Парламентарі ухвалили в другому читанні і в цілому невідкладний президентський законопроект “Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування в сільській місцевості”, що є частиною глобальної медичної реформи в Україні. Відповідне рішення підтримали 280 народних обранців. Цей документ має допомогти регіонам створити гідні умови для того, щоб медичні заклади та лікарі змогли успішно перейти на новий принцип роботи.
План реалізації медичної реформи
Нагадаємо, Міністерство охорони здоров’я пропонує перебудувати медичну систему в Україні у зацікавлену в якісному лікуванні пацієнтів та саморозвитку лікарів структуру. Для цього на законодавчому рівні передбачено перехід на новий принцип фінансування медицини – “гроші ходять за пацієнтом”. Таким чином із наступного року лікарі, медичні заклади первинної ланки, а згодом і всі інші, отримуватимуть кошти за конкретно надані послуги. Це має забезпечити продуктивну конкуренцію в медичній галузі.
Підписання медичної реформи блокувала зареєстрована у Верховній Раді постанова від декількох нардепів, котрі пропонували скасувати її через порушення регламенту під час голосування, але парламентарі не підтримали цю постанову, тому найближчим часом Президент Петро Порошенко підпише документ.
Однак не варто очікувати раптових змін із 1 січня 2018-го одночасно у всій Україні. Пацієнти мають обрати сімейного лікаря, терапевта чи педіатра і підписати з ними декларацію. Для повноцінного запуску медичної реформи лікувальні установи повинні мати змогу вносити дані в електронні реєстри, перекваліфікуватися в комунальні некомерційні підприємства, а лікарі, які хочуть проводити приватну практику, – у фізичних осіб-підприємців й укласти договір із Національною службою здоров’я. У МОЗ вважають, що якість медичної допомоги на первинній ланці зростатиме поступово, відповідно до того, як центри первинної медико-санітарної допомоги приєднуватимуться до нової системи.
Уряд на засіданні цього тижня затвердив план заходів щодо реалізації концепції медичної реформи до 2020 року. Щойно закон “Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів” набуде чинності, урядовці візьмуться за формування правових засад для нової системи фінансування медицини, зокрема нормативно-правових актів щодо обсягів надання медичної допомоги за рахунок держбюджету. Наступним кроком є створення єдиного замовника послуг із медобслуговування населення – Національної служби здоров’я.
Заплановані автономізація бюджетних установ охорони здоров’я, створення єдиної електронної системи обміну медичною інформацією, перегляд уніфікованих клінічних протоколів, упровадження національної системи реімбурсації ліків (часткового або повного відшкодування вартості ліків із держбюджету, – “Львівська Пошта”).
У контексті впорядкування і розвитку лікувальних закладів важливою є активізація процесу створення госпітальних округів, щоб у перспективі на їх основі можна було сформувати сучасну ефективну медичну мережу. Заступник парламентського комітету з питань охорони здоров’я Ірина Сисоєнко зазначила в ефірі “5 каналу”, що суттю госпітальних округів є насамперед створення багатопрофільних лікарень, де в одному місці можна пройти повну діагностику й отримати повний спектр медичної допомоги, чого наразі немає в жодному медичному закладі України. Окрім цього, госпітальні округи дадуть можливість залучати інвестиції в місцеву систему охорони здоров’я.
Медичні послуги на відстані
Сьогодні в селах, де мешкає третина населення України, обмежений доступ до кваліфікованої і своєчасної медичної допомоги. До того ж, сільські медзаклади не мають елементарних умов для гігієни. “В майже 23 тисячах сіл та селищ наявні 4000 амбулаторій та 12 700 ФАПів. Але їхній стан жахливий. Лише у 28% закладів є водозабезпечення, третина з яких – колодязі, лише у 18% – санвузли!”, – зазначив віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко.
Вирішити ці проблеми має закон “Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування в сільській місцевості”. Документ передбачає створення в селах мережі сучасних амбулаторій, укомплектування їх необхідним обладнанням, лікарськими засобами і створення належної інфраструктури.
Здати аналізи або пройти рентген можна буде в селі. Згідно з законом, медичні установи забезпечать міні-лабораторіями, портативними діагностичними пристроями та рентген-апаратами, а центри первинної медицини – стоматологічним обладнанням.
Також передбачено впровадження в сільській місцевості новітніх технологій медичного обслуговування, зокрема, на базі центрів первинної медико-санітарної допомоги. Лікарі зможуть надавати пацієнтам телемедичні послуги, тобто за допомогою електронних засобів консультувати і проводити фахову діагностику на відстані.
Ось як пояснила роботу телемедицини глава парламентського комітету з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець: “Телемедицина – це інструмент, що створює можливість надавати системну допомогу. В селах будуть проведені телекомунікаційні мережі, у ФАПах, амбулаторіях стоятиме електрокардіограф і дистанційно, через Інтернет, можна буде передати електрокардіограму лікарю. Таким чином професійна високоякісна допомога доходитиме до кожного віддаленого села. Оцифрувати і передати на відстані можна будь-які медичні дані”.
Зараз сільська медицина фінансується за залишковим принципом, а у сільських амбулаторіях та ФАПах, як ми вже зазначали, немає навіть елементарних умов, тому лікарі не хочуть туди їхати. Держава хоче вирішити цю проблему. Для цього сільським медикам підвищать зарплату і дадуть службові автомобілі. Разом із цим розроблені проекти надання їм службового і приватного житла, а Міносвіти розробило мотиваційні заходи, аби студенти-медики мали можливість і додаткову мотивацію працювати в сільській місцевості. До того ж завдяки принципу “гроші ходять за пацієнтом” лікарі первинної ланки зможуть гідно заробляти.
Відповідно до закону, фінансування заходів із підвищення якості і доступності медичного обслуговування в сільській місцевості здійснюватимуть з державного і місцевих бюджетів та інших не заборонених законодавством джерел. Передбачається, що реалізація норм документа щодо створення ефективної системи охорони здоров’я в селі потребуватиме додаткових витрат із держбюджету на рівні 13 млрд грн. На найближчі два роки на оновлення сільської медицини держава планує виділити 4 млрд грн.
“Фельдшерсько-акушерські пункти потрібно перетворювати в амбулаторії сімейної медицини”
Ірина Микичак, директор департаменту охорони здоров’я Львівської облдержадміністрації, – про проблеми сільської медицини Львівщини і шляхи їх вирішення
– Ірино Володимирівно, розкажіть, будь ласка, яка сьогодні ситуація з сільською медициною Львівщини?
– Ми маємо в області чи не найпотужнішу мережу сільських медичних закладів – 20 центральних районних лікарень (ЦРЛ), 208 сільських лікарських амбулаторій і 991 ФАП. У нас найбільша кількість сільських населених пунктів в Україні. Проте не всі лікувальні установи Львівщини забезпечені необхідним. Не вистачає транспорту. Значна частина обладнання застаріла і потребує оновлення, адже медицина високотехнологічна галузь. Тому за першої можливості скеровуємо кошти на придбання обладнання.
Цього року на суму 10 млн доларів у рамках програми “Онкопревенція і впровадження ефективних протипухлинних технологій”, що фінансується Світовим банком, придбали сучасне потужне діагностичне обладнання для Львівського регіонального онкоцентру, шести міжрайонних скринінгових центрів здоров’я жінки. До кінця цього року буде закуплено апарати УЗД для ЦРЛ у рамках цього проекту.
За кошти обласного бюджету придбано 270 персональних комп’ютерів для сільських лікарських амбулаторій, 23 кольпоскопи для ЦРЛ, дороговартісні комплектуючі до комп’ютерного томографа в онкоцентр, ангіограму в кардіоцентр (на суму 4,5 млн грн), дві автівки екстреної медичної допомоги. До завершення 2017-го будуть придбані апарати штучної вентиляції легень та біохімічний аналізатор для Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру. Крім того, кожна районна лікарня самостійно купувала медичне обладнання.
Ще з радянських часів в Україні склалася традиція, що проблеми лікаря має вирішувати сам лікар. А молодого спеціаліста треба мотивувати, щоби він пішов працювати в село. Створити елементарні побутові умови, забезпечити обладнанням, службовим житлом, надати земельну ділянку для будівництва або пільгові кредити для придбання житла.
Умови праці в сільській місцевості створює місцева влада. В президентському законі про розвиток сільської медицини передбачено мотиваційний пакет для молодого лікаря, прописана відповідальність місцевої влади щодо його реалізації. Департамент разом з лікарями сільських медзакладів сформував низку пропозицій і передав в Адміністрацію Президента. Ми задоволені, що практично всі наші пропозиції опрацьовані і враховані в цьому актуальному законі. Звичайно, він не вирішить усіх проблем, але суттєво допоможе покращити якість медичної галузі у селі. Для цього держава вже передбачила 4 млрд грн щонайменше на два роки. Цю суму поступово збільшуватимуть.
– Як функціонує медична галузь в об’єднаних територіальних громадах Львівщини?
– Медицина – дороге задоволення. Наші лікарні фінансуються коштом державної медичної субвенції. А об’єднані громади самостійно дофінансовують медицину на своїй території, якщо мають гроші. За власні кошти вони можуть збільшити кількість лікарів і розмір їхньої зарплати, відкрити нову амбулаторію, придбати транспорт, розвинути пункти невідкладної медичної допомоги. Успішною роботою в цій сфері, для прикладу, може похвалитися Ходорівська ОТГ. Чимало ОТГ беруть активну участь у конкурсі мікропроектів області, що дозволяє оновити приміщення лікувальних закладів. Завадити розвитку медицини громад можуть фінансова неспроможність ОТГ, необліковані доходи або неефективний збір податків на місцях. Чесна сплата податків формуватиме міцну економічну базу і відповідно гроші на розвиток медицини.
– Чи є на Львівщині села, де немає ФАПів чи амбулаторій?
– За кількістю і густотою сільського населення Львівщина – лідер в Україні. ФАП не може бути створений у населеному пункті, де живе менше 500 людей. Хоча ми маємо з десяток сіл, де ще є ФАПи на 100 мешканців. Наша політика така: ФАПи в селах, де є понад тисячу мешканців і відповідне бажання місцевої влади, перетворювати в амбулаторії загальної практики сімейної медицини (АЗПСМ), щоби там був лікар та інші медичні працівники (у ФАПах є лише фельдшери, акушерки). Фельдшерсько-акушерських пунктів немає у Європі. Там інша інфраструктура, інші можливості населення. Тому ми зберігаємо ФАПи насамперед для того, щоби не позбавити селян, особливо похилого віку, доступу до долікарської медичної допомоги. Села, що не мають своїх ФАПів чи АЗПСМ, прикріплені до найближчих населених пунктів, в яких вони є. Тому лікарі дуже потребують транспорту, щоб відвідувати пацієнтів у віддалених селах.
Розмовляв Андрій Омельницький