Кабмін затвердив і передав на розгляд Верховної Ради розроблений Міністерством фінансів проект Держбюджету-2018. Однак наразі це лише пропозиції уряду, які прем’єр-міністр Володимир Гройсман планує представити в парламенті завтра, 22 вересня, тому висновки робити рано.

Показники можуть змінитися, адже попереду клопіткий бюджетний процес, який зазвичай викликає чимало дискусій. Тепер документ має розглянути парламентський комітет із питань бюджету. Після цього народні обранці приймуть його в першому читанні (торік це відбулося 20 жовтня), а потім у другому і в цілому (зазвичай це відбувається під кінець року, хоча згідно з Бюджетним кодексом, основний кошторис країни треба ухвалити до 1 грудня).

Цього року Мінфін розробив проект Держбюджету на основі схваленої в сере­ди­ні червня бюджетної резолюції, вперше запровадивши нову модель бюджетної політики – середньострокове бюджетне планування на три наступні роки (до 2020-го). Таким чином в Україні планують сформувати передбачувану бюджетну політику, безперервність і наступність бюджетного процесу й ефективний розподіл державних ресурсів.

Володимир Гройсман наголосив: уперше в історії 2018-го зведений бюджет України (загальна і спеціальна частини плюс місцеві бюджети) завдяки зростанню національної економіки перевищить трильйон гривень по дохідній і видатковій частинах. Доходи передбачені в розмірі 877 млрд грн (на понад 107 млрд більше, ніж 2017-го), видатки – 948,1 млрд грн. Водночас в уряді обіцяють не збільшувати розмір ставок податків. Зі слів міністра фінансів Олександра Данилюка, проект Держбюджету-2018 сформований на курсі 29,3 грн за долар на початку року і 30,1 грн за долар до кінця 2018-го. Зростання ВВП передбачено на рівні 3%, інфляція – 7% (щоправда, зазвичай рівень інфляції значно вищий, ніж у передбаченнях уряду). Запланований рівень дефіциту – 2,4% ВВП (77, 9 млрд грн), що є одним із найнижчих показників за останні сім років. Обсяг платежів із погашення державного боргу на 2018 рік прогнозується в розмірі 175,7 млрд грн, що на 46,17 млрд грн більше, ніж на 2017-ий.

Традиційно зростуть видатки на українську оборону – згідно з пропозицією Кабміну, до 5% ВВП (164,9 млрд грн). На соціальні видатки заплановано 122,7 млрд грн. З них 55 млрд грн – на субсидії, 57,9 млрд – на пільги малозабезпеченим сім’ям, 2,7 млрд – на закупівлю домогосподарствами твердого палива. Водночас із 1 січня 2018-го мінімальну зарплату хочуть збільшити до 3723 грн, а прожитковий рівень у розрахунку на особу в місяць – до 1700 грн, із 1 липня – до 1777 грн, із 1 грудня – до 1853 грн. Для підвищення пенсій необхідно затвердити ще відповідні законопроекти. До слова, в Держбюджеті-2018 передбачено ресурс на проведення пенсійної реформи. Обсяг асигнувань Пенсійного фонду України збережено на рівні 2017 р. в сумі 141,3 млрд грн.

У проекті Держбюджету-2018 закладено кошти на реалізацію важливих реформ. Гроші не просто розподілятимуть між галузями, а орієнтуватимуться на фінансування реальних програм (яких в Україні насправді обмаль) і надання конкретних послуг, інформує Урядовий портал. Зокрема, фінансування освіти у 2018 р. можуть збільшити до 217,5 млрд грн. З них мільярд гривень – на модернізацію початкової школи, 504,5 млн грн – на інклюзивну освіту. Крім того, планується підвищення на 25% зарплати вчителів (на це враховано додатково близько 6,7 млрд грн).

Заплановано також розширення бюджету урядової програми “Доступні ліки” до мільярда гривень. Стільки ж хочуть спрямувати на розвиток сільської медицини. Фінансування вторинної, третинної та екстреної медичної допомоги може становити 53,9 млрд грн. На закупівлю ліків і вакцин через міжнародні організації держава планує виділити 5,95 млрд грн.

“Це бюджет розвитку. Ми гарантуємо якісне фінансування всього оборонного та безпекового комплексу, інвестування в розвиток економіки, що надзвичайно важливо. Реформування освіти, фінансування охорони здоров’я, будівництво доріг, підтримка культури та науки – це також пріоритети бюджету 2018 року. Уряд відкритий до діалогу з експертним середовищем і депутатами. Водночас я переконаний, що бюджет треба приймати вчасно і прогнозовано. Чим раніше ми це зробимо, тим краще для держави”, – зазначив Володимир Гройсман на своїй Facebook-сторінці.

Але одна справа малювати красиві цифри, зовсім інша – яким є реальний фінансовий стан українців, адже зазвичай висока інфляція з’їдає підвищення соціальних стандартів. Експерти скептично налаштовані щодо нового проекту Держбюджету. Зокрема, на думку голови Комітету економістів України Андрія Новака, проект Держбюджету-2018 – ніщо інше, як передвиборча агітація.

Популістські аргументи політиків призведуть до того, що бюджет доведеться неодноразово переглядати, вважає Новак. З його слів, передбачений в бюджеті курс 29,3 грн за долар на 12% нижчий чинного ринкового курсу, отже, обіцяні підвищення здійснюватимуться за рахунок інфляційного ефекту після девальвації гривні. “Номінально ми можемо зробити мінімальну зарплату 4 і навіть 10 тис. грн. Але це не означає, що купівельна спроможність українців зростатиме. Подібне ми вже проходили на початку 1990-их, коли всі були мільйонерами, але водночас купівельна спроможність падала”, – зазначив експерт у коментарі Радіо Свобода.

Фінансувати дефіцит Держбюджету урядовці пропонують за рахунок приватизації і зовнішніх запозичень. Проте на думку виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка, приватизація – нестійке джерело покриття дефіциту, що підтвердив досвід 2017 року, тому, вочевидь, уряд знову позичатиме гроші й переконуватиме, що це вигідно.