Уже рік минув від дня вбивства відомого журналіста, колишнього виконавчого директора Української правди Павла Шеремета. Він загинув торік, 20 липня, внаслідок вибуху автівки в центрі Києва. Наприкінці листопада 2016-го йому мало виповнитися 45 років… Однак за цей час слідство так і не з’ясувало, хто вбив медійника. В українській столиці та в рідному для Павла Мінську цього тижня відбулося вшанування його пам’яті. В Україні після жалобних заходів на місці трагедії учасники акції вирушили до будівлі СБУ, Адміністрації Президента і Міністерства внутрішніх справ із вимогою розслідувати цей інцидент.

Слідчі кваліфікували загибель Шеремета як умисне вбивство. Правоохоронці озвучили три версії злочину, за якими ведеться розслідування: помста за професійну журналістську діяльність, неприязні особисті стосунки, робота російських спецслужб. Повідомлялося, що в усуненні журналіста підозрюються люди при владі в Росії, Білорусі чи Україні. Говорили навіть про причетність до цього трагічного випадку представників добровольчих батальйонів. Не виключають також помилкове вбивство, адже саморобну вибухівку прикріпили до машини, яка належала керівнику Української правди Олені Притулі.

Президент Петро Порошенко одразу після вибуху назвав розкриття цього злочину “справою честі не лише поліції, прокуратури та СБУ, а й усієї країни”. Однак сподіватись розкриття цієї справи можна не скоро... На базі Головного слідчого управління МВС створено спільну слідчу оперативну групу на чолі з керівником Національної поліції України. Нагляд за ходом розслідування здійснює Генпрокуратура. У процесі слідства їм допомагають працівники ФБР і фахівці з країн Євросоюзу.

Та попри гучні заяви, вже впродовж року слідчі топчуться на місці, імітуючи ефективну діяльність у справі Шеремета. Багато часу витрачено на пошук слідів злочину. В лютому 2017-го новий очільник Нацполіції Сергій Князєв організував масштабну прес-конференцію, під час якої було представлено нічне відео, де зафіксовані підозрювані особи. Правоохоронці зазначили, що камери спостереження відзняли в різні дні поблизу місця проживання Павла одних і тих самих людей, які пильно стежили за прибудинковою територією відповідно можуть бути причетні до злочину. Проте слідство досі не встановило та не затримало замовників і виконавців убивства…

Найбільш вірогідною версією вбивства слідчі вважають російський слід, проте остаточних доказів цього наразі немає. Правоохоронці далі шифруються, посилаючись на таємницю слідства, і звітують про нові перешкоди у процесі з’ясування деталей трагедії.

У день річниці загибелі Павла Шеремета речник Міністерства внутрішніх справ Артем Шевченко відповів активістам, які прийшли до будівлі МВС із вимогою розкрити злочин, що слідчі не можуть розголошувати додаткові відомості, оскільки це може нашкодити розслідуванню. З його слів, усе, що можна оприлюднювати, презентовано громадськості на лютневій конференції, а в колі причетних “точно не один”, але водночас немає чітко визначених підозрюваних. На запитання, скільки часу ще знадобиться правоохоронцям, він доволі туманно відповів: “Стільки, скільки буде необхідно слідству”.

До того ж Шевченко повідомив, що розслідування вбивства Шеремета ускладнює неможливість провести слідчі дії в Росії, де працював журналіст. За інформацією речника українського МВС, слідчі хочуть, але не можуть допитати екс-міністра доходів і зборів часів Януковича Олександра Клименка, з яким загиблий зустрічався у Москві незадовго до вибуху в центрі Києва, інформує Українська правда.

Радник міністра внутрішніх справ України Іван Варченко зазначив у коментарі для “Радіо Свобода”, що вітчизняні правоохоронні органи виконали завдання в частині слідства у справі Шеремета на 95%, виходячи із зібраних даних і доказів. Загалом, із його слів, опитано 1800 чоловік, з яких більше 300 безпосередніх свідків події, проаналізовано понад півтори сотні терабайтів інформації і призначено 16 експертиз. Але це всього лише суха статистика, яка не містить жодної конкретики. Виходить, що слідчі або не знають істини, або просто її приховують. І що далі, то складніше…

Власне розслідування проводять колеги загиблого. Перші результати своєї роботи журналісти проекту “Слідство.Інфо” показали у травні. У документальному фільмі “Вбивство Павла” вони “накопали” більше, ніж правоохоронці. Медійники оприлюднили імена осіб, зафіксованих камерою спостереження в ніч перед інцидентом біля будинку, де жив загиблий. За журналістською версією, ці люди можуть бути як свідками, так і співучасниками подій тієї ночі. Серед фігурантів власного розслідування автори фільму назвали Ігоря Устименка, який працював у СБУ до квітня 2014-го і, ймовірно, стежив за Шереметом напередодні закладання вибухівки. Правоохоронці вже допитали колишнього працівника спецслужби, однак результати допиту тримають у таємниці.

Представництво ЄС в Україні та посли країн “Великої сімки” цього тижня закликали  українську владу провести швидке та прозоре розслідування вбивства Шеремета і покарати винуватих, пише Європейська правда. Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір у річницю загибелі Павла закликала нашу державу покласти край безкарності за напади і вбивства журналістів, тим самим запобігти страху та цензурі.

“В Україні склалася справжня традиція безкарності у нападах та вбивствах журналістів, що пов’язані з виконанням ними професійних обов’язків. Георгій Гонгадзе, Ігор Александров, Борис Дерев’янко – список загиблих у злочинах, винуватці яких так і не понесли справедливого покарання, можна продовжувати. Тому ми переконані, що без радикальної зміни організації процесу розслідування, попри всі запевнення вищого керівництва держави, суспільство не отримає позитивного результату в цій справі”, – зазначили у своєму зверненні до керівників держави і силових структур України правозахисники та медійники, запропонувавши владі залучити до розслідування іноземних висококваліфікованих слідчих зі США, ЄС і Великобританії.

На пришвидшенні розслідування наголосила також мати Павла Шеремета Людмила Станіславівна. В інтерв’ю виданню “Білоруський партизан”, засновником якого був її син, вона зазначила: “Павло з дитинства вірив, що сила в правді. Боротьба за справедливість завжди була притаманна нашій родині. В мене вже немає сина. Розслідувати злочин – справа честі української влади. Якщо вона цього не зробить, можна буде сказати, що це просто неспроможне керівництво держави. Йому потрібно довести, що Україна – правова держава, що будь-яке зло в цій країні буде покарано. Як українські можновладці це зроблять – питання їхнього професіоналізму. Хочеться, щоб вони не розчарували власний народ”.