Цього тижня Президент Петро Порошенко вже підписав законодавчі зміни, якими пріоритетом зовнішньополітичного курсу України визначено вступ до НАТО. Тож тепер маємо офіційно відновлену “натівську мету”.

Звичайно, про якісь конкретні терміни щодо вступу не йдеться, і про це “Пошта” писала ще після того, як наш парламент 8 червня на четвертий рік неоголошеної війни з Росією нарешті проголосував за курс на НАТО. Так само ми писали і про те, що власне шлях реформ, якими маємо підійти ближче до НАТО, є не менш важливим, ніж власне вступ в Альянс.

До того ж, Україна вже зараз має безпрецедентний рівень співпраці з НАТО, доступ до низки трастових фондів (до речі, один із цільових фондів для України стосується кібербезпеки і нещодавно в Альянсі заявили, що планується розширення такої співпраці), маємо щорічну програму співпраці з НАТО, які деякі експерти називають навіть таким собі “закамуфльованим” Планом дій щодо членства. От тільки Україна повністю не використовує всі можливості цієї програми.

Але плани озвучуються “наполеонівські”. Нагадаємо, що ще минулого року Україна взяла на себе завдання до 2020-го досягти повної сумісності з силами держав-членів НАТО, перевести нашу армію на стандарти НАТО. Та навіть якщо таке завдання буде виконане – це ще не означає, що ми одразу будемо подавати заявку на вступ до Альянсу.

Невідомо ще, наскільки затягнеться війна з Росією, а це є величезною перешкодою для нас. Адже навіть попри усю підтримку України з боку Заходу, в ЄС та США продовжує переважати думка про те, що сама навіть тема вступу України до НАТО провокує Путіна.

У ст. 5 Північноатлантичного договору йдеться про те, що напад на одну чи кілька країн-членів НАТО вважатиметься нападом на усіх. А отже, і всі натівські країни повинні захищати свого потерпілого союзника. Зрозуміло, що відкрито воювати з Росією, зважаючи на масштаби такого гіпотетичного воєнного конфлікту, в НАТО не хочуть.

Треба розуміти, що нас не дуже-то чекають у НАТО. Принаймні в близькій перспективі. При цьому про “закриті двері” для України ніхто не говорить.

“Дуже багато ще необхідно зробити. Але бачимо великий прогрес і впевнені, що Україна зможе стати членом НАТО. І ми, як Парламентська асамблея, будемо підтримувати її у цьому”, – заявив цього тижня у Києві Голова Парламентської асамблеї НАТО Паоло Аллі. Нагадали нам і про те, що треба краще боротись із корупцією.

9 липня виповнюється 20 років від дня підписання Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО.  З цієї нагоди до нас і прибула делегація Парламентської асамблеї НАТО, вже відбулись урочистості у Верховній Раді. Також до України прилетить генсек НАТО Єнс Столтенберг й посли країн-членів Північноатлантичного альянсу.

У понеділок, 10 липня, він виступить в українському парламенті. Також у цей день має відбутись засідання Комісії Україна – НАТО. Заплановані зустрічі Єнса Столтенберга із Президентом  Петром Порошенком, прем’єром Володимиром Гройсманом, а також із головою ВРУ Андрієм Парубієм. Останній, до речі, коли анонсував візит генсека НАТО, заявив про те, що відбудеться обговорення перспективи членства України в НАТО. Цікаво, чи будуть якісь публічні заяви на цю тему, особливо від Столтенберга. Та і водночас розуміємо, що загальних фраз завжди може бути багато…

Про Україну та НАТО говорили цього тижня й в Лондоні. Там відбувалась кількаденна міжнародна конференція, присвячена обговоренню наших реформ. В конференції, як повідомляє Європейська правда,  понад десяток міністрів закордонних справ, заступник держсекретаря США, віце-президент Єврокомісії, ключові особи міжнародних фінансових інституцій, представники не лише більшості країн ЄС та США, але також Канади та Японії. Українську делегацію очолював прем’єр Гройсман.

Тема НАТО на цій конференції “спливла” саме через ухвалений парламентом і тепер вже підписаний Президентом закон щодо наших зовнішньополітичних пріоритетів. Якщо від політиків, зокрема, із балтійських країн можна було почути заохочення і підтримку, то західні експерти дуже критично відреагували на згадані законодавчі зміни.

“Я не повторюю російські наративи. Це моя думка, а не нав’язана Росією. Навпаки, я маю на меті допомогти Україні, застерегти її від помилкових кроків… Українське членство в НАТО наразі не є ані потрібним, ані можливим… Якщо ви підніматимете це питання, це лише ускладнить ваші відносини з країнами-членами Альянсу… Ви в Україні приділяєте надто велике значення символам статусу, а не реальній співпраці. Навіщо вам цей статус, якщо ви зараз маєте більше практичної співпраці, ніж Грузія з її інтенсифікованим діалогом! А такі ініціативи ведуть вас до поразки. В НАТО немає підтримки нового статусу для України, а відмова Альянсу лише розв’яже руки Москві”, – це висловлювання ключового експерта із безпекових питань Східної Європи у британському королівському центрі “Чатем Хаус” Джейсма Шера, про які пише у своїй статті редактор Європейської правди Сергій Сидоренко.

Також він наводить і заяву колишнього голови МЗС та Міноборони Британії, а до 2015 року – голови парламентського комітету з питань розвідки та безпеки Малкольма Ріфкайнда: “Єдиний шанс, коли Україна зможе розраховувати стати членом НАТО – це в разі, якщо США, Британія, Німеччина, Франція та інші будуть готові воювати з Росією для захисту України. Цього немає зараз і цього не буде в майбутньому”.

Тут ще раз повторимо, що Україна зараз не готує заявки на вступ до НАТО і ніхто навіть не скаже через скільки часу це може відбутись. А на Заході вже багато невдоволених.

“НАТО і США – це лише дві наявні в України гіпотетичні можливості отримати реальні ядерні гарантії. Інші гарантії безпеки Україні не потрібні. Перестати красти, почати думати, поставити в центр уваги людське життя – і Україна невдовзі буде здатна не тільки захистити себе, але зможе і сама надавати іншим гарантії безпеки (крім ядерної). Рішення українського парламенту мало би бути у 2014 році. Принаймні, Борис Тарасюк вносив відповідний законопроект. Але виборчі рейтинги влади зробили це реальністю лише у 2017 році. Ну і нехай. Це рішення не зробить нас членом НАТО автоматично, але наближає нас до Північноатлантичного альянсу. І не тільки тому, що декларує наміри. А ще й тому, що саме такі положення законодавства покладають на державу відповідальність і обов’язки виділяти необхідні ресурси для досягнення заявленої мети. Скільки б часу у нас не забрав процес приготування до членства, яких зусиль нам не коштуватиме згода Альянсу запросити нас до членства, без сьогоднішнього рішення все це взагалі було поза межею реальності”, – писав ще після  затвердження нашим парламентом курсу на вступ до НАТО голова правління фонду “Майдан закордонних справ” Богдан Яременко.

Найприкріше те, що зрушення позицій українців у бік важливості НАТО і його безпекових гарантій почались вже після того, як Путін окупував Крим і розпочав війну на Донбасі. Фонд “Демократичні ініціативи”  та Центр Разумкова з 9 по 13 червня провели дослідження і змоделювали гіпотетичний референдум щодо питання вступу України до НАТО. Відповідно до цього дослідження, 48% респондентів проголосували б “за”, 33% – проти. А у 2012-ому розподіл був: 16 – “за”, майже 61% – “проти”. Якщо ж зараз брати до уваги тих, хто заявив, що точно прийшов би на такий референдум (а це 66% респондентів), то результати були б такими: 69,5% – “за”, 26% – “проти”.

Так, в західних областях все ще набагато більше підтримують НАТО, аніж у східних та південних. Але насправді збільшення підтримки вступу до НАТО відбулось по всіх українських регіонах. Так само і як розуміння, що це найкращий шлях гарантувати національну безпеку (зараз цю тезу підтримують 47% українців, а серед тих, хто проголосував би за НАТО на референдумі – майже 86%). Військовий союз з Росією все ще підтримує тільки 6% респондентів. А от позаблоковий статус – ще 30%.

Тож масштабна інформаційна кампанія щодо НАТО нашій країні ще дуже потрібна. “Для 44% українців головним аргументом проти вступу України до НАТО є побоювання, що це зможе залучити Україну до військових операцій Альянсу. Важливо,  що якби була ефективно організована комунікація з цього приводу, то побоювання суттєво зменшилися б.  Всього 21% українців знають, як приймаються рішення у НАТО, 12% – вважають, що добре проінформовані про те, що таке НАТО. Близько 37% українців хотіли б знати про вигоди для України від вступу до Альянсу”, – зазначив політичний аналітик Фонду “Демократичні ініціативи” Олексій Сидорчук під час презентації результатів дослідження, повідомляє сайт Фонду.

Зазначимо, що опитування охопило 2018 респондентів віком від 18 років в усіх регіонах України, за винятком окупованих Криму і частини Донбасу. Теоретична похибка вибірки – 2,3%.

Також зазначимо, що референдум щодо вступу до НАТО зараз взагалі не на часі. Та й навіть у майбутньому  таке волевиявлення виборців не буде обов’язковим. Із нинішніх 29-ти членів НАТО лише три країни проводили відповідний референдум.