Фінансова децентралізація-2018
У наступному році уряд допоможе реалізувати ОТГ більше двох тисяч інфраструктурних проектів. “Львівська Пошта” поцікавилася, що нового передбачено для місцевих бюджетів у 2018 році
Держбюджет-2018 прийнято і тепер на фініші формування проектів місцевих бюджетів, які повинні затвердити до 25 грудня. Тож місцеві органи влади у своїх проектах рішень про місцеві бюджети на 2018-ий уже врахують видатки, які були використані в цьому році. Отже, це спростить роботу у громадах, бо, що важливо, вже з нового року можна буде освоювати кошти.
“Третій рік поспіль ми впроваджуємо децентралізацію в Україні. Маємо уже дуже непогані результати. Але говорити про те, що досягли остаточного успіху, думаю, було би перебільшенням. Та динаміка зросту місцевих бюджетів, вирішення місцевих проблем і формування стратегії розвитку територій – дуже позитивна. Те, що ухвалили бюджет, дає абсолютну впевненість і місцевим громадам у тому, що 2018 рік буде роком стабільності і зростання. Тож змінюємо традиції і по-новому підходимо до формування нашої політики”, – заявив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман 11 грудня на з’їзді регіональних журналістів у Києві під час прес-клубу реформ “Децентралізація: підсумки та досягнення 2017 року, завдання на наступний рік”, який організувала Асоціація міст України (АМУ).
Основні показники для місцевих бюджетів
У головному кошторисі держави уряд виокремив дещо більші суми на процес децентралізації у 2018-ому. Йдеться про державну підтримку місцевим громадам, яка дозволить реалізувати у наступному році більше двох тисяч інфраструктурних проектів. Тобто громади зможуть відремонтувати, чи то з нуля побудувати, в себе на місцях дороги, школи, майданчики тощо.
Тож у наступному році ресурс місцевих бюджетів складе 556,1 млрд грн, що на 15,1% більше, ніж цього року. А доходи місцевих бюджетів збільшаться на 22,3% – до 253,1 млрд грн.
Кількість місцевих бюджетів, що мають взаємовідносини з державним бюджетом напряму, збільшилася на 299. Йдеться про ті громади, де відбулися та відбудуться вибори у 2017 році. До слова, на Львівщині таких громад дві – Кам’янко-Бузька і Мурованська, де вибори пройдуть 24 грудня. Тож з 1 січня кількість місцевих бюджетів в Україні становитиме 1288 (з них 665 бюджетів об’єднаних територіальних громад).
Зросли й обсяги державної підтримки об’єднаних територіальних громад до 12,9 млрд грн: 5 млрд грн складе субвенція на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку регіонів, 1,9 млрд грн – субвенція для розвитку інфраструктури ОТГ, 6 млрд грн буде направлено на фінансування ДФРР. Саме за ці кошти можна буде реалізувати більше 2 тис. нових інфраструктурних проектів у створених громадах.
“Вперше спостерігала, як уряд вів діалог не тільки з депутатами, а й з представниками місцевого самоврядування. Тож із прийняттям держбюджету на 2018 рік всі великі негативи для місцевих бюджетів ми прибрали. Звісно, хотілося б, щоб, наприклад, менше екологічного податку забирали від місцевих бюджетів. Також ми хотіли би бути більш впевненими у фінансуванні медицини на місцях. Але важливо, що ми не допустили перекладання на місця фінансування пільг населенню на оплату житлово-комунальних послуг, а також не передали ОТГ фінансування навчальних закладів I-II рівня”, – наголосила “Львівській Пошті” Оксана Продан, народний депутат України.
Про те, що вдалося відстояти інтереси громад при ухваленні Держбюджету на 2018 рік наголосив і мер Києва, голова АМУ Віталій Кличко у розмові з журналістами. “Сьогодні можу сказати, що нам вдалося відстояти для місцевого самоврядування майже 50 млрд грн на 2018 рік. Це і є формула вирівнювання, яка залишається стимулюючою. Більше 3 млрд грн скерується на розвиток громад”, – зауважив Віталій Кличко.
Майже 700 ОТГ в Україні
Днями Мінрегіон оприлюднив оновлений моніторинг процесу децентралізації влади та реформування місцевого самоврядування. За даними моніторингу, в Україні створено 692 об’єднані територіальні громади, з яких в 51 перші вибори відбудуться 24 грудня цього року, а ще 27 ОТГ очікують призначення виборів від ЦВК, йдеться на сайті decentralization.gov.ua. Зокрема на Львівщині уже створено 35 ОТГ. Перші вибори проведені в 33-ох ОТГ. За перспективним планом в області передбачено від 95 до 100 ОТГ.
Загалом в об’єднаних громадах мешкає вже близько 6 млн жителів. А 15 районів повністю “накритих” ОТГ. Зараз у п’ятірці областей-лідерів з формування ОТГ Житомирська, Хмельницька, Чернігівська, Дніпропетровська та Волинська область.
Дані моніторингу демонструють зростання власних доходів місцевих бюджетів, зараз цей показник сягнув 173 млрд грн. До речі, сьогодні на Львівщині, зі слів Андрія Пелехатого, експерта з питань децентралізації, найперспективнішою громадою вважають Солонківську ОТГ, що у Пустомитівському районі. “У них буде реверсна дотація близько 4 млн гривень. Це насправді чимало. До цього часу у списку перспективних була Новокалинівська ОТГ”, – зазначив він.
2018 рік стане ключовим у реформі
Наступний рік стане ключовим у питанні формування базового рівня місцевого самоврядування. Бо до кінця року більшість існуючих малочисельних місцевих рад можуть об’єднатися, зазначив прем’єр-міністр України. Та зауважив, що дуже важливо, аби була ініціатива “знизу” і не заважали об’єднуватися. “Думаю, що таки на рівні району заважають це робити. Якщо у межах району уже створені одна-дві-три ОТГ, то вважаю, що районній раді немає чого там робити. Адже районна рада – це зайве витрачання бюджетних коштів. І це факт!” – додав Володимир Гройсман. Під кінець розмови він сказав: “Об’єднання громад закінчиться тоді, коли буде більше ініціатив. Але чим швидше, тим краще. Бо сильніші громади – сильніша Україна!”.
Як розвивається сильна громада?
На Львівщині Грабовецька сільська об’єднана територіальна громада утворились ще у 2015 році. В цю ОТГ увійшли шість сіл – Конюхів, Колодниця, Монастирець, Довголука, Воля-Довголуцька. Центр громади – село Грабовець. Чисельність населення громади – 4107 осіб. А кількість старостинських округів – три.
Віктор Тучапський, заступник сільського голови Грабовецької ОТГ у розмові з “Львівською Поштою” каже, що до створення Грабовецької об’єднаної громади окремі чотири села мали власний сукупний дохід у розмірі майже 980 тис. гривень. Тоді як сьогодні власні доходи об’єднаної громади складають вже близько 6 млн гривень.
“Загалом цього року наш загальний бюджет становив близько 16 млн гривень. У плані власних доходів передбачали 4,7 млн гривень. Тоді як за 11 місяців роботи досягли показників на суму 5,6 млн гривень. Тож даємо собі раду і маємо певний баланс у нашому місцевому бюджеті між видатками та доходами”, – пояснює Віктор Тучапський.
З його слів, основні надходження дають: земля, нерухомість, малі і великі підприємства.
“Скажу прямо: ми стараємося створити деякі привілеї (зокрема, пільги) для тих, хто хоче працювати в нашій ОТГ. Таким чином маємо налагоджену співпрацю”, – зауважив співрозмовник.
Варто нагадати, що ті громади, які об’єдналися, неабияк чекають від народних обранців ухвалення закону щодо управління земельними ресурсами поза межами населених пунктів. Бо ж землі – це основний ресурс для громад.
“Відсутність такого закону гальмує розвиток нашої громади. Інвестори приходять і питають, які маємо повноваження на ту чи іншу ділянку. Тим паче, у нас за межами ОТГ є такий стратегічний об’єкт як аеродром. Там близько 700 га землі. Куди ми вже тільки не звертались, аби передали цю землю в комунальну власність. Ми хочемо зберегти ті полоси, які ведуть до аеродрому. Вони б знадобилися при облаштуванні об’їзної дороги”, – нарікає заступник сільського голови Грабовецької ОТГ.
Володимир Гройсман каже, що знає про цей закон і відповідає: “Така ініціатива щодо землі вже зареєстрована в парламенті. Я б теж хотів, щоб швидше прийняли цей закон. Але є ще ряд інших запропонованих ініціатив, більш комплексних. Зокрема, Президент подав свої ширші пропозиції. Я б пішов іншим шляхом: треба прийняти окремий закон про землю, який би врегулював лише цю проблему. Думаю, в найближчий час проведемо консультації з парламентом і визначимося, як краще підійти до цього питання”.
Львів-Київ-Львів
Андрій Пелехатий, експерт з питань децентралізації, докторант ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”:
– Згідно прийнятого Державного бюджету України на наступний рік, значно збільшаться надходження до місцевих бюджетів. Це приблизно на 45,6 млрд гривень більше, або на 9,6%, якщо порівнювати з 2017 роком. Надходження зростатимуть завдяки податку на доходи фізичних осіб та за рахунок надходжень із власних податків. Таке збільшення в громадах можливе тоді, коли вони переходять на прямі міжбюджетні відносити з державним бюджетом і вже не залежать від районів. Після об’єднання громади починають формувати свою податкову політику в напрямку до зростання надходжень. Зауважу, що раніше були розмови про те, що для громад, які є прибутковими, змінюватимуть відсоток реверсної дотації. Тобто, якщо вони заробляють більше, ніж їм потрібно, то держава вилучатиме 80% коштів на свої потреби, або на дофінансування інших громад. І якщо в цьому році ця пропорція складала 50/50, то у 2018-ому хотіли зробити 80/20. На користь держави – 80%, а на користь ОТГ і міст обласного значення – 20%. Але таки залишається усе без змін.
Потрібно зауважити, що і акцизний податок також залишається на наступні роки такий, як і був цього року – 13,44% від розмитнення нафтопродуктів, які є на певних територіях, будуть надходити в місцеві бюджети. Цей податок був дуже важливий для громад. Бо значна кількість сіл об’єднувалася навколо тих територій, де є заправки. У Львівській області, наприклад, це Бабинська громада. В них акцизний податок складав близько 70% від усіх власних надходжень. Великий плюс зі сторони держави і в тому, що на 2018 рік збільшили кошти на фінансування ДФРР та на інфраструктурну субвенцію. ОТГ зможуть реалізувати ще більше інфраструктурних об’єктів. Неабияк важливо, аби врешті проголосували за закон про землі, які є за межами створених громад. Знаю, що Президент уже вніс такий закон у Верховну Раду. Тож питання лише у тому, чи проголосують за нього. Це б дозволило залучити ще більші кошти у місцеві бюджети і змусити ті громади, які ще не об’єднувалися, – об’єднуватися! Проте багатьом громадам, які створили ще на початках, зокрема, у 2015 році, бракує державної підтримки у вигляді коштів. Тому що на початку реформи офіси реформ не прораховували фінансову спроможність ОТГ. Отже, у багатьох громадах дофінансування є не настільки відчутним, щоби люди бачили суттєві покращення. Водночас цим громадам, які утворювалися в останні два роки, подекуди вистачає цих коштів зі сторони держави. Однак добре було б збільшувати ці цифри по тій причині, що на громади покладені значні повноваження, які передала держава з районів на місця – освіта, медицина. На ці видатки коштів не вистачає і доводиться з власного бюджету дофінансовувати навіть зарплату вчителям, лікарям. Варто було б переглянули формулу нарахування освітньої та медичної субвенцій в сторону збільшення.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
