В Україні має бути спеціалізований антикорупційний суд. Зрештою, такий крок був передбачений у рамках реформи судової системи. Реформи, яка розпочалась ще минулого року, і якою так хвалилась, і продовжує хвалитись наша влада. Але ще досі немає навіть необхідного окремого закону, що дозволив би принаймні запустити процес створення такого окремого суду, який повинен розглядати справи, підслідні Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) та Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП).

І в НАБУ зараз знову наголошують на тому, що за відсутності окремого незалежного антикорупційного суду, нинішня українська Феміда “затягує” розгляд справ, пов’язаних із корупційними злочинами. Так, станом на кінець липня судовий розгляд не розпочався у 22 із 81 справи, у яких детективи НАБУ завершили досудове розслідування, а прокурори САП скерували обвинувальний акт до судових інстанцій. У деяких справах підготовче засідання не призначалось більше року від подання до суду обвинувального акту. Серед причин “затягування” розгляду, окрім проблем з визначенням підсудності: відпустки суддів, неявку учасників процесу, тривалий розгляд апеляційних скарг на повернення обвинувального акту тощо.

“Судові рішення ухвалені лише у 22 справах. Більшість із них – угоди про визнання винуватості з другорядними учасниками корупційних схем. Зважаючи на досить повільний розгляд справ, Бюро продовжує наголошувати на необхідності якнайшвидшого створення в Україні Спеціалізованого антикорупційного суду, який поставить “крапку” у справах від НАБУ та САП”, – зазначено у повідомленні НАБУ.

Заяв на цю тему насправді було вже багато. Нагадаємо, що ще з кінця минулого року глави українських церков, лідери громадської думки, понад десяток впливових експертних організацій закликали владу якнайшвидше створити в нашій країні не лише Вищий антикорупційний суд (як це передбачено в чинному законі “Про судоустрій і статус суддів” ), а повноцінну систему антикорупційних судів, що краще підходить до українських реалій.

А українська влада в меморандумі про співпрацю з МВФ зобов’язувалась створити законодавче поле для запуску Вищого антикорупційного суду, як суду першої інстанції, до середи­ни червня цього року. До парламентських канікул наша влада не встигла цього зробити, і, чесно кажучи, відверто й не поспішала. Як часто це вже бувало з нашими реформами, влада вирішила імітувати зміни.

У парламенті лежав законопроект “Про антикорупційні суди” №6011, авторами якого виступили низка нардепів від “Самопомочі”, “Батьківщини” та “єврооптимісти” із БПП. Та з’являлись повідомлення, що Вища рада правосуддя, розглянувши цей законопроект назвала його ухвалення недоцільним, бо він начебто суперечить Конституції. А наприкінці травня в парламенті представником фракції БПП було зареєстровано законопроект №6529, який взагалі передбачає відмову від створення Вищого антикорупційного суду, натомість впровадження антикорупційної спеціалізації для суддів загальних і апеляційних судів. Відомо, що спікер Андрій Парубій направив запит до Венеціанської комісії з проханням провести експертну оцінку двох законопроектів (№6011 та №6529).  Deutsche Welle з посиланням на своїй джерела повідомляла, що такий запит Венеціанська комісія отримала 20 липня. Спікер Парубій начебто сподівається, на швидкий висновок від комісії, і що восени можна буде говорити вже про якийсь єдиний законопроект. Водночас фахівці також зазначають, що Венеціанська комісія може працювати над висновком не менше року.

Цікавим у цій історії є й те, що в середині липня президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер після саміту Україна-ЄС у Києві зазначив, що Євросоюз погодився на створення в нашій країні окремої антикорупційної палати в рамках Верховного суду України, замість спеціалізованого антикорупційного суду. Таку заяву зрозуміли не всі в Україні, та й в ЄС. Зрештою, в Євросоюзі пояснювали, що Жан-Клод Юнкер  виступає за створення необхідних органів для боротьби з корупцією в Україні і не заперечує створення окремого антикорупційного суду, підтримавши спеціальну антикорупційну палату в рамках наявної судової системи.

Але зрозуміло, що таку підтримку наша влада може спробувати використати, щоб із двох концепцій просунути ту, яка не передбачає створення окремого спеціалізованого антикорупційного суду. Нагадаємо, що причиною заяви Юнкера в НАБУ називали цілеспрямовану дезінформацію європейських партнерів з боку української влади. В Бюро пояснювали, що українські нереформовані суди й нині занадто “завантажені”, суддів бракує, тому незрозуміло яким чином зможуть сформовувати антикорупційні палати при судах загальної юрисдикції.

Цього тижня, поки парламент на канікулах, директор НАБУ Артем Ситник в інтерв’ю газеті “День” заявив, якщо не буде антикорупційного суду, то результати діяльності Бюро не матимуть сенсу. Він каже, що зараз триває “фінальна битва” за спеціалізований суд і якщо восени буде ухвалено відповідний закон, то такий суд може з’явитись до літа наступного року.