Парламентарі затвердили державний бюджет на наступний рік. 273 голоси “за”. Зробили це 7 грудня, ще до опівночі. Несподівано, якщо брати до уваги давню українську політичну традицію ухвалювати  кошторис держави вже “під ялинку” вночі чи під ранок.

Зрештою, цього року уряд довго обіцяв, що бюджет-2018 буде затверджений вчасно. Але також треба розуміти, що вчасно, відповідно до Бюджетного кодексу і регламенту ВРУ, це коли парламент ухвалює бюджет до 1 грудня. І речі треба називати своїми іменами – держбюджет-2018 ухвалили  не вчасно, а лише швидше, ніж зазвичай. Традиційно правки до проекту державного кошторису вносились з голосу в останній момент перед голосуванням. І серед цих змін збільшення фінансування апарату ВРУ, Адміністрації Президента та силовиків.

Нагадаємо, що у першому читанні наші парламентарі підтримали запропонований урядом проект держбюджету на наступний рік 14 листопада. Далі було доопрацювання документу і прописані там показники зазнали змін. Так, дохідну частину бюджету було збільшено на 36,6 млрд грн до 913,6 млрд грн, а видатки – на 40,5 млрд грн до 988,6 млрд грн.  І тепер показник дефіциту бюджету зріс до 81,8 млрд грн. Погіршено прогноз рівня інфляції з 7% (прогноз після першого читання) до 9%. Та й тут зрозуміло, що реальний показник інфляції може бути іншим.

“У проекті бюджету 2018 року між першим і другим читанням знайшлися додатково 36 млрд. грн доходів. За рахунок чого? Основні зміни за рахунок перегляду прогнозу інфляцію і бік збільшення (з 7% до 9% на 2018 рік, що в принципі є більш реалістичним показником з огляду на поточні тенденції), більш оптимістичних очікувань від податку на прибуток підприємств та прибутковості державних підприємств, ще більшого трансферту від НБУ, а також від “спецконфіскату”, який, за великим рахунком, мав би бути одним з джерел фінансування дефіциту, а не дохідною статтею. Якщо ж, наприклад, надходження від “спецконфіскату” та від продажу 4G ліцензій, які не є постійними по суті, врахувати не в доходи, а у джерела фінансування дефіциту (як би то було по методології МВФ) – то бюджетний дефіцит буде вже не 2,5% ВВП, а 2,8% ВВП. Чи всі ці зміни реалістичні? Важко сказати навскидку, а в більшості випадків аргументів на користь цих змін не надано. Видатки зросли на 40 млрд. грн, в основному додаткові видатки розподілили для субвенцій місцевим бюджетам (для реалізації медичної та освітньої реформ), соціальне забезпечення (в т.ч. субсидії ЖКГ), економічну діяльність, а також за напрямком оборона та громадський порядок”, – зазначає в колонці на сайті “Новое время” старший економіст Центру економічної стратегії Ірина Піонтківська.

У бюджеті-2018 закладений курс 29,3 гривні за долар. Ріст ВВП впродовж наступного року прогнозується на 3%. Такий самий показник закладався у бюджет-2017, але на початку грудня цього року в уряді визнали, що реальне зростання ВВП склало близько 2%. Загальний обсяг державного боргу, відповідно до бюджету-2018, становитиме 1,999 трлн гривень. А це 60% ВВП. На цей рік держборг був на рівні 63% ВВП.

“Проблема державного боргу, таке враження, що взагалі не стоїть на порядку денному депутатів, але ж вже у 2019 році нам доведеться розраховуватись із кредиторами і платити дуже значні суми. Тому нам так важливо продовження співпраці із МВФ. МВФ вимагає двох основних речей: щоб дефіцит не перевищував узгоджений програмою показник (на разі це 2,5% ВВП). Для цього не просто потрібно, щоб у законі про бюджет фігурувала саме така цифра дефіциту, а щоб і доходи, і видатки бюджету були реалістичними і обгрунтованими. І з одним, і з іншим іще можуть виникнути питання”, – зауважує Ірина Піонтківська.

Продовження співпраці з МВФ залежатиме не тільки від реалістичності державного бюджету. На тлі останніх скандалів із наступом нашої влади на антикорупційні органи від наших західних партнерів лунали однозначні заяви – якщо буде згортання антикорупційної реформи, то не буде ніякої фінансової допомоги Україні. Від української влади чекають, зокрема, створення незалежного антикорупційного суду.

Людей хвилює насамперед соціальний блок. От президент нещодавно обіцяв підвищення мінімальної зарплатні в Україні до 4100 грн в місяць. Парламентарі цю ідею підхопили і перетворили на цирк під час обговорення держбюджету-2018. Вже перед самим голосуванням навіть спікер Андрій Парубій заплутався в тому, яку ж мінімальну зарплату для українців вони закладають. 4100, 4200?

Зрештою, прем’єр Володимир Гройсман пояснив, що “мінімалка” буде підвищена, але все залежатиме від стану національної економіки після першого кварталу 2018-го.

У держбюджеті на наступний рік передбачено підвищення мінімальної зарплатні від нинішніх 3200 грн до 3723 грн в місяць з 1 січня 2018-го. Сумнівів у тому, що під кінець наступного року наша влада знову згадає про цифру 4100 майже немає, адже наближатимуться президентські вибори-2019. От тільки чи помітять українці такі підвищення на тлі реальної інфляції?..

Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у бюджеті-2018 закладається лише на рівні 1700 грн, з 1 липня він має зрости до 1777 грн – з 1 липня, а з 1 грудня – до 1853 грн.

Видатки на Пенсійний фонд у 2018-му передбачені у розмірі 139,3 млрд грн. Більш детально основні показники держбюджету-2018 дивіться в інфографіці, яка підготована секретаріатом уряду.

Прем’єр Володимир Гройсман назвав документ “бюджетом розвитку й економічного зростання”. “Тому, що ми прийняли бюджет 7 грудня, як і планували, передувала значна робота. Бюджет є абсолютно збалансованим. Я думаю, що так завчасно країна ще ніколи його не брала. Це означає, що ми абсолютно стабільно і прогнозовано входимо в 2018 рік, який має стати роком економічного зростання, ми повинні домогтися реальних змін соціальної ситуації в країні. І за освітою, і з охорони здоров’я, та інших програм, які також стосуються охорони здоров’я, будуть підтримуватися. Ми будемо в наступному році масштабно будувати дороги, ми будемо в наступному році займатися енергетикою, ми забезпечимо фінансування реформи ланки медицини, ми забезпечимо впровадження модернізації навчання в школах 1-4 класів”, – заявив глава уряду у ефірі каналу “112 Україна” після того, як парламент проголосував за держбюджет.

Позитивно головний кошторис держави оцінив й Президент Петро Порошенко. “Країна розвивається. Це вже видно й по дорогах. Тому на наступний рік на їхнє будівництво та ремонт заклали 40 мільярдів. Децентралізація й далі збільшуватиме фінансову основу місцевих громад. Стартує президентська ініціатива реанімації сільської медицини, в амбулаторії, ФАПи, швидкісний Інтернет інвестуємо п’ять мільярдів. Країна починає відновлювати рівень життя. Чергове підвищення “мінімалки” детінізує зайнятість, і, як і цього року, підтягне реальну середню зарплату. Країна обороняється. На армію передбачено 86 мільярдів гривень, що майже на 25% більше, ніж поточного року. П’яту частину бюджету буде використано на озброєння та військову техніку, що на 34% більше, ніж цьогоріч”, – така заява з’явилась на Facebok-сторінці Петра Порошенка.

Бюджетна коаліція

Зарплати нардепів