на вибори всупереч Порошенкові. А участь партії Гройсмана у наступних парламентських виборах залежатиме від результату президентських і подальших стосунків із Порошенком”, – такі прогнози у розмові з “Львівською Поштою” ще в листопаді минулого року висловив політолог, директор Центру політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко.

Ми вже писали і про те, що останнім часом в інформпросторі з’являлось багато повідомлень про те, що вже у 2018-ому можуть пройти дострокові парламентські вибори (тобто не після, а ще до президентських виборів, перший тур яких запланований на 31 березня 2019-го). І низка ЗМІ повідомляли про начебто готовність президентської команди відправити надто “самостійного” прем’єра Володимира Гройсмана у відставку. Зрозуміло, що все це дуже ризиковано для президентської команди. Політичні експерти не надто вірять у дочасні парламентські вибори. Поза тим політики продовжують про це говорити. 

Так, перший віце-спікер парламенту Ірина Геращенко (представляє БПП) цього тижня на своїй сторінці у Facebook висловила думку про те, що вибори завжди є гарним шансом перевірити рейтинги. “Цікаво спостерігати, як лідери фракцій тих, хто ставили намети (й досі їх не прибирали, до речі) на Грушевського з криком “дайош дочасні вибори Ради”, тепер на погоджувальній говорять про неприпустимість дочасних виборів, мовляв, це провокація. Виходити з коаліції – не провокація, щодня змагатися в сценарії “чим гірше – тим краще” – не провокація, перекрита півроку центральна вулиця, де в наметі жодного разу не ночував депутат-редутник – не провокація, а почути оцінку суспільства своїм діям – провокація. А ще дочасні вибори показали б одну дуже показову й очевидну річ: що більшість так званих незалежних активістів насправді всі ці чотири роки займалися чистою політикою, використовуючи подвійні стандарти, підігруючи симпатичним їм партіям, з якими збираються йти на вибори; критикували владу не як сторонні спостерігачі й неурядовий незаангажований контролер, а як політичні опоненти, які прагнуть прийти до влади, які весь цей час займалися реальною політикою, але чомусь називали себе громадськими активістами. Вангую, всі вони будуть в політичних списках строкатої найопозиційнішої опозиції”, – зазначила Ірина Геращенко.

Окрім того, заступник голови фракції БПП Сергій Березенко 27 лютого заявив журналістам у кулуарах ВРУ, що у випадку проведення дочасних парламентських виборів їхня політсила до них готова, повідомляє РБК-Україна. Водночас він зазначив, що найкращим варіантом для країни були б чергові президентські і чергові парламентські вибори. 

А от спікер Андрій Парубій (який представляє “Народний фронт”) на погоджувальній раді голів фракцій парламенту заявив, що, на його думку, дострокових виборів точно не буде, і що “сценарій дестабілізації дочасних виборів – це зовнішній сценарій”.

Тут все правильно, дочасні парламентські вибори точно не посприяють політичній стабільності в країні. Та треба також розуміти, якщо для БПП дострокові вибори до Ради є вкрай ризикованими, то в команди “Народного фронту” зараз ще менше шансів зберегти якийсь вплив у парламенті за такого сценарію. От і виглядає, що тему дочасних парламентських виборів президентська фракція використовує для тиску на своїх нинішніх коаліційних союзників, щоб зробити їх більш зговірливими до об’єднання в єдину політсилу на умовах “порошенківців”. І щоб на президентських виборах не було різних кандидатів від нинішньої коаліції.

Портал РБК-Україна із посиланням на джерела в коаліції також повідомляв про те, що тема дочасних парламентських виборів використовується БПП насамперед як шантаж щодо “Народного фронту”, а також прем’єра Володимира Гройсмана. 

Що з цього вийде – побачимо. Та звернімо увагу й на те, що цього тижня в низці ЗМІ вже з’явились повідомлення про начебто досягнуті домовленості щодо спільного списку на наступних парламентських виборах команди Петра Порошенка (разом із генпрокурором Юрієм Луценком та мером Києва Віталієм Кличком), “Народного фронту” і прем’єра Володимира Гройсмана. Так про вже узгодженні квоти у такому майбутньому списку пише Главком.

Тим часом цікаво, що 28 лютого Президент Петро Порошенко вийшов на першу за майже рік велику прес-конференцію. А фактично за півгодини до цього заходу спікер Андрій Парубій та прем’єр Володимир Гройсман провели свій брифінг. Вони розповідали про пріоритетні законопроекти у сфері євроінтеграції, але не обійшлось і без питань від журналістів щодо виборів. І спікер знову заявив, що ніяких дочасних парламентських виборів не буде. Своєю чергою прем’єр також зазначив, що не бачить доцільності в достроковому оновленні парламенту. 

“Це питання, можливо, варто було б порушувати, коли парламент працював перший-другий рік. Я як прем’єр-міністр вважаю, що сьогодні потрібно готуватися до чергових президентських і парламентських виборів, з точки зору підготовки”, – заявив Гройсман і знову згадав про необхідність зміни виборчої системи до чергових парламентських виборів. “Я братиму участь у цих виборах. Поки що про формат цієї участі мені важко сказати. Але я точно знаю, що я буду йти абсолютно чесно, відкрито, з однодумцями”, – також додав прем’єр.

Щодо Президента Петра Порошенка, то на своїй прес-конференції він уникнув відповіді на питання про об’єднання БПП і “Народного фронту”. Намагався гратись в інтригу щодо своєї участі у наступних президентських виборах, хоч і обмовився, що найімовірніше не буде висуванцем від жодної партії. А з цього можна зробити висновок, що на наступні президентські вибори, як і в 2014-ому, він піде самовисуванцем. Щодо ймовірності дочасних парламентських виборів Петро Порошенко заявив таке: “Я повністю задоволений темпами, які були продемонстровані минулої сесії щодо співпраці коаліції, парламенту і уряду. Велика кількість реформ була прийнята. Я вірю в те, що парламент здатний продемонструвати зараз зрушення і щодо закону про нацбезпеку, і щодо закону про національне бюро фінансових розслідувань, і щодо закону про антикорупційний суд, щодо виконання функцій парламенту з кадрових призначень, і щодо того об’єднання, яке коаліція здатна продемонструвати. Парламент усе це приймає. Які можуть бути розмови з цього приводу? Жодних розмов з цього приводу я не веду. Якщо парламент замість того, щоби цим займатися буде займатися виборами – вони до цього призведуть. Як Президент я можу розпустити парламент, якщо він не працюватиме 30 днів, або не існуватиме коаліція. Це право Президента, але не обов‘язок. Безумовно, я буду робити все можливе, щоби забезпечити ефективну координацію діяльності Президента, уряду, коаліції і парламенту. Будуть інші умови – будемо це обговорювати”.