Гроші МВФ: що вимагають кредитори?
Для отримання чергового траншу Міжнародного валютного фонду Україні потрібно ухвалити закон про створення антикорупційного суду і підвищити ціну на газ для населення
фото: golos-narodu.com.ua
Київ із робочим візитом відвідала технічна місія Міжнародного валютного фонду. Її представники обговорили з українською владою виконання нашою країною зобов’язань, передбачених меморандумом про співпрацю з МВФ. Аби отримати черговий транш кредиту від МВФ цього року, Україні треба виконати основні вимоги: створити вищий спеціалізований антикорупційний суд на умовах західних партнерів і привести ціну на газ для населення до ринкового рівня.
“Представники місії МВФ обговорили з представниками української влади декілька питань. Стосовно деяких, зокрема щодо антикорупційного суду та енергетичної реформи, є певний прогрес, але остаточної домовленості не досягнуто. Робота з Фондом триває і триватиме. Для цього уряд спільно з парламентом ухвалить низку потрібних насамперед для нашої країни реформ. Сподіваюся, ми й далі рухатимемося цим шляхом, і наші колеги нас підтримуватимуть”, – зазначив у ефірі “5 каналу” міністр фінансів України Олександр Данилюк.
Антикорупційний суд: і рибку з’їсти, і в калюжу не сісти
Нагадаємо, що торік наприкінці грудня Президент Петро Порошенко виніс на розгляд парламенту як невідкладний законопроект про створення антикорупційного суду, але на цьому процес забуксував. Ба більше, президентський документ наштовхнувся на критику наших міжнародних партнерів. Зокрема, у МВФ вважають, що чимало його положень не сумісні із зобов’язаннями України за програмою співпраці з Фондом, суперечать рекомендаціям Венеційської комісії і вимагають внести зміни в теперішню редакцію проекту закону.
Найбільше Міжнародний валютний фонд стурбований відбором суддів. У МВФ наголосили, що документ прописує нереальні кваліфікаційні вимоги до суддів антикорупційного суду, що надзвичайно обмежують кількість кандидатів на посади, і закликають Адміністрацію Президента надати міжнародним експертам право блокувати призначення недоброчесних суддів (натомість у документі передбачено, що іноземні фахівці мають у цьому процесі лише дорадчу функцію). Разом із цим юрисдикція антикорупційного суду повинна цілком відповідати юрисдикції НАБУ та САП, наголошують у МВФ. Так, Міжнародний валютний фонд наполягає на невідкладному розгляді ВРУ законопроекту про антикорупційний суд з урахуванням цих поправок.
Зі слів голови представництва місії МВФ в Україні Йости Люнгмана, створення незалежного антикорупційного суду – ключова вимога для наступного етапу перевірки, яка має визначити, чи отримає наша країна черговий транш кредиту. “Україні важливо створити незалежний антикорупційний суд, набрати незалежних суддів із бездоганною репутацією, запустити його роботу без затримок. Наразі необхідно зробити крок назад і забезпечити створення законодавства, яке посилить успішну боротьбу з корупцією серед високопосадовців”, – зазначив він у інтерв’ю “Громадському”.
Однак Петро Порошенко самовпевнено заявив, що думка наших міжнародних партнерів про антикорупційний суд не є остаточною істиною. Він, звичайно, підкреслив важливість їхніх порад, але наголосив, що Україна не буде безальтернативно до них дослухатися. Гарант оголосив, що не ініціюватиме змін до відповідного проекту закону.
“Я робитиму все можливе, аби законопроект був прийнятий. Аби були знайдені правильні формулювання, однак щоб він відповідав українській Конституції та українському законодавству. В нас нічия думка не є остаточною. Це підтверджують мої зустрічі і з керівництвом МВФ, і з міжнародними партнерами. Сьогодні законопроект на парламентському, а не на президентському рівні”, – зазначив глава держави під час нещодавньої Мюнхенської конференції з питань безпеки.
Своєю чергою, спікер парламенту Андрій Парубій під час зустрічі з експертами МВФ сказав, що законопроект про антикорупційний суд включать до порядку денного парламентської сесії наприкінці лютого, а ухвалити його мають до травня. І також висловив сподівання, що “всі застереження і рекомендації Венеційської комісії будуть імплементовані між першим і другим читанням документа”, інформує прес-служба Апарату ВРУ.
Українська влада відверто зволікає зі створенням антикорупційного суду, роздумуючи, як водночас вгодити міжнародним партнерам і залишитися “білою та пухнастою”, як це, до прикладу, сталося із запровадженням електронного декларування для високопосадовців. Зрозуміло, що можновладці не зацікавлені в створенні незалежного суду для корупціонерів. На цьому, зокрема, наголошує директор із наукового розвитку Центру політико-правових реформ, доктор юридичних наук Микола Хавронюк.
“Створення антикорупційного суду є найбільшою загрозою для влади, яка зрослася з бізнесом і не хоче жити інакше. Тому вона може піти на прийняття закону, але зробити так, щоб він не запрацював принаймні до виборів. Це можна забезпечити через різні механізми. Зокрема, через розтягнення в часі етапів створення суду, проведення конкурсів. Президент повинен внести додатковий законопроект про створення вищого антикорупційного суду, за нього також має проголосувати ВРУ. Лише після цього державна судова адміністрація може визначити кількість судів. Без знання, скількох суддів ми обираємо, конкурс проводити неможливо. А оскільки Президент іще не виніс цей другий законопроект на розгляд парламенту, процес, по суті, заблокований”, – зазначив він у інтерв’ю “Фактору”. Отож, як бачимо, епопея зі створенням антикорупційного суду ще не скоро дійде до логічного завершення.
Газ для населення подорожчає
Найболючішою вимогою Фонду до України є підвищення вартості газу для населення і приведення її до ринкової. Ось як пояснюють необхідність цієї вимоги у МВФ: сьогодні в Україні блакитне паливо для населення дешевше, аніж для промисловості. За такої цінової різниці з’являються ризики корупції, коли газ, який має споживати населення, використовують для потреб промисловості та отримують на різниці вартості надприбутки. Аби уникнути відповідних зловживань і створити вільний ринок газу, МВФ вимагає привести ціну блакитного палива для домогосподарств у відповідність до тієї, за якою його купує держава.
Ця вимога, звісно, не нова, адже наша держава давно зобов’язалася це зробити. Згідно з рішенням уряду, вартість газу для населення повинна залежати від середніх цін на газ у європейських хабах (газорозподільних центрах) і цін на транспортування та розподіл блакитного палива. А оскільки залежно від сезону ціни змінюються, Україна повинна “підтягувати” тарифи для населення двічі на рік – у квітні та жовтні. Ще торік у жовтні ціна газу для українців мала підвищитися на 19%, але урядовці фактично відмовилися виконувати це рішення, начебто взявши час для узгодження механізму визначення нової вартості блакитного палива з МВФ та Європейським енергетичним співтовариством.
Наразі українська влада обговорює з МВФ шляхи оптимального вирішення цього питання. Зрозуміло, що підвищення вартості газу для населення автоматично зумовить різке збільшення видатків на комунальні субсидії і може прискорити інфляцію, кажуть експерти. Аби уникнути цих ризиків, уряд планує підвищувати вартість блакитного для населення поетапно – щоквартально на 2-3% упродовж півтора року, починаючи з квітня 2018-го (сьогодні кубометр газу для населення коштує 5,93 грн із ПДВ). У підсумку, за попередніми підрахунками, до жовтня 2019-го вона зросте на приблизно 16%, інформують Українські новини. Але наразі це лише пропозиції. Треба пам’ятати, що разом із ціною на газ автоматично зростуть тарифи на теплопостачання та гарячу воду.
Без виконання цих вимог Україна не зможе цього року отримати 2 млрд грн чергового траншу. Нагадаємо, що в березні 2015-го МВФ схвалив чотирирічну програму кредитування економіки України на 17,5 млрд доларів, з яких ми отримали 8,7 млрд доларів чотирма траншами. Згодом Фонд затримав надання фінансової допомоги, оскільки українська влада відстала від графіка проведення необхідних реформ. Зараз гроші від МВФ Україні конче потрібні, бо найближчими роками нам доведеться віддавати величезні борги за раніше отримані кредити.
Тож українцям не уникнути підвищення тарифів на газ. А влада міркуватиме, як напередодні президентських та парламентських виборів 2019-го піти на непопулярні кроки, виконавши вимоги кредитора, і при цьому не зазнати політичного фіаско.
Андрій Новак, голова Комітету економістів України:
– Міжнародний валютний фонд, як організацію, що дає гроші державам, цікавить насамперед єдина вимога – платоспроможність, збалансованість держбюджету країн, які він кредитує, аби згодом повернути надані кошти з невеликим відсотком. Як Україна досягає цієї платоспроможності – її внутрішня проблема. Наші уряди незалежно від політичного “кольору” вперто не бачать зловживань “Нафтогазу України” та енергетичних компаній, що працюють за формулою “Роттердам плюс”. Це очевидна корупційна схема, яку запровадив попередній уряд спільно з відповідними українськими бізнесменами, а чинний і далі за нею працює, маючи з цього зиск.
Якщо Україна не вирішить цих проблем і не запровадить необхідних змін, у МВФ залишиться останній аргумент указувати на те, яким способом покращити платоспроможність держбюджету. Якби урядовці прикрили всі корупційні схеми, не з’явилася б потреба підвищувати вартість газу для населення. В можливому зростанні ціни блакитного палива винен не МВФ, що дає нам фінансову підтримку, а українська влада! В такому випадку на побутовому рівні немає кращого варіанта, як дбати про енергозбереження, утеплювати помешкання, аби в менших об’ємах використовувати енергоресурси.
Віктор Гальчинський, екс-речник “Нафтогазу України” у Львівській області:
– Сьогодні українська влада вагається, чи підвищувати ціну природного газу для населення, оскільки в умовах низьких доходів українців це може спричинити серйозне невдоволення у суспільстві. В умовах несприятливого інвестиційного клімату найбільшим ризиком такого кроку є автоматичне, а то й неконтрольоване, зростання прямих видатків держбюджету на житлові субсидії, які зараз отримує більшість домогосподарств.
Як мені відомо, уряд веде діалог із МВФ, яку методику підвищення вартості газу для населення обрати, шукаючи оптимальний варіант для отримання чергового траншу кредиту, який, враховуючи майбутні виплати України за зовнішнім державним боргом, нам дуже потрібен для стабільності держказни. Це з одного боку. А з другого – встановлення єдиної ціни для абсолютно всіх споживачів блакитного палива унеможливить будь-які тарифні маніпуляції.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
