– Насамперед Україні потрібно було зберегти і розвинути власну ядерну зброю. Тоді атака російського агресора на українські території була б малоймовірною. Після розвалу СРСР Росія панічно боялася, що наша держава візьме курс на Захід, зокрема, на членство в НАТО. Якби це сталося, Російська Федерація зрозуміла б, що за Крим доведеться вступити у серйозну боротьбу. А так наш північний сусід без проблем анексував півострів. Невизначеність щодо вступу до Північноатлантичного Альянсу – очевидна помилка керівництва України, що відверто провалило всі шанси для реалізації такого кроку. Воно ховало голови в пісок, розповідаючи людям казки про дружбу з Росією і замовчуючи реальні речі. Фактично ми отримали зрадництво політиків, котрі не думали про інтереси країни, не вирішували завдання національної ваги, а користали з наївності суспільства. Раніше українці не мислили категоріями воєнного часу, не думали заздалегідь, не ставили перед собою запитання, що буде, якщо, тому й не дивно, що підтримка членства в НАТО була низькою. Те, що Будапештським меморандумом не передбачені чіткі шляхи гарантії національної безпеки і цілісності кордонів України, як, наприклад, в угоді про членство в НАТО, коли в разі військової загрози вступають у дію війська провідних країн, призвело до того, що ми опинилися віч-на-віч з ворогом. Це проблема української дипломатії. В першій половині 1990-их керівники нашої держави були пасивними, не диктували свої умови і не демонстрували, що Україна вигідна Заходу, натомість пішли на поводу в Росії. Кравчука доволі легко “нагнули” та й Кучма не надто чинив опір. У перші роки незалежності державний механізм України був ослаблений, розхитаний, а політики некваліфіковані. Було багато розмов, не підтверджених ані серйозним політичним курсом, ані відповідальністю можновладців. Америка сьогодні не пасивна щодо підтвердження гарантій безпеки України, а найімовірніше, обережна, адже не хоче ядерної війни з Росією. Сполучені Штати поступово посилюють підтримку нашої держави, що, зокрема, засвідчує візит міністра оборони США Джеймса Меттіса до Києва цього тижня. Летальне озброєння, яке нам обіцяють американці, паралізує наступальні можливості російських військових на Донбасі. Треба серйозно сподіватися на співпрацю з Америкою, розвиваючи відносини з європейськими партнерами, але водночас пам’ятати, що питання нашої безпеки насамперед залежить від нас.

– За роки незалежності України в діяльності нашої влади траплялися величезні помилки, які так збурювали суспільство, що мільйони людей виходили на вулиці. Фальсифікації за часів Кучми зумовили Помаранчеву революцію, відмова Януковича підписувати Угоду про асоціацію з ЄС – Революцію Гідності. За президентства диктатора-втікача було продовжене перебування Чорноморського флоту РФ, а фактично російських військових у Криму, що призвело до окупації півострова. Часто кажуть, що відмова від ядерного статусу – визначальна помилка керівництва України. Але, на мою думку, це не так, адже наявність ядерної зброї жодним чином не врятувала б нас 2014-го від початку війни чи окупації території. Понад те, це могло погіршити ситуацію, адже російські війська мали би привід захопити бази озброєння. Будапештський меморандум ні на що серйозно не впливав. Найбільшою помилкою нашої влади за часів незалежності є відсутність розбудови української армії та економічні перетворення, що підривають державу і створюють великі ризики. Цим скористався північний сусід-агресор. Міжнародні партнери підтримують Україну в процесі захисту власної територіальної цілісності. Американці тиснуть на Росію санкціями, потрібно ще, щоб європейські лідери активніше діяли в цьому напрямку. Це збільшило б економічні збитки РФ, відповідно змусивши її зупинитися і думати про повернення анексованих територій.