Те, що мало стати знаковою подією для України, перетворилося на скандал. На початку цього тижня ірландська авіакомпанія “Ryаnair” відмовилася працювати в нашій країні, припинила продаж квитків у напрямку до та з летовищ Борисполя і Львова, і зв’язалася електронною поштою з клієнтами, які вже придбали квитки на оголошені рейси, для повернення сплачених коштів. У компанії додали, що це призведе до втрати додаткових понад півмільйона пасажирів і 400 нових робочих місць. Таке рішення спричинене невиконанням аеропортом “Бориспіль” угоди, досягнутої в Міністерстві інфраструктури з посадовими особами та нинішнім гендиректором летовища Павлом Рябікіним у березні 2017-го, повідомили в авіакомпанії.
Згідно з домовленостями, авіаперевізник з Ірландії планував уже восени цього року розпочати дешеві польоти (в середньому 20 євро за квиток) із Києва – до Лондона, Манчестера, Ейдговена та Стокгольма, зі Львова – в Берлін, Краків, Вроцлав, Будапешт, Лондон, Ейндговен і Меммінген. Загалом понад три десятки рейсів щотижня з двох українських міст.
“Бориспіль” із самого початку затягував перемовини з лоукостером щодо умов співпраці. 5 липня керівники летовища спрямували до офісу ірландської авіакомпанії компромісний, на їх думку, варіант договору зі своїм підписом. На думку комерційного директора “Ryanair” Девіда О’Браяна, керівництво “Борисполя” стало на бік авіакомпаній з високими тарифами, головним чином “Міжнародних авіаліній України” (МАУ), що частково належать структурам олігарха Ігоря Коломойського. “Київський аеропорт продемонстрував: Україна наразі не є надійним місцем для бізнесу, щоб інвестувати цінні авіаційні потужності “Ryanair”. Шкода, що Львівський аеропорт став жертвою рішення своїх колег із Києва”.
Натомість Павло Рябікін заперечує будь-які темні схеми, запевняючи, що аеропорту просто не вигідний такий контракт, і звинувачує ірландську авіакомпанію в політичному тиску на летовище для підписання контракту. З його слів, ультимативні вимоги ірландців суперечать чинному законодавству України і можуть завдати нашій державі 2 мільярди гривень збитків.
Ірландський авіаперевізник вимагає безкоштовні послуги аеронавігації, стійки реєстрації, стоянки таксі, площі під рекламу, офіси продажу квитків, монтаж системи приймання багажу, виділення землі під будівництво готелю, виплату аеропортом 35% доходів від діяльності магазинів duty free. У “Борисполі” не згодні з пропозицією “Ryanair” закріпити пасажирський збір у розмірі 7,5 долара з людини на 5 років, оскільки в такому разі, на їхню думку, інші авіалінії матимуть право звернутися до Антимонопольного комітету із заявою про недобросовісну конкуренцію. Вимога 60 днів кредитування з боку аеропорту суперечить фінансовій дисципліні, а закріплення місць стоянки літаків ірландської авіакомпанії технічно неможливе, стверджує керівництво київського летовища, наводячи на підтвердження своєї думки провал підписання угоди “Ryanair” із київськими “Жулянами”.
Думки експертів розділилися: одні згодні з тим, що зрив домовленостей з лоукостером – результат змови з МАУ, інші впевнені: аеропорту справді невигідно працювати на запропонованих умовах. Така ситуація викликала жваве обговорення на найвищих щаблях української влади. Очільник вітчизняного Міністерства інфраструктури Володимир Омелян звинуватив у всьому МАУ і виніс на розгляд Кабміну подання про звільнення з посади Павла Рябікіна. На думку міністра, не буде дешевих ставок для авіаперевізника – не буде дешевих квитків. “Ryanair” – велика риба, яка живе тільки в чистій воді. Буде “Ryanair” – будуть й інші світові гіганти в Україні. В іншому випадку треба визнати, що наше середовище – це радше болото, в якому можна хлюпатися, але не можна жити, і яке всі намагатимуться оминати”, – резюмував Омелян у Facebook.
Заручники київського летовища
Ірландська лоукост-компанія – одна з найбезпечніших (жодної аварії), найдешевших і водночас найприбутковіших. Вона є лідером європейської авіації: понад 300 літаків, 1800 маршрутів у 33 країнах, 85 баз по всій Європі, 116,8 мільйона пасажирів за підсумками минулого року. Зрозуміло, що “Ryаnair” вибиває для себе вигідні умови в кожній країні, щоб гарантувати клієнтам низьку вартість перельотів. Вочевидь, зараз вони зумисне скасували рейси зі львівського летовища, яке вже погодило умови співпраці з лоукостером. Це такий собі тиск на суспільну думку з їхнього боку. І реакція не забарилася.
Зокрема, міський голова Львова Андрій Садовий зазначив на своїй Facebook-сторінці: “Зв’язався з керівництвом “Ryanair” із запитанням щодо долі підписаного договору з нашим містом. Отримав відповідь, що ключ у Києві. До Львова претензій жодних, але компанія заходить не в міста, а в країни. А з Києва їх банально поперли. Я не схильний думати, що вся справа в лобіюванні інтересів МАУ. Директор “Борисполя” не приймав би такого скандального рішення без згоди згори…”.
Однак зауважимо, в ірландського лоукост-перевізника є прецеденти менших напрямків у Європі – наприклад, у сербському Ниші зі 100-тисячним потоком пасажирів щороку та відсутністю в Белграді.
На рішення керівників “Борисполя” в соцмережі відреагувала гендиректор Міжнародного аеропорту “Львів” Тетяна Романовська. З її слів, дивно, що в київському аеропорті не хочуть скористатися реальним шансом збільшити власний пасажиропотік, отримати додаткові кошти і рейси. “Чому місто Лева повинно бути заручником Києва? Чому українці мають почуватися вдома, ніби в гостях? Аеропорт “Львів” усе одно рухається вперед і має декілька запасних планів, але немає гіршого почуття, ніж сум від утрачених можливостей, свободи вибору, особливо коли вони були так близько. Але надія все ж таки є”, – наголосила Романовська, повідомивши, що вона звернулася до керівників області і міста, депутатів і бізнес-структур із проханням підтримки в цьому питанні.
Стурбовані зривом домовленостей з “Ryanair” львівські готельєри і ресторатори. Так, Львівський туристичний альянс спільно з Львівською міськрадою вперше за період Незалежності України запропонував створити Фонд на підтримку авіаперевезень, де мали акумулюватися кошти для стимулювання авіакомпаній відкривати нові бюджетні рейси або збільшувати їхню кількість. Наповнюватися фонд мав за принципом 50/50 за рахунок місцевих бізнесменів і міського бюджету. Але тепер така можливість під питанням…
Саме тому туристичний альянс Львова звернувся до вищого керівництва країни з вимогою вплинути на ситуацію, адже “відхід “Ryanair” із ринку України остаточно поховає будь-яку вільну конкуренцію та вільний ринок в авіаційній галузі і не тільки”.
Лоукост не “за будь-яку ціну”
З метою вирішення проблеми, прем’єр-міністр Володимир Гройсман у вівторок, 11 липня, провів спеціальну нараду з керівництвом Мінінфраструктури, Мін’юсту, “Борисполя” та Асоціації аеропортів України. За її результатами, вирішено поновити переговори з ірландським лоукостером і прийнято звернення до НАБУ й Антимонопольного комітету щодо оцінки перебігу переговорного процесу, зокрема дотримання законодавства й умов конкуренції. “Ми відкриті і готові залучати різних перевізників, у тому числі компанії, які працюють за моделлю low-cost. Але не за “будь-яку ціну”. Умови роботи мають бути конкурентними. Треба всім запропонувати однакові базові умови”, – наголосив глава уряду. У свою чергу Павло Рябікін зазначив, що переговори з ірландцями були приречені на провал, водночас висловивши готовність до перевірки переговорного процесу. Ірландці наразі мовчать щодо переговорів з українською стороною.
У середу, 12 липня, на засіданні уряду Гройсман зазначив, що необхідно запропонувати “Ryanair” продовжити співпрацю зі Львівським аеропортом, який виконав усі умови домовленостей з авіаперевізником. З його слів, до переговорів з лоукостером необхідно залучити й інші українські летовища. Разом із цим він наголосив, що до вересня в Україні має бути напрацьована стратегія розвитку вітчизняних аеропортів. До ініційованої міністром Омеляном відставки Рябікіна справа не дійшла.
Голова правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко так прокоментував історію з ірландською авіакомпанією у Facebook: “Толком не розібралися, почали шуміти, звинувачувати, вимагати відставок. Не потрібно ідеалізувати “Ryanair”. Те, що вони заявили, – це тактика шантажу. І не потрібно гнобити “Бориспіль”, який до речі, навіть не розпоряджається орендою duty freе, кафе і т. п. в аеропорту – все вирішується через Фонд держмайна, де, боюся, діють усім зрозумілі схеми. Потрібно сформувати й узаконити умови нормальної економічної моделі київського аеропорту. На мою думку, зважене рішення прийняв уряд – не впадати в істерику, а продовжувати переговори. Але при цьому потрібно говорити одним голосом (мати загальну позицію), а не займатися популізмом і плодити конфлікти навколо себе, як це продемонстрував міністр Омелян”.