Верховна Рада планує розпочати розгляд проекту Держбюджету-2018, який уряд затвердив і подав у парламент ще у вересні, наступного пленарного тижня (з 14 по 17 листопада), оскільки цього тижня парламентарі ухвалювали зміни до закону “Про державний бюджет України на 2017 рік”, збільшивши на 7,6 млрд грн видатки на пільги та житлові субсидії.

Хоча деякі депутати запевняють, що справжньою причиною перенесення термінів розгляду в першому читанні проекту Держбюджету (торік перше читання цього документа відбулося 20 жовтня) є відсутність голосів для його затвердження. До того ж попередню версію Держбюджету-2018 затверджували ще до ухвалення стратегічних освітньої, пенсійної та медичної реформ, тому в документі могли виникнути бюджетні розриви. Вочевидь, парламентарі намагаються продовжити переговори щодо Держбюджету-2018.

Згідно з Бюджетним кодексом, основний фінансовий документ країни треба ухвалити до 1 грудня, але народні обранці традиційно не можуть дійти згоди щодо розподілу коштів, тому ми отримуємо закон про держбюджет “під новорічну ялинку” (торік це відбулося в ніч на 21 грудня), чим зазвичай незадоволені представники бізнесу, адже не можуть таким чином сформувати чітких бізнес-планів.

Нагадаємо, що цього року Мінфін із метою передбачуваної бюджетної політики, безперервності бюджетного процесу та ефективного розподілу державних ресурсів розробив проект Держбюджету-2018 на основі схваленої в сере­дині червня бюджетної резолюції, вперше запровадивши нову модель бюджетної політики – середньострокове бюджетне планування на три наступні роки (до 2020-го).

Загалом доходи Держбюджету-2018 визначені на рівні 877 млрд грн, видатки – 948 млрд грн. Відповідно до пропозицій уряду, збільшиться фінансування української оборони, соціальної сфери (зокрема, субсидій, пільг малозабезпеченим сім’ям, “теплих кредитів” для ОСББ), освіти (зокрема, модернізації початкової школи, інклюзивної освіти, зарплати вчителів), медицини (зокрема, програми “Доступні ліки”, зарплати лікарів), ремонту доріг. Водночас із 1 січня 2018-го мінімальну зарплату хочуть збільшити до 3723 грн, прожитковий рівень у розрахунку на особу в місяць – до 1700 грн,  із 1 липня – до 1777 грн, із 1 грудня – до 1853 грн. Також необхідно гарантувати виплату мінімальної пенсії на рівні 1452 грн. Експерти натякають, що влада малює звабливі цифри напередодні майбутніх президентських і парламентських виборів 2019-го.

“Суперечливими залишаються чимало питань, наприклад, чи закладати кошти на створення антикорупційного суду, чи буде він створений цього року, чи все ж таки наступного. Якщо так, то потрібно змінювати кошторис. Другий момент – держбюджет базувався на 9-10 відсотках інфляції, насправді вона сягне майже 13 відсотків. Тобто закладені не зовсім якісні показники, які вже не відповідають економічним реаліям. Тому, мабуть, зміни вноситимуть неодноразово. Так було завжди. Депутати висуватимуть свої вимоги: комусь більше на фінансування доріг, комусь – додаткові дотації. Все це буде предметом торгів, тож ухвалення бюджету затягується. Наступного року в Україні не буде бюджетної реформи, але принаймні є сподівання, що ухвалять хоча б більш-менш збалансований бюджет”, – зазначив у коментарі “Слову і Ділу” економіст Олександр Савченко.