Прем’єр-міністр Володимир Гройсман хвалиться впровадженням в Україні електронних послуг, що мають значно полегшувати життя громадян. За його словами, до кінця року вже буде можливим зареєструвати дитину та шлюб онлайн.

Також він нагадує, що весною вже було запроваджено низку електронних послуг з реєстрації підприємництва. І за його словами, наразі найбільшою популярністю користується можливість відкриття ФОП онлайн. За допомогою онлайн-сервісу вже зареєстровано 1 211 ФОП.

“Широкому поширенню електронних послуг сприяє забезпечення українців надійними засобами електронної ідентифікації. Поки що в Україні таким засобом є електронний цифровий підпис (ЕЦП). Тому я порадив би всім українцям, які ще не мають ЕЦП, оформлювати його. З осені почнеться видача внутрішніх паспортів у вигляді ID-карти одразу з електронним цифровим підписом (ЕЦП), а до кінця року в Україні почне працювати Mobile ID (ЕЦП на SIM-карті)”, – повідомив глава уряду цього тижня на своїй сторінці у Facebook.

Тут треба зазначити, що Mobile ID – це сервіс мобільної ідентифікації користувачів, який дозволяє абоненту використовувати свій мобільний телефон зі встановленою в ньому SIM-картою для безпечної електронної ідентифікації. Mobile ID можна використовувати для доступу до захищених електронних документів, а також щоб ставити цифровий підпис на документах. Такий стандарт здатний поліпшити якість надання адміністративних та інших сервісів. В Україні вперше стандарт Mobile ID був реалізований на порталі адміністративних послуг у Львові.

Щодо внутрішніх ID-карток, то усі українці можуть їх оформлювати ще від 1 листопада минулого року. Вимоги обов’язкової заміни звичайних паспортів на такі картки немає, та в Державній міграційній службі прогнозували, що повна заміна документів в Україні пройде впродовж чотирьох років. А ЗМІ тим часом з’являлись повідомлення про те, що низка українських банків відмовлялась обслуговувати клієнтів із такими новими паспортами. Йшлося про відмови видавати споживчі кредити. Весною цього року Державна міграційна служба на підставі скарг громадян просила Національний банк України (НБУ) вплинути на фінустанови, які відмовляли в оформлені кредитів власникам ID-карток. Банки виправдовувались тим, що вони одразу не були технічно до цього готовими. В НБУ пояснювали, ID-картки використовуються на рівні із звичайними паспортами, усі незручності на початковому етапі запровадження нових паспортів були тимчасовими й українські банки доопрацюють свої програмно-технічні комплекси.  Насправді, багато українських банків хваляться тим, що обслуговують клієнтів з ID-картками. А у Державній міграційній службі у липні повідомляли, що такі нові внутрішні паспорти оформили понад 750 тисяч українців.

Цього тижня НБУ також повідомив про те, що українці можуть використовувати цифровий підпис при оформлені кредитів. “Національний банк України передбачив право банків формувати кредитну документацію (справу) боржника з електронних документів, які створені та підписані банком і боржником із застосуванням електронного цифрового підпису. Ці нововведення запроваджені у контексті законодавчих змін, зокрема Закону України “Про споживче кредитування”, яким передбачено право укладати в електронному вигляді договори про споживче кредитування”, – зазначили у прес-службі НБУ.

Як пояснює “Економічна правда”, для функціонування електронного цифрового підпису використовуються два ключі захисту, які зберігаються у різних файлах. Таємний (особистий) ключ, який зберігається у підписувача та відкритий ключ, який, як правило, публікується у загальнодоступному або спеціалізованому довіднику. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Таємний ключ є повною особистою власністю підписувача і не надається будь-яким іншім особам (навіть центру сертифікації ключів).