Новий пленарний тиждень, що стартував 3 жовтня, вийшов насиченим. Народні обранці зосередилися на питаннях, які не встигли розглянути впродовж минулих сесійних періодів. І от нарешті Верховна Рада затвердила зміни в судовій і пенсійній системах України.

Спочатку парламентарі ухвалили в цілому президентський проект Закону “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів”, що входить до пакету судової реформи. Перед цим нардепи впродовж трьох тижнів (семи пленарних днів) розглянули 4383 поправки до цього документа. Зі слів спікера парламенту Андрія Парубія, це найбільший законопроект в історії Верховної Ради – його обсяг становить 794 сторінки.

Нагадаємо, згідно зі змінами до Конституції в частині правосуддя, що набули чинності 30 вересня 2016-го, вищим судом України є оновлений Верховний Суд у складі не більше 200 суддів. Натомість Вищий господарський, Вищий адміністративний та Вищий спеціалізований суди з розгляду цивільних і кримінальних справ ліквідуються. Саме для того, аби це запрацювало, необхідні зміни, які парламентарі ухвалили цього тижня.

Раніше громадські організації, журналісти та активісти виступили проти ухвалення президентського проекту реформи судочинства з правками, які, на їхню думку, ускладнили б доступ громадян до судочинства, звузили принципи гласності та відкритості судових засідань і створили перешкоди для здійснення суспільного контролю. Вони, зокрема, розкритикували положення, що дозволяють суду забороняти фотофіксацію, відеозапис чи трансляцію відкритого судового засідання, якщо вони “заважають ходу судового процесу”; не пускати до зали судових засідань людей, котрі бажають бути присутніми на відкритому судовому засіданні, якщо немає “вільних місць”, що фактично дає судді необмежене право зробити процес закритим для широкого кола громадськості з надуманих мотивів.

Активісти і медійники також висловили невдоволення пропозиціями дозволити суду не проголошувати прилюдно судові рішення, ухвалені за наслідками закритих судових засідань, і під загрозою відповідальності заборонити учаснику процесу використовувати аудіо- чи відеозапис, фотографування під час закритої наради з суддею, що проводиться для врегулювання спору. Перед голосуванням парламентський Комітет із правової політики і правосуддя вилучив ці норми із законопроекту.

Одним із основних нововведень закону є визначення Верховного Суду як єдиної касаційної інстанції в Україні та введення нового порядку розгляду ним справ і врегулювання діяльності Вищого Суду з питань інтелектуальної власності. Документ також передбачає поступове запровадження електронного суду. Учасникам справи забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, а для свідків, експертів – у приміщенні іншого суду. В Єдиному державному реєстрі виконавчих документів в електронному вигляді зберігатимуться матеріали справ. Це має спростити доступ до них, усунути часові, фінансові та організаційні витрати. Водночас в учасників справи залишиться право звертатися до суду “в паперовій формі”.

Згідно з новою редакцією Цивільного процесуального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення, відповідача, третю особу, свідка викликатимуть до суду через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України (сьогодні це роблять через ЗМІ). У Головному юридичному управлінні парламенту наголосили, що така норма є дискусійною, оскільки значна кількість українців не має підключення до Інтернету.

Зміни до процесуальних кодексів уже обросли скандалами. Зокрема, низка нардепів заявили про кнопкодавство під час голосування за відповідний документ, що супроводжувалося вигуками “Ганьба!”. Особливого розголосу набула поправка “радикала” Андрія Лозового до статті 219 Кримінально-процесуального кодексу, згідно з якою, початком строку досудового розслідування є не момент повідомлення про підозру як зараз, а момент реєстрації інформації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань. Водночас загальний строк розслідування обмежено до шести місяців.

Таким чином унеможливлюється ефективна робота антикорупційних органів, адже суттєво зменшуються строки розслідування залежно від категорії справи. Голова парламентського комітету з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв зазначив на своїй Facebook-сторінці: “У кодексах з’явилися слова, які суддям треба трактувати на свій розсуд. Наприклад, “малозначна справа”, “грубе порушення закону”, “суттєві негативні наслідки”. Прокуратура отримала право залазити волохатою лапою у будь-яку справу. При цьому корупціонерам різного рівня подарована індульгенція – закриття всіх проваджень проти них, якщо слідство не завершилося за два місяці після оголошення підозри”.

Сам Андрій Лозовий стверджує, що суть його поправки – дозволити оскаржувати необґрунтовані звинувачення і припинити затягування справ у судах. Натомість чимало депутатів, громадських активістів і правників побоюються можливого закриття багатьох справ часів Майдану внаслідок поправки “радикала”.

Ці побоювання підтвердив, зокрема, начальник Департаменту спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк, зазначивши в коментарі “Українському Тижню”: “Відповідно до поправок Лозового, всі провадження, які ми розслідуємо у злочинах проти Майдану, після вступу закону в дію, треба буде закрити. Якщо є зареєстрована справа за фактом скоєння злочину, але в ній немає підозрюваного і її не зможуть розслідувати впродовж року – провадження треба закривати. Поправки Лозового визначають, що слідчий матиме шість місяців на розслідування загального строку, ще на стільки ж його може подовжити суд. Інших варіантів для продовження термінів не передбачено. В Конституції прописано: якщо зміни до закону пом’якшують відповідальність підозрюваного – закон має зворотну дію. Це стосується лише Кримінального кодексу. Однак практика Європейського суду говорить, що і процесуальні зміни, тобто зміни до КПК, у випадку пом’якшення відповідальності, також можуть мати зворотну дію. Навіть якщо цього не брати до уваги – в законі немає перехідних положень, в яких треба було би прописати, що нові норми КПК застосовуються з моменту вступу закону в дію”.

До того ж таким чином складні справи фактично розвалюватимуться, адже слідчі не встигатимуть підготувати їх належним чином. Деякі парламентарі запевняють: скорочення термінів досудового розслідування введено в обмін на голоси замаскованих екс-“регіоналів” із “Опозиційного блоку”, депутатських груп “Воля народу” та “Відродження”, котрі перебувають на гачку правоохоронних органів.

“Що проголосували в процесуальних кодексах – ніхто не знає. Голова профільного парламентського комітету називав номери близько 60 поправок, які голосувалися одним скопом. Окрім узурпації судової влади, її закриття від суспільства, підвищення ставок судового збору та надання корумпованим підконтрольним суддям величезних повноважень, вони ще надають можливість через поправки фракції Радикальної партії закрити всі кримінальні справи проти колишніх регіоналів та тих, хто наразі проходить за кримінальними справами проти “майданівців”. Чи ви думаєте, що “Опозиційний блок” дав голоси за так звану “судову реформу” під Президента просто так? Президент обіцяє закрити справи проти “Опоблоку” та підтримує відповідні правки в обмін на ручні суди та ручний судовий процес для себе”, – так прокоментувала на своїй Facebook-сторінці прийняття судової реформи нардеп Олена Шкрум.

Через скандальну “поправку Лозового” нардепи від фракції “Самопомочі” вже зареєстрували в парламенті законопроект про скасування ухваленої цього тижня судової реформи. Однак для того, щоб це зробити, треба щонайменше 226 голосів, у що мало віриться.

Крім судової, нардепи ухвалили також урядову пенсійну реформу, що передбачає підвищення мінімальної пенсії, запровадження накопичувальної системи пенсійного страхування та ліквідує спецпенсії, зокрема, для держслужбовців, прокурорів і суддів. Нагадаємо, глава уряду Володимир Гройсман узяв на себе повну політичну відповідальність за її впровадження і навіть заявив, що піде у відставку, якщо реформа не запрацює цього року.

Так, згідно із Законом “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій”, з 1 жовтня 2017-го прожитковий мінімум для пенсіонерів, які мають повний страховий стаж (наразі 15 років), становитиме 1452 грн, а не 1312 грн як зараз. Водночас передбачається надання гарантій для інвалідів із дитинства, дітей-інвалідів, пенсіонерів без повного стажу й осіб, які не мають права на пенсію і отримують сьогодні 949 грн. Розмір пенсії для них збільшиться до 1373 гривень.

В результаті осучаснення пенсій для 9 млн пенсіонерів пенсійні виплати зростуть від 200 до 1 тис грн – кожному індивідуально, залежно від обсягу стажу. Скасовується оподаткування пенсій працюючих пенсіонерів і зменшення розміру пенсій жінкам, які достроково вийшли на пенсію в 55 років. У законі також прописана автоматична індексація пенсій з 2019-го – на 50% зростання споживчих цін і стільки ж від зростання середньої зарплати за календарний рік, а з 2021-го – за три попередні календарні роки.

Відповідно до закону, з 1 січня 2018-го право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років матимуть особи, в яких страховий стаж (період, коли роботодавець сплачував за свого працівника внески до Пенсійного фонду – “Пошта”) буде щонайменше 25 років. Якщо страховий стаж становитиме від 15 до 25 років, вийти на пенсію можна буде у 63 роки або ж “купити” до двох років страхового стажу. Тим, хто не матиме 15 років страхового стажу, після 65 років призначатиметься державна адресна соціальна допомога з урахуванням сукупного доходу сім’ї. Вимога до мінімального страхового стажу щороку збільшуватиметься на 12 місяців – до 35 років у 2028-oму. Ключовими складовими формули розрахунку пенсійних виплат є тривалість, вартість страхового стажу і середній розмір офіційної зарплати.