В одній із притч учень запитав учителя: “Скільки ще чекати змін?”, на що наставник відповів: “Якщо чекати, то довго”. Схоже, так може бути і з українською освітою, яка вже давно потребує перезавантаження. Базовий Закон “Про освіту” парламентарі прийняли у першому читанні ще торік у жовтні. Після цього народні обранці внесли до нього понад тисячу поправок, а парламентський комітет із питань освіти і науки виробив фінальний текст документa для голосування. Розглянути його планували ще влітку, до початку нового навчального року, однак депутати вирішили не поспішати (як, зрештою, і з іншими важливими реформами) і пішли на літні канікули.

І от тепер 5 вересня стартує нова сесія Верховної Ради. Спікер парламенту Андрій Парубій уже запропонував розпочати новий сесійний тиждень із розгляду освітньої реформи, оскільки вона, з його слів, викликає найменше суперечок і є найбільш об’єднавчою. Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич повідомила, що парламент має ухвалити Закон “Про освіту” до Дня вчителя, що традиційно відзначають у першу неділю жовтня.

Політики вже називають його революційним. Згідно із запропонованими змінами, у школи хочуть повернути 12-річне навчання. Але при цьому діти не втратять рік. Зараз навчання на бакалавра здійснюється за формулою 11+4 (школа+виш). Натомість буде 12+3. Середню освіту планують поділити на три рівні: початкову (4 роки), базову середню (5 років) та профільну середню (3 роки). У 1-2 класах не ставитимуть оцінки, а навчання проводитимуть в ігровій формі.

Законопроект пропонує змінити принцип навчання. Учні не зубритимуть факти, а отримуватимуть необхідні в житті навички і вміння. Такий підхід називається школою компетентностей. Законопроект також закріплює право нацменшин на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови в державних і комунальних навчальних закладах. Планується, що орієнтовно після 2026/2027 навчального року випускні іспити в 9 класі проходитимуть у формі зовнішнього незалежного тестування і будуть прив’язані до старту старшої профільної школи.

Чимало змін чекає вчителів. Передбачається, що замість місцевих управлінь їх роботу контролюватиме нова незалежна інспекція якості знань. Педагоги, для яких уведуть добровільну сертифікацію, самостійно вирішуватимуть, де і як підвищувати кваліфікацію. Стимул для роботи – 20% надбавки за сертифікацію і 10% за кожну кваліфікаційну категорію до зарплати, яку планують збільшити до чотирьох прожиткових мінімумів – у середньому до 6,5 тисячі гривень. Наразі уряд закладає в проект держбюджету-2018 підвищення зарплати вчителям на 25% у рамках підвищення престижу цієї професії в Україні, інформує Урядовий портал.

Директорів шкіл обиратимуть на конкурсних засадах. Вони працюватимуть по дві 6-річні каденції в одній школі. Зі слів ініціаторів такого кроку, це забезпечить приплив молодих і прогресивних освітніх кадрів на керівні посади. Разом із цим на сайті кожного навчального закладу адміністрація звітуватиме за кожну витрачену копійку: скільки і з яких джерел надійшли гроші, в яких розмірах і на що їх витратили.

Лілія Гриневич зазначила, що, за попередніми підрахунками, на втілення освітньої реформи закладається 1 мільярд 847 мільйонів 941 тисяча 300 гривень, а проект реформування розрахований на чотири роки. Перші результати відповідних змін, з її слів, можна буде побачити в 2029-2030 роках. Надію на швидкий запуск освітньої реформи висловлюють Президент Петро Порошенко і прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

“Важливо прийняти Закон “Про освіту” на осінній сесії парламенту, щоб закласти його положення в проект держбюджету на 2018 рік. Ухвалення законопроекту в теперішній редакції зробить значно більше, ніж його неприйняття. З 2018-2019 навчального року в Україні розпочнеться навчання в молодших класах за стандартами нової школи. Для цього необхідно підготувати 20 тисяч учителів. Сподіваюся, депутати зроблять освітянам подарунок до професійного свята, прийнявши важливий закон”, – наголосила Лілія Гриневич.