З початку цього року в Україні набувають обертів стратегічні реформи, які парламент ухвалив торішньої осені. Наприкінці грудня 2017-го Президент Петро Порошенко підписав закони, які запускають у нашій країні медичну реформу, – “Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів” і “Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування в сільській місцевості”. Верховна Рада ще має ухвалити необхідні для медреформи зміни до Бюджетного кодексу. Наразі відповідний законопроект пройшов лише перше читання.

“Розпочинається докорінна зміна у відносинах людини та системи. Пацієнти і лікарі отримують гарантії, що держава захистить їхні права. Це не означає, що з 1 січня в лікарнях усе буде інакше. Однак поступово більшість процесів системи охорони здоров’я працюватимуть по-новому. В процесі розгортання медичної реформи якісне лікування стане доступнішим, а українці здоровішими. Система, яку ми запускаємо, успішно працює в Скандинавії, Великобританії, Канаді, Іспанії”, – зазначає в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.

Нагадаємо, що запропоновані урядом зміни передбачають принцип фінансування медицини “гроші ходять за пацієнтом”, тобто держава щороку виділятиме на лікування кожного пацієнта 370 грн, за дітей і людей похилого віку обіцяють платити більше. Ці кошти за єдиними тарифами за посередництва Національної служби здоров’я України (НСЗУ), яку ще треба створити, спрямовуватимуть на фінансування екстреної, первинної, паліативної медичної допомоги, термінової хірургії, медичної реабілітації, допомоги дітям до 16 років і жінкам у зв’язку з вагітністю та пологами. Натомість частина послуг офіційно стане платною, зокрема естетична хірургія і стоматологія, за винятком екстрених випадків.

фото: fakty.ictv.ua

Держава платитиме за медичні послуги не лише державним і комунальним, але й приватним закладам. За задумом ініціаторів медреформи, це має змусити лікарів і лікувальні заклади змагатися за пацієнта, дозволити їм надавати послуги як приватні підприємці і таким чином самостійно формувати власний бюджет.

За розрахунками уряду, на обслуговуванні кожного лікаря можуть перебувати максимум 2 тисячі пацієнтів (у сільській місцевості їх може бути більше). Отже, річний дохід лікаря первинної ланки становитиме 740 тис. грн. Щоправда, з цієї суми доведеться сплачувати податки, платити за оренду приміщення, оплачувати комунальні послуги і платити зарплату помічникам.

Програму гарантованих безоплатних медичних послуг і лікарських засобів розроблятиме уряд, а затверджуватиме парламент. Аби нею скористатися, потрібно обрати сімейного лікаря, терапевта чи педіатра (дитині) і підписати з ним декларацію. Щоправда, зробити це можна буде з 1 квітня, до цього часу вибір лікаря і укладання з ним угоди про лікування відбуватиметься в пілотному режимі. За потреби можна укласти договір з іншим лікарем. За таких умов попередня угода автоматично скасовуватиметься. Пацієнти зможуть відвідувати лікаря незалежно від місця реєстрації чи проживання.

Напередодні нового року Міністерство охорони здоров’я України презентувало на засіданні уряду план упровадження ключових новацій в системі охорони здоров’я на 2018 рік та ухвалило важливі документи для запуску змін у наданні первинної медичної допомоги. Урядовці, зокрема, затвердили положення про Національну службу здоров’я України, яка виконуватиме функції страховика, укладаючи договори з лікувальними закладами, закуповуючи в них послуги з медичного обслуговування населення та контролюючи їх якість. На початку січня МОЗ планує оголосити конкурс на посаду голови НСЗУ, яка, за прогнозами урядовців, повинна повноцінно запрацювати з 1 липня.

З цього моменту заклади первинної ланки медицини, які приєднаються до реформи, отримуватимуть виплати за медичні послуги згідно з моделлю “гроші ходять за пацієнтом”. До того всі медичні заклади фінансуватимуть за субвенцією через місцеві бюджети. Заклади вторинної і третинної допомоги будуть фінансувати за субвенцією до кінця 2018 року.

Реорганізувавшись із бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства, лікувальні заклади зможуть приєднатися до медреформи лише одночасно цілим районом, містом або об’єднаною територіальною громадою. Це зумовлене тим, що субвенція перераховується на місцевий бюджет і, відповідно, може бути замінена повністю для цього бюджету, а не окремого закладу. Перехід на нову схему фінансування відбуватиметься поступово впродовж двох років.

Разом із цим МОЗ планує розширити програму “Доступні ліки”, яка працює за принципом реімбурсації – повного або часткового відшкодування державою вартості лікарських препаратів, виходячи з міжнародної непатентованої назви. Її хочуть доповнити засобами для лікування хронічних захворювань шлунка і дванадцятипалої кишки, депресії та депресивного синдрому, профілактики і лікування анемії (недокрів’я) в першому триместрі вагітності, а також двома діючими речовинами для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями та цукровим діабетом ІІ типу.

Ще однією визначальною реформою в Україні є пенсійна, на проведенні якої наполягали наші міжнародні партнери. Вона запрацювала з жовтня 2017-го, коли понад 10 мільйонів пенсіонерів отримали надбавку до пенсії. Відповідно до закону, з 1 січня 2018-го мінімальна пенсія становить 1373 грн, з 1 липня – 1435 грн, з 1 грудня – 1497 грн. Скасоване оподаткування пенсій працюючих пенсіонерів і зменшення пенсій жінкам, які вийшли на пенсію в 55 років, ліквідовані спецпенсії.

З 1 січня 2018-го розмір мінімальної пенсії українців, котрі досягли 65-літнього віку і мають 30-35-річний страховий стаж, становить 40% мінімальної зарплати, яка, згідно із Законом України “Про Держбюджет на 2018 рік”, наразі становить 3723 грн/міс. Окрім цього, право на пенсію за віком після 60 років мають особи зі стажем щонайменше 25 років. У випадку, якщо тривалість стажу – від 15 до 25 років, вийти на пенсію можна в 63 роки або ж “докупити” страховий стаж (зараз понад 19 тис. грн за рік).

До слова, міністр соцполітики України Андрій Рева пообіцяв, що з 1 січня 2018-го стартує реформа пенсійного забезпечення працівників силових відомств, навіть без відповідного закону. “Середнє підвищення становитиме 1,5 тисячі гривень. Якщо для цивільних пенсія в середньому зросла на 30%, то у військових середнє зростання – 62%”, – зазначив Рева, пише Урядовий портал.

Згідно з новим Законом України “Про освіту”, першокласники, котрі 1 вересня 2018-го сядуть за парти, навчатимуться в школі 12 років. При цьому вони не втратять рік, адже навчання на бакалавра для більшості спеціальностей скоротили до 3 років. Зміниться і формат навчання: учні не зубритимуть факти, а здобуватимуть необхідні навики і вміння, вчитимуться мислити критично. При цьому розширюється вивчення української мови.

Учителі можуть самостійно розробляти програми і обирати місце та форми підвищення кваліфікації. Для них, зокрема, передбачені фінансові стимули. В Держбюджеті-2018 закладене збільшення на чверть зарплати педагогів, щоправда, робитимуть це поступово. За успішне проходження добровільної сертифікації вчителям обіцяють 20% надбавки до зарплати. Відповідно до Закону України “Про освіту”, директорів шкіл обиратимуть за конкурсом щонайбільше на дві 6-річні каденції, а кожний навчальний заклад мусить оприлюднювати інформацію про надходження і використання коштів.

Однак прийняття закону лише відчиняє двері змінам, створюючи можливості для розвитку. Реформи матимуть позитивний результат, якщо триватиме наполеглива робота з упровадження передбачених новацій.