Кредити і корупція

У МВФ нагадали Україні про взяті на себе зобов’язання. Водночас Президент Петро Порошенко демонструє, що він проти спеціалізованого антикорупційного суду

фото: president.gov.ua
Україна до кінця цього року ще може отримати транш кредиту від Міжнародного валютного фонду (МВФ) в розмірі 1,9 мільярда доларів і 600 мільйонів євро від Єврокомісії. Про це заявляють в Національному банку України (НБУ). Водночас міністр фінансів Олександр Данилюк у ЗМІ також розповідає про те, що до кінця 2017-го наша держава може сподіватись і на два транші від МФВ, не озвучуючи очікуваних сум цих траншів.
З його слів, у співпраці з МВФ все йде за графіком. Але тут треба зазначити, що насправді наступний, тобто вже п’ятий транш кредиту був запланований ще на літо, але в МВФ відклали вирішення цього питання, бо Україна не вкладається у графіки ще весною оновленого меморандуму про співпрацю з Фондом. У липні наш парламент пішов на канікули, так і не ухваливши всіх необхідних законодавчих змін для продовження чотирирічної програми розширеного фінансування EFF, розпочатої в березні 2015-го. І це вже не перша затримка з нинішньою кредитною програмою від МВФ, про що “Львівська Пошта” не раз писала.
А поки що багато наших політиків хваляться тим, що Україна вже отримала чотири транші (поки останній четвертий транш у розмірі 1 мільярд доларів був виділений у квітні цього року) від МВФ на загальну суму 8,7 мільярда доларів (загалом до 2019-го було заплановано виділення 17,5 мільярда доларів кредиту) і що так далеко ми ще ніколи не доходили. Попередні кредитні програми для України завершувались максимум на третьому транші…

Чого знову хоче МВФ

Зараз у МВФ традиційно заявляють про те, що питання п’ятого траншу вирішуватиметься за правилом “кредит в обмін на реформи”. “Ми очікуємо, що він буде можливий після того, як законодавство, необхідне для перегляду, буде ухвалене. Ключові питання – пенсійна реформа, кроки щодо прискорення приватизації та конкретні результати в боротьбі з корупцією. Вони стануть ключем для того, щоби програма продовжилася”, – заявив на брифінгу у Вашингтоні 14 вересня директор прес-офісу МВФ Джеррі Райс, інформує УНІАН.
Коли в Україну прибуде оціночна місія Фонду для перегляду програми кредитування, ще не відомо. У МВФ заявили: “найближчим часом”. Водночас треба зазначити, що 12 – 14 вересня у Києві з робочим візитом перебував перший заступник директора-розпорядника МВФ Девід Ліптон, який провів зустрічі з українською владою.
“Україна провела величезну роботу зі стабілізації: відновлення контролю над бюджетом, подолання дефіцитів газової системи, відновлення конкурентоспроможності або вирішення проблем банківської системи. Це все дуже важливі досягнення, які поставили Україну на шлях стійкого зростання, – зазначив Ліптон у інтерв’ю “Економічній правді”. – Проте є ризик повернення назад. Зростання заробітної плати в державному секторі та деяких частинах приватного сектору було дуже високим порівняно з інфляцією. Якщо така ситуація зберігатиметься, це негативно позначиться на  рентабельності та конкурентоспроможності, а зрештою загрожуватиме повернути Україну туди, де вона була три роки тому. Тобто Україна буде не в змозі конкурувати на міжнародному рівні. Так само існує багато інших ініціатив, які можуть призвести до зростання бюджетного дефіциту та загрожувати стабільності країни. На шляху до стійкого і швидкого зростання Україна також має зробити кроки вперед, як і планувалося. Наприклад, пенсійна реформа дуже важлива для всіх людей. Нема жодного сенсу в тому, щоб українці виходили на пенсію у більш ранньому віці, щоби отримувати малі пенсійні виплати, які не здатні забезпечити гідне та стабільне життя. Потрібно це вирішити через пенсійну реформу… Якщо у всіх цих напрямках просунутися вперед, включаючи виконання зобов’язань щодо створення антикорупційного суду, Україна матиме хороші перспективи для швидшого зростання економіки та для того, щоб побачити такі стандарти життя, що наближаються до рівня життя в розвинених країнах. Україна пасе задніх у процесі конвергенції, якщо порівняти з багатьма її сусідами. Важливо не заспокоюватися на досягнутому”.
Заступник директора-розпорядника МВФ розповів, що у Фонді не забувають про земельну реформу, але підтвердив, що поки не вимагатимуть її проведення від української влади. Також Ліптон дав зрозуміти, що МВФ за підвищення ціни на газ в Україні з 1 жовтня.
“Рішення деполітизувати цей процес через застосування автоматичної формули має вирішальне значення, і ми очікуємо, що уряд дотримуватиметься цього зобов’язання. Одним із основних досягнень цієї програми реформ стало запровадження автоматичного підвищення тарифів на газ відповідно до ринкових змін.
Важливо, щоб ціни на газ визначали ринкові зрушення, треба уникати виникнення неадресних та прихованих субсидій. Найбідніші домогосподарства захищені від збільшення тарифів комунальними субсидіями. Для решти громадян відбулося відчутне збільшення заробітної плати, що набагато перевищує зростання ціни на газ, передбачене нормативно-правовими актами. Ціни на газ в Україні дуже низькі порівняно із сусідами. І нарешті, якщо Україна мріє про енергетичну незалежність, вона повинна інвестувати в інфраструктуру, що можливе лише за умов, коли ціни на газ віддзеркалюють розвиток подій на ринку”, – вважають у МВФ. І це, звичайно, українцям не сподобається…
Питання наступного тран­шу кредиту залежатиме ще насамперед і від бюджетного процесу в Україні і від призначення нового глави НБУ.

Як боротися з корупцією

Прес-служба українського Президента дуже цікаво описала зустріч Порошенка з Ліптоном: “Співрозмовники обговорили стан впровадження освітньої, медичної та пенсійної реформ. Президент Петро Порошенко окремо відзначив важливість створення ефективної системи боротьби з корупцією в Україні”.
Як виглядає, наш гарант дуже хоче боротися з корупцією. Але от під час 14-ої щорічної зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES) в Києві Петро Порошенко заявив: “А де існує антикорупційний суд? В країнах, які показують хороші результати боротьби з корупцією. В Кенії, наприклад, в Уганді, в Малайзії. Можливо, причина не в назві, а в довірі, функціонуванні та професійності судової системи. У мене немає півтора року, щоб був створений антикорупційний суд. Підніміть руку – у вас є антикорупційний суд? У такій ситуації ми можемо створити антикорупційну палату наступного місяця, а вже після цього, якщо антикорупційний суд з’явиться у 2019 чи 2020 році, то будемо тільки раді”.
“Пошта” вже не раз писала про маніпуляції влади навколо питання “антикорупційний суд чи антикорупційні палати при судах загальної юрисдикції”. Експерти наголошують на тому, що від другого варіанта користі буде небагато. Але влада, вочевидь, все більше боїться окремих антикорупційних судів. А корупція залишається найбільшою проблемою України.
І якщо вже говорити про продовження співпраці з МВФ, то у Фонді заявляють чітко: “Боротьба з корупцією вимагає дуже комплексного підходу, чого не може зробити одна єдина установа. Потрібні сильне обвинувачення, правильні судді, виконання судових рішень. Це непростий процес. Створення НАБУ було важливим досягненням. Ми, безумовно, погоджуємося, що створення антикорупційного суду є важливим наступним кроком. Ми закликаємо уряд зробити цей крок”. Про це сказав Девід Ліптон у вже згаданому інтерв’ю “Економічній правді”.
І ще нагадаємо, що, відповідно до меморандуму про співпрацю з МВФ, створити законодавче поле для запуску Вищого антикорупційного суду як суду першої інстанції потрібно було ще до середи­ни червня цього року. До речі, на запитання Петра Порошенка під час зустрічі YES, як повідомляє “Європейська правда”, відповів колишній держсекретар США Джон Керрі: “У нас кожен суд антикорупційний. І спецпрокурор зараз розслідує справу щодо чинного президента”.

Борги потрібно віддавати!

Є й другий бік медалі співпраці з МВФ. Всі ці кредити – борги. Загалом, якщо додавати ще попередню програму стенд-бай від МВФ, то Україна від 2014-го позичила в Фонду понад 11 мільярдів доларів. У серпні цього року Україна виплатила МВФ перший платіж за програмою стенд-бай від 2014-го – 450 мільйонів доларів. До грудня виплати за основною сумою боргу та відсотками мають становити мільярд доларів. НБУ та експерти зазначають, що серйозних загроз для обсягу наших міжнародних резервів від цього не повинно бути. 
Але далі все буде набагато серйозніше. Зовнішній борг держави Україна складається не тільки з кредитів МВФ. А борги потрібно виплачувати. “Усього за наступні три роки Мінфіну разом із НБУ потрібно виплатити понад 18 мільярдів доларів, зокрема 5,6 мільярда в рахунок погашення боргу за єврооблігаціями і понад 5 мільярдів погашення боргу перед МВФ”, – каже старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович у колонці на сайті Цензор.Нет
Щоб якось полегшити виплати боргів найближчими роками, в Мінфіні оголосили про операцію з викупу існуючих облігацій зовнішньої держпозики з терміном погашення у 2019 і 2020 роках за рахунок випуску нових єврооблігацій. Так Україна вперше від 2013-го повертається на ринок єврооблігацій. 15 вересня Президент України Петро Порошенко на зустрічі YES заявив, що розміщення нових єврооблігацій України завершиться наступного тижня. 
“Чому така операція стала необхідною? Річ у тому, що 2019 і 2020 роки – це пікові роки за борговим навантаженням. Будь-який фінансист розуміє, що це  ризики. Тільки обсяг єврооблігацій, який належить погасити в кожен з цих років, становить близько 1,8 мільярда доларів. І це тільки частина навантаження, яка в 2019 році становить близько 7,5 мільярда доларів. В тому числі погашення кредитів МВФ і квазісуверенних боргів (борг державних компаній). У результаті виникла розумна пропозиція зменшити це боргове навантаження заздалегідь, не створюючи в 2019 році проблеми, яка може обернутися стресом на валютному ринку і черговим рівнем недовіри до української економіки на тлі виборів… Ми проведемо вкрай важливу операцію з подовження нашого боргу. На даний момент ставки в світі дуже низькі. І в майбутньому вони будуть рости. У підсумку фіксація низьких ставок для України на тривалий період також є правильним рішенням. Але головне в цій операції – саме рефінансування боргу та управління цим боргом, зниження ризику 2019 року. Це стандартна ринкова операція, яку проводять як корпоративні позичальники, так і держави… І трошки дьогтю: повернення на ринок істотно знижує нашу залежність від МВФ. А значить і бажання робити реформи. І це безумовний мінус. Добре, що ринкові умови безпосередньо залежать від нашої співпраці з МВФ. І поки ми не пройдемо пікові періоди навантаження 2019 – 2020 років, забути про МВФ не вдасться”, – зазначає в колонці на сайті “Новое время” спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4452 / 1.65MB / SQL:{query_count}