Наприкінці грудня Президент Петро Порошенко виніс на розгляд парламенту як невідкладний законопроект про створення Вищого спеціалізованого антикорупційного суду, що є однією з вимог Міжнародного валютного фонду для надання Україні чергового траншу кредиту. Щоправда, президентський документ наштовхнувся на критику наших міжнародних партнерів.

Зокрема, МВФ офіційним листом повідомило Адміністрацію Президента Порошенка, що чимало положень поданого 22 грудня законопроекту не сумісні із зобов’язаннями України за програмою співпраці з Фондом і суперечать рекомендаціям Венеційської комісії, тож МВФ проти ухвалення відповідного документа в його теперішній редакції. В листі пояснюється, чому президентський закон не дозволить створити антикорупційний суд, який би користувався довірою в українському суспільстві та за кордоном.

Найбільше претензій у МВФ щодо відбору суддів. У Фонді вимагають, аби Адміністрація Президента виконала рекомендацію Венеційської комісії і надала міжнародним експертам право блокувати призначення недоброчесних суддів (натомість у законопроекті передбачено, що іноземні фахівці мають у цьому процесі лише дорадчу функцію). Разом із цим юрисдикція антикорупційного суду повинна цілком відповідати юрисдикції НАБУ та САП, наголошують у МВФ.

Змінити проект закону про антикорупційний суд відповідно до порад Венеційської комісії для отримання 800 млн доларів фінансової підтримки українську владу в листі Адміністрації Порошенка зобов’язав також Світовий банк. Окрім вище зазначених зауважень, у міжнародній фінансовій установі наголосили, що документ прописує нереальні кваліфікаційні вимоги до суддів антикорупційного суду, що надзвичайно обмежують кількість кандидатів на посади (крім стажу роботи на посаді судді/адвоката, наукової діяльності, кандидат повинен мати значний досвід здійснення у міжнародних міжурядових організаціях чи міжнародних судових установах за кордоном професійної діяльності у сфері права з питань протидії та боротьби з корупцією тощо).

Частини з них рекомендують позбутися, аби допустити до конкурсу максимальну кількість осіб. Проект закону повинен визначити кількість працівників антикорупційного суду або їхню верхню межу, обмежити кількість слідчих, апеляційних та судів першої інстанції, наголошують у Світовому банку.

До слова, більшість рекомендацій наших міжнародних партнерів співпадає з претензіями до президентського законопроекту українських антикорупційних активістів, котрі наголошували, що Порошенко намагається “підігнати під себе” суд для корупціонерів, аби і рибку їсти, і в калюжу не сісти. В разі провалу питання створення антикорупційного суду українська влада не лише засвідчить небажання боротися з корупцією, а й залишиться без міжнародного фінансування, що ускладнить виплату нашою державою впродовж 2018-19 років 7,5 млрд доларів за зовнішнім боргом із держбюджету. На це у блозі на сайті Європейської правди звертає увагу виконавчий директор Центру економічної стратегії, член Ради коаліції Реанімаційного Пакету Реформ Гліб Вишлінський.

Таким чином, Україна “або відмовиться платити за боргами, що призведе до жорсткої фінансової кризи та нового витка девальвації гривні, або ж спробує перекредитуватися у приватних кредиторів. Така “позичка до зарплати” обійдеться нам дуже дорого. Відсотки за кредитами МВФ, Світового банку та Євросоюзу – 1-3% річних, тоді як за приватними єврооблігаціями, випущеними минулого року, ми платимо 7,4%. Очевидно, в разі затримки фінансування від МВФ за новими облігаціями будемо платити ще більше”, – зазначив Гліб Вишлінський.

За розрахунками експерта, за такого сценарію 7,5 млрд грн обійдуться Україні у близько 400 млн доларів на рік – майже по 300 грн щороку з кожного українця (для прикладу, така сума дорівнює всій субвенції з держбюджету на ремонт та утримання місцевими бюджетами доріг), що не даватиме гривні зміцніти.

У відповідь на критику в Адміністрації Петра Порошенка зазначили, що президентський законопроект про антикорупційний суд розроблений у відповідності до Конституції України та з урахуванням рекомендацій Венеційської комісії, а “всі дискусії щодо тих чи інших норм мають відбуватися в рамках правового поля в українському парламенті”.

Тож чи вдасться нарешті зрушити з мертвої точки створення в Україні антикорупційного суду, який дозволив би ліквідувати безкарність корупціонерів? Нардеп від фракції БПП, член парламентського комітету з питань запобігання і протидії корупції Ігор Артюшенко заявив у кулуарах парламенту, що Верховна Рада планує включити президентський законопроект про створення антикорупційного суду вже сьогодні, 18 січня, додавши, що профільний комітет може взяти до уваги зауваження міжнародних партнерів, інформують “Українські національні новини”.

Але, враховуючи, що в парламенті, окрім президентського, зареєстровані ще чотири альтернативні проекти закону, процес затягнеться на декілька місяців, а суд для корупціонерів запрацює щонайшвидше наступного року. Потрібно розуміти, що антикорупційний суд важливий не лише для продовження співпраці України з міжнародними кредиторами, а насамперед для ефективної боротьби із внутрішнім ворогом – корупцією.

“Законопроект у тому вигляді, як його подав до парламенту Петро Порошенко, буде прийнятий за основу, а під час розгляду в другому читанні частину зауважень візьмуть до уваги і врахують, – зазначив у коментарі Укрінформу політолог, голова Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко. – Максимально швидкого ухвалення не буде апріорі, адже щодо низки питань помітні надто великі розбіжності. Це пов’язано навіть не з позицією Президента, а з позицією багатьох нардепів – ідея створення антикорупційних судів не користується популярністю в нинішньому складі ВРУ”.

На думку Володимира Фесенка, парламентарі шукатимуть компроміси щодо критеріїв відбору суддів. “Точно не добиратимуть суддів іноземці, бо це суперечить Конституції України. Але справа не лише в голосах – деякі критики побоюються, що закон буде легко оскаржити в Конституційному Суді. Ймовірно, оскаржуватимуть не відразу, а після прийняття судом перших рішень. А скасують закон – автоматично скасують і його вироки. Швидше за все, парламент піде на компроміс – іноземці будуть залучені лише в якості консультантів. Можливо, використовуватиметься тактика затягування. Добре, якщо закон приймуть до березня. Далі – процедура відбору суддів, яка триватиме до року. Отже, у найкращому випадку все закінчиться наприкінці 2018-го, а реально антикорупційний суд запрацює лише після президентських виборів 2019-го”, – вважає політолог.