Критерієм віднесення гірських населених пунктів до категорії високогірних є розташування населеного пункту або його частини, на якій проживає більш як третина мешканців на висоті 600 метрів і вище над рівнем моря. “Для гірських та високогірних населених пунктів будуть передбачені  підвищені коефіцієнти при розрахунку розміру медичної та освітньої субвенцій, здійснені заходи щодо берегоукріплення, водопостачання та будівництва очисних споруд, а також розроблені та профінансовані державні програми щодо стимулювання розбудови транспортної і соціальної інфраструктури, розвитку бізнесу, підвищення рівня зайнятості, покращення екологічної ситуації тощо”, – каже Геннадій Зубко, віце-прем’єр-міністр-міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ.

Також запропоновано внести зміни до Земельного кодексу та Закону “Про індустріальні парки” щодо зменшення розміру земельної ділянки для створення індустріального парку для гірських та високогірних територій з 15 до 10 га. “Це дасть змогу започатковувати виробництва та створювати нові робочі місця на цих територіях. Це можливість інтегрувати ці території до економічних процесів в Україні, створити транспортну інфраструктуру, забезпечити робочі місця, а також спростити умови для формування нових виробництв”. Раніше Геннадій Зубко наголошував на необхідності внесення змін у методику формування спроможних територіальних громад для Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької і Закарпатської областей, рельєф і умови проживання в яких відрізняються від інших регіонів.