Із 25 серпня на Донбасі повинне тривати так зване шкільне перемир’я для того, щоб діти змогли спокійно розпочати новий навчальний рік. Таку ініціативу України минулого тижня по телефону погодили лідери країн “нормандської четвірки” (Україна, Росія, Німеччина, Франція), зрештою, рішення затвердила й тристороння контактна група в Мінську. Як і під час кожного попереднього оголошеного “перемир’я”, російсько-терористичні сили на Донбасі повністю нового режиму тиші не дотримуються, хоч і значно зменшили кількість обстрілів українських позицій. Як повідомляють у прес-центрі штабу АТО, ворог в останні дні фактично не використовував важке озброєння.

“Противник продовжив поодинокі і провокативні обстріли наших позицій, використовуючи переважно стрілецьку зброю. Зокрема, певне напруження й надалі зберігається в районі Авдіївської промзони. Тут увечері і вночі бойовики тричі відкривали вогонь із гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї. Також на Донецькому напрямку під ворожий вогонь зі стрілецької зброї потрапили наші укріплення неподалік Зайцевого. На Приморському напрямку російські найманці застосовували великокаліберні кулемети на околицях Водяного, Лебединського і Талаківки. Обстріли були недовготривалими. Загалом за минулу добу незаконні збройні формування 21 раз відкривали провокативний вогонь. Втрат серед українських військових немає”, – зазначили в прес-центрі штабу АТО вранці 30 серпня.

У попередні дні “шкільного перемир’я” були повідомлення про використання ворогом гранатометів, у перший день з’явилася інформація про ворожий обстріл з мінометів калібру 120 мм і двох наших поранених бійців у районі Авдіївської промзони.

Загалом у штабі АТО говорили про відносно спокійну ситуацію. Президент Петро Порошенко 30 серпня під час поїздки на Львівщину наголосив на тому, що за чотири дні “шкільного перемир’я” на фронті не було жодних бойових втрат.

Але ніхто не міг сказати, як довго зараз протримається відносне затишшя, коли ворог знову може активізуватися і як, зрештою, мине 1 вересня на прифронтових територіях. Прес-секретар екс-президента України, нашого представника у мінській тристоронній групі Леоніда Кучми Дарка Оліфер напередодні повідомляла, що українська сторона ще ініціювала на сьогодні, 31 серпня, відеоконференцію контактної групи через те, що бойовики і в попередні дні, як уже зазначалося, повністю перемир’я не дотримувались. Але що змінить чергова розмова по скайпу? Навряд чи гарантує безпеку на Донбасі…

Ні російські війська, ні російські найманці з Донбасу нікуди не поділися. На четвертому році неоголошеної війни на окупованих Росією територіях Східної України і далі постійно перебувають понад 36 тисяч кремлівських найманців, майже три тисячі з них – кадрові військові РФ (ситуацію яскраво ілюструє інфографіка від Українського кризового медіа-центру).

“Це 1-ий і 2-ий армійські корпуси загальною штатною чисельністю 36,3 тисячі осіб, які безпосередньо підпорядковані Центру територіальних військ Південного військового округу ЗС РФ. Органи управління цих корпусів повністю інтегровані в загальну систему управління Південного військового округу, є її елементами й створені за російськими стандартами. В ці корпуси Росія набирає російських та інших громадян-найманців та місцевих жителів. Основні командні посади у 1-ому і 2-ому корпусах ЦТВ обіймають кадрові офіцери ЗС РФ. У першому півріччі 2017 року здійснено ротацію командного складу корпусів. Зокрема, для виконання завдань тільки до 1-го АК прибули близько 500 вищих та старших офіцерів зі складу практично всіх військових округів ЗС РФ. У травні була завершена чергова ротація офіцерського складу тактичної ланки (рота/батарея – батальйон/дивізіон)”, – зазначає радник начальника Генштабу ЗСУ Любов Цибульська, повідомляє Українська правда.

Така інформація не є новою, принаймні для українців. Тут також не можна забувати про російські війська біля наших кордонів і про перетворення Кремлем окупованого Криму на свою військову базу.

І в таких реаліях ми підходимо до того, що наступного тижня виповниться вже три роки першим мінським угодам (мінський протокол був підписаний 5 вересня 2014-го), але миру на Донбасі досі нема… Не допомогли й другі мінські домовленості від лютого 2015-го.

А що далі? Нещодавно спецпредставник Держдепу США з питань України Курт Волкер у інтерв’ю британському виданню The Financial Times заявив про те, що Росія, як видається, намагається заморозити конфлікт на Донбасі. “Однак я не думаю, що це дуже добре для них. Росія платить ціну за перебування на Донбасі… І якщо чесно, то ситуація ставатиме гіршою з часом, не кращою. Ситуація, за якої Росія заморозить свої дипломатичні й економічні відносини, – явно не те, чого вона може прагнути. Конфлікт на Донбасі загострюється, і без будь-яких дій все буде ставати тільки гірше”, – сказав він.

Ще 21 серпня Курт Волкер провів зустріч у Мінську з помічником господаря Кремля Путіна Владиславом Сурковим. Одразу після цих перемовин американський спецпредставник нічого не коментував, але за минулий тиждень вже встиг дати інтерв’ю різним ЗМІ. І загалом у його заявах мовилося про те, що США не будуть ні про що домовлятися з Росією за спиною України, Америка однаково розцінює кремлівську окупацію Донбасу і Криму. Американський спецпредставник називає речі своїми іменами.

“Зараз нам слід підвищити рівень безпеки і гарантувати Україні такі умови, щоб вона могла захистити свою територію. Зараз вона не може цього зробити. Треба чітко розуміти, що на Донбасі є російські війська, в Донецькій і Луганській областях. Там є військова техніка і обладнання. Проблема в тому, що присутність там військової техніки створює конфлікт. Згідно з офіційними доповідями ОБСЄ, більшість порушень режиму припинення вогню йде саме з російського боку. Не всі, але більшість. Залучення Росії дестабілізує становище. Нам слід створити умови для реального припинення вогню. Це буде чудовий перший крок до розв’язання конфлікту. Росія визнає, що, згідно з мінськими домовленостями, ці території мають належати Україні, вони знову мають стати частиною України і не бути окупованою територією. Для того, щоб це сталося, треба вивести звідти російські війська і гарантувати людям безпеку, щоб вони почувалися впевнено. Якщо зараз вони почуваються вразливими – це саме те, над чим ми маємо працювати. Так ми можемо гарантувати безпеку і таким чином мати політичний процес, який дозволить нам добитися особливого статусу і дасть можливість провести вибори”, – заявив Курт Волкер у інтерв’ю російському телеканалу “Дождь”.

Фактично це те, на чому весь час наголошувала українська сторона: спочатку вирішення безпекових питань (разом із контролем над кордоном) і тільки після цього перехід до політичних питань. Та тут вже криється багато небезпек, як той же “особливий статус” Донбасу разом із амністією для бойовиків.

Хоча й тут треба розуміти, що останнє слово мало б бути за українським парламентом. У нас вже є закон про особливе самоврядування в окремих районах Донбасу, який не діє (ВРУ встановила “запобіжники”, що закон не діятиме, поки на окупованому Донбасі є російські війська, поки не роззброєні незаконні формування і поки там не проведені місцеві вибори за українським законодавством та під спостереженням представників міжнародних організацій, зокрема ОБСЄ). Цей закон, який так і не діяв, мав бути тимчасовим, на три роки, і в Росії зараз хвилюються, що цей трирічний термін спливає у жовтні цього року. Також нагадаємо, що так і не дійшло до ухвалення в другому читанні конституційних змін у частині децентралізації, в перехідних положеннях яких було посилання на закон про особливе самоврядування в окремих районах Донбасу.

Зараз Україна начебто готується до ухвалення закону про реінтеграцію Донбасу. Нагадаємо, що вперше про таку ініціативу в середині червня заявив секретар РНБО Олександр Турчинов, який говорив насамперед про переформатування АТО. Одразу після цього Президент Петро Порошенко більшу увагу звернув саме на “реінтеграції”.

А загалом наша влада не розкривала деталей підготовки відповідного законопроекту, хоча загальна концепція документа й спливала у ЗМІ (“Львівська Пошта” про це писала). До парламентських канікул законопроект так і не внесли до ВРУ, потрібні були ще консультації із західними партнерами. І от цього тижня перед початком нового політичного сезону представник Президента в парламенті Ірина Луценко в ефірі “5 каналу” заявила про те, що відповідний законопроект вже готовий на 99,9% і що він обговорювався з представниками Німеччини, Франції та США. З її слів, у документі насправді пропонується вперше на законодавчому рівні закріпити визначення Росії як агресора. Також має бути закріплене право України на самооборону (на переконання Ірини Луценко, таке формулювання, а не визнання війни, потрібне для отримання кредитів від МВФ).

Законопроект також повинен передбачати, що Україна не несе відповідальності за ситуації на частині Донбасу, яка має визнаватися тимчасово окупованою територією.

Один із тих нардепів, що брали участь в розробці цього законопроекту, ще один представник фракції БПП Іван Вінник натякає, що нині мовиться про підготовку законодавчої бази для звернення України до Гаазького трибуналу щодо російської агресії. “Війна з Росією ведеться на двох фронтах – на військовому і на політико-дипломатичному. Другий фронт включає в себе і юридичну складову. Україні рано чи пізно доведеться звертатися до Гаазького трибуналу щодо кримінально-правової оцінки військових злочинів російських військовослужбовців під керівництвом їх вищого політичного керівництва. І ми повинні готувати юридичну основу для цього процесу”, – зазначає він, інформує Обозреватель.

Але щоб якось аналізувати цей законопроект і зрозуміти, що він насправді може дати Україні, потрібно, щоби його нарешті оприлюднили. (Зараз небагато сенсу повертатися до загальних концепцій, які раніше “зливалися” в ЗМІ). А перед внесенням до парламенту його остаточну редакцію ще має затвердити РНБО.

Окрім того, треба зазначити, що Ірина Луценко також розповідала про те, що положення законопроекту про реінтеграцію Донбасу дозволить Україні просити летальну оборонну зброю в наших союзників. Тут зауважимо, що позитивних новин про остаточне рішення США щодо цього питання ми поки не почули. Хоч і було багато сподівань на те, що приїзд глави Пентагону Джеймса Меттіса до Києва на День Незалежності стане переломним моментом.

“Ми затвердили постачання техніки на 175 мільйонів доларів, зокрема спеціальне обладнання, яке надаватиме ще більшу обороноздатність Україні. Ми справді надаємо вам дуже велику підтримку. Якщо ми говоримо про летальне озброєння – це питання розглядається. Я повернуся додому і, з огляду на те, що я побачив і про що дізнався, інформуватиму керівництво щодо рекомендованих дій”, – ось що зміг повідомити українцям американський міністр оборони 24 серпня.

Білий дім і далі думає… Як відомо, остаточне слово щодо постачання Україні летальної зброї має бути за президентом США Дональдом Трампом.

Президент Порошенко після зустрічі з главою Пентагону також розповідав про обмін думками щодо розміщення на Донбасі миротворчої місії ООН. Це не нова ініціатива нашого гаранта, про яку Порошенко тепер планує нагадати на сесії Генеральної асамблеї ООН у вересні в Нью-Йорку. В той же час експерти постійно нагадують, що всі розмови про миротворців ООН на Донбасі наштовхнуться на головну перешкоду – право вето Росії у Радбезі ООН.