28 травня 2017 року останній російський корабель повинен був залишити рейд Севастополя. Це було передбачено пакетом базових українсько-російських угод щодо тимчасового перебування Чорноморського флоту РФ на території України. Однак у трагічному 2014-oму тікати з Криму довелося флоту українському, який в результаті анексії півострова втратив 70% бойового складу, інфраструктуру і основні пункти базування.

20 років тому, після підписання в 1997 році Угоди про параметри поділу радянського Чорноморського флоту, Україна отримала 250 бойових кораблів і допоміжних суден. Нині в складі українських ВМС налічується трохи більше 40 бойових і допоміжних одиниць. Флагманом є спущений на воду в 1992 році фрегат “Гетьман Сагайдачний”. При цьому не варто забувати, що проект 11351 “Нерей” (Krivak class за класифікацією НАТО), до якого належить український флагман, був розроблений в СРСР ще на початку 1980-их.

Зрозуміло, що судно застаріле і мало відповідає сучасним військово-морським вимогам.

Ще древніший другий за бойовими можливостями корабель українських ВМС – корвет “Вінниця”, який був спущений на воду аж у 1976 році. Та й корветом його можна назвати з великою натяжкою – насправді це прикордонний сторожовий корабель. Не набагато молодший і ракетний катер “Прилуки” (1979 рік).

Цими ветеранами, фактично, й обмежуються бойові можливості ВМС України. Шість артилерійських катерів, корабель управління “Донбас”, малий розвідувальний корабель “Переяслав”, середній десантний корабель “Юрій Олефіренко” і близько 30 суден і катерів забезпечення відіграють допоміжну роль. Перше поповнення за багато років ВМСУ святкували наприкінці 2015 року, коли було спущено на воду два малі броньовані артилерійські катери типу “Гюрза”. До кінця цього року нібито обіцяють ще два.

Найбільш боєздатною, як це не дивно, виглядає сухопутна складова ВМСУ – бригада і кілька окремих батальйонів морської піхоти, чий особовий склад пройшов бойовий вишкіл на сході України.

Мусимо констатувати, що в порівнянні з ВМС інших чорноморських держав український флот виглядає практично беззахисним. Єдині, кого можуть налякати українці – грузини та абхази. В результаті російської агресії 2008 року Тбілісі втратив більшу частину своїх й без того не дуже потужних ВМС. У Грузії  залишилося лише п’ять бойових катерів і два малі десантні кораблі, подаровані Болгарією.

На цьому тлі навіть самопроголошена Абхазія виглядає солідніше. В складі її військово-морських сил налічується 21 бойовий катер (у тому числі й кілька ракетних) та сторожовик.

Сусідня з Україною Румунія має на озброєнні 16 бойових кораблів (у тому числі, чотири фрегати та стільки ж корветів), 20 бойових катерів, 16 допоміжних суден, вертолітну групу, підрозділ підводних диверсантів, а на додачу ще й два дивізіони річкових кораблів на прикордонному з Україною Дунаї.

Флот Болгарії: чотири фрегати, два корвети, три ракетних катери, близько 20 кораблів бойової підтримки (тральщики, десантні кораблі, мінні загороджувачі, торпедні та артилерійські катери). Також болгарські ВМС мають ескадрилью протичовнових гелікоптерів Мі-14.

Незрівнянно потужнішим є флот Туреччини. Загальна кількість бойових кораблів, суден допоміжного флоту і катерів становить близько 300 одиниць, зокрема, 18 фрегатів, вісім корветів, 13 субмарин. При цьому влада Туреччини взяла курс на подвоєння в найближчі 10-15 років своїх ВМС і якісне їх переоснащення.

Так, уже закладена за німецьким проектом серія із шести субмарин, які повин­ні увійти до складу флоту в 2020 році. Заплановано будівництво від чотирьох до восьми фрегатів та двох нових великих танкодесантних кораблів. Крім того, президент країни Реджеп Таїп Ердоган заявив про намір побудувати перший турецький авіаносець. Експерти відзначають, що в разі виконання задекларованої програми розбудови флоту приблизно в 2025 році Туреччина увійде в топ-десятку держав із найсильнішими ВМС.

А тепер – ЧФ Росії. В складі флоту: ракетний крейсер “Москва” (флагман), шість фрегатів (ще один завершує державні випробування), 12 корветів, сім підводних човнів, п’ять ракетних катерів, сім великих десантних кораблів, п’ять десантних катерів, чотири середніх розвідувальних кораблі, п’ять протидиверсійних катерів, сім тральщиків і кілька десятків кораблів, суден і катерів забезпечення.

А на додачу – потужні сили морської піхоти і кілька бригад і полків берегової оборони, штурмовий і розвідувально-протичовновий авіаційні полки. Причому до 2020 року планується включення до складу ЧФ ще близько 20 бойових одиниць і суден забезпечення. Крім того, Росія утримує захоплені в Криму українські кораблі: п’ять корветів, два тральщики, єдину субмарину “Запоріжжя”, корабель управління, великий десантний корабель і два недобудованих корвети у Феодосії – “Луганськ” (дві третини готовності) і “Львів” (95% готовності).

І якщо з боку флотів країн НАТО агресивних дій чекати не доводиться, то з боку Росії провокації не припиняються. Так, у грудні минулого року український прикордонний корабель морської охорони “Григорій Куроп’ятников” виходив у море для документування незаконної промислової діяльності Російської Федерації у виключній морській економічній зоні України та збору доказової бази щодо фактів агресії РФ. Навперейми вийшов військовий корабель Російської Федерації “Пытливый”, який блокував українським морякам шлях. Тоді, на щастя, до стрілянини не дійшло.

Однак уже в лютому 2017-го водолазне судно ВМСУ “Почаїв” було обстріляне російськими снайперами з бурових платформ “Чорноморнафтогазу”, захоплених росіянами після анексії Криму. Також у лютому зазнав атаки літак Військово-морських сил України Ан-26. Під час польоту над газовим родовищем у Чорному морі, де були помічені російські судна газової розвідки, по літаку відкрили вогонь зі стрілецької зброї з борту малого протичовнового корабля Чорноморського флоту. Український літак отримав пошкодження корпусу, екіпаж не постраждав.

Наприкінці квітня під час проведення штатних навчань рятувальниками Морської пошуково-рятувальної служби у Чорному морі, в районі Скадовська, російський бойовий корабель здійснив спробу захоплення українського рятувального катера. Капітану росіян не сподобалося, що українські морські рятувальники здійснювали фото- і відео­зйомку російських суден, які крутилися підозріло близько від українського катера.

Росіяни вийшли в ефір і заявили українським морякам, що подальший рух зазначеним курсом призведе до порушення “російського кордону”. У відповідь капітан українського катера категорично заявив, що перебуває в територіальних водах України. Доки росіяни вирішували, чи брати українців на абордаж, капітан катера встиг залишити небезпечну зону і благополучно прийшов у порт Скадовськ.

Загальний висновок невтішний. На жаль, Військово-морські сили України навряд чи зможуть захистити українське узбережжя та порти від серйозної атаки або висадки десанту російської морської піхоти.