Організатори акції протесту “За доступне розмитнення кожному українцю” заявили, що вона триватиме в Києві у безстроковому режимі. Про це заявив один із організаторів акції, голова громадської організації “Авто Євро Сила” Олег Ярошевич. “Будемо продовжувати акцію, поки не буде конструктивного вирішення питання”, – заявив він.

Як пише Українська правда, серед цілей акції – доступне розмитнення на всі автомобілі для всіх громадян України, введення простого і доступного механізму легалізації завезених автомобілів (встановлення ставки платежів до бюджету в межах 15-30% вартості авто) і мораторій на дію екологічних норм Євро5, як умови ввезення і реєстрації вживаних автомобілів в Україні. Крім того, учасники акції домагаються припинення “репресій” силових структур проти водіїв автомобілів на єврономерах і мораторію на дискримінацію до остаточного законодавчого врегулювання питання.

Нагадаємо, що нещодавно Вищий адміністративний суд України виніс перше остаточне рішення щодо водія автомобіля з іноземними номерами. Чоловіку було призначено штраф у 420 тис. грн, а сама машина конфіскована. Суть обвинувачення: “дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів, чи зменшення їх розміру”. Сума штрафу теж не випадкова. Згідно Митного кодексу, за такі протиправні дії передбачене стягнення у вигляді 300% від суми несплачених податків. Оскільки ця справа пройшла всі можливі судові інстанції, це означає, що остаточне рішення можна вважати прецедентом, на який будуть орієнтуватися й інші судді по всій країні.

Згідно з матеріалами справи, 17 березня 2015 року громадянин Азербайджану ввіз на територію України автомобіль Ford Tourneo в режимі тимчасового ввезення. Через рік було встановлено, що цим автомобілем насправді користувався громадянин України, при ньому була довіреність на право використання транспортного засобу. Почалася довга судова тяганина, фіналом якої став сенсаційний вердикт Вищого адміністративного суду.

“Закон прямо не забороняє їзду на автомобілі з іноземною реєстрацією, але всі схеми ввезення таких транспортних засобів є “сірими”, – розповів Економічній правді адвокат Максим Лазарєв. “Останнім часом з’явилася катастрофічна судова практика щодо власників таких авто. Наприклад, у рішенні Київського апеляційного адміністративного суду штраф за таке порушення становив 1,682 млн грн”, – додав юрист.

Автомобілі, які купуються в Україні, оподатковуються, а від того і формується їхня ціна. Водночас машина, завезена на митну територію України, обходиться його власнику лише за її первісною ціною за кордоном. Остання як правило в кілька разів нижча. Стару іномарку в Польщі можна придбати за 2-3 тисячі євро, в Україні ж вона коштуватиме десь 6-8 тисяч. Крім того, куплене за кордоном авто не їздило розбитими українськими дорогами, не заправлялось, скажемо лагідно, “якісним” українським пальним і не ремонтувалось “кваліфікованими” українськими майстрами. Погодьтеся, стимулів кататися на іноземних номерах не бракує.

Інша справа, що власникам таких авт доводиться кожних 5 або 10 днів перетинати кордон. Такі терміни є максимальними для транзиту територією України транспортного засобу, зареєстрованого на фізичну, а не юридичну особу. Різниця зумовлена вже суто українськими бюрократичними вивертами. Якщо ти в’їхав в Україну через прикордонний перехід однієї регіональної митниці, а виїхав через зону відповідальності іншої – маєш 10 днів. Якщо тобі ближче кататися через якусь одну митницю – мусиш бувати за кордоном кожних п’ять діб.

На даний час, за різними даними, в Україну тимчасово ввезено майже 1,5 млн автомобілів на іноземних номерах або, як їх ще називають, “на бляхах”. Київ не може офіційно заборонити іноземцям ввозити машини, оскільки така заборона порушить низку міжнародних договорів, підписаних Україною.

З іншого боку цим активно користаються власне українці, які не бажають сплачувати величезні збори, передбачені процедурою розмитнення. Схем пропонується чимало, але найбільш популярні дві, пише Економічна правда. Перша – найбільш проста і поширена – ввезти авто в режимі транзиту та порушити передбачені законом строки (вже згадувані 5-10 днів). Мовляв, один раз оштрафують (сума покарання – 8,5 тис. грн) і більше не зможуть. За такою схемою українець оформляє автівку на спеціально створену фірму в Польщі, Литві, Естонії чи Словаччині, яка “передає” йому право на користування легковиком за договором доручення. При цьому рух більшості таких авто не відслідковується і не контролюється правоохоронними та митними органами України.

Друга – їздити на автівці друга-іноземця. За цією схемою, іноземець завозить авто в Україну і передає його (насправді – продає) з довіреністю покупцю-українцю. Правда, через рік іноземець повинен вивезти своє авто з України, щоб потім цілком законно (хоч через день) повернути його назад. Крім того, він зобов’язаний раз на півроку купувати у себе в країні поліс обов’язкового страхування і проходити техогляд.

При цьому в Державній фіскальній службі запевняють, що в Україні не існує передбачених законом схем придбання транспортного засобу без сплати податків і зборів. “Будь-які дії з транспортними засобами іноземної реєстрації, що порушують чинне законодавство, вказують на те, що громадянин навмисно ухиляється від сплати податків”, – кажуть фіскали.

Наприклад, пояснюють у ДФС, громадянин придбав автомобіль з об’ємом двигуна 1,6 л, бензин. За таке авто залежно від стану, пробігу та інших факторів необхідно сплатити під час митного оформлення 150-200 тис. грн. Якщо ж власник катався Україною понад передбачений законодавством термін і його нарешті зловили, то доведеться сплатити до бюджету вже 450-600 тис. грн штрафу. Якщо водій відмовляється платити, матеріали направляються до виконавчої служби і погашення штрафу здійснюється шляхом реалізації майна (в тому числі, нерухомого), що належить громадянину та його родині.

Тобто виходить таке собі замкнене коло: поруч, у сусідніх Польщі чи Словаччині, куди після запровадження безвізового режиму будь-який українець може потрапити без проблем, вживана автівка коштує практично копійки. Водночас, щоб начепити на неї українські “бляхи” потрібно сплатити до бюджету мало не ще одну її вартість.