Українська Нацполіція: чи є майбутнє?

джерело: slovoidilo.ua

Невдовзі будні вихованців поліцейської академії можна буде спостерігати не лише в популярній американській кінокомедії, а й безпосередньо в Україні. Цього тижня керівник української Нацполіції Сергій Князєв підписав наказ про створення спеціального поліцейського вищого навчального закладу. Спочатку для навчання планують відібрати півтисячі поліцейських, згодом їх кількість збільшать до 1-1,2 тисячі правоохоронців.

Основна мета створення вишу – зменшення кількості браку при відборі кандидатів на службу. “Українці хочуть бачити в поліції не бездушних, малоосвічених, незацікавлених у кінцевому результаті, невмотивованих чиновників у поліцейській формі. Ми провели аналіз і бачимо, що найбільше скарг на дії чи бездіяльність поліцейських від громадян саме в цьому напрямку. Пропонуємо нову систему набору: прийшов у поліцію – попрацював патрульним або на інших рядових посадах, окрім деяких специфічних підрозділів. Хочеш стати офіцером поліції – послужи патрульним, прояви себе, зрозумій, що це твоя професія. Наша ціль – поліцейський за покликом серця, а не за вмовлянням батьків і друзів”, – зазначив Сергій Князєв. Він також наголосив, що за наявності професійних якостей патрульного з 1-3-річним досвідом можуть рекомендувати для навчання у вишах системи МВС.

Коливання довіри і соціологія

Парламентарі ухвалили закон про створення Національної поліції України 2 липня 2015-го. 4 серпня ми відзначаємо день Нацполіції, адже саме цього дня два роки тому Президент Петро Порошенко підписав закон, що трансформував стару міліцію в поліцію.

Першим етапом реформування МВС стало запровадження патрульної поліції, яка, по суті, стала “обличчям” реформ у головному правоохоронному відомстві країни. Вперше нових поліцейських зустріли Київ, Львів, Одеса, Харків, Ужгород та Мукачево. Запуск нової патрульної поліції, чим за кожної нагоди хваляться в МВС, із новенькими авто та красивою формою викликав справжній фурор серед населення. На початку реформування вітчизняної правоохоронної системи рівень довіри до нової поліції сягав 60%, але після старту реформи цей показник істотно знизився і щоразу коливається. Яскравою ілюстрацією такої тенденції, зокрема, є графіті на одній зі львівських вулиць: “Поліція – всюди, справедливості немає ніде”.

Наприкінці березня цього року очільник МВС Арсен Аваков опублікував на своїй Facebook-сторінці результати дослідження, проведеного соціологічною компанією “Taylor Nelson Sofres” на замовлення компанії “IREX” у 12-ти містах України, які включені до пілотного проекту з організації взаємодії між поліцією і громадськістю. В цей час Нацполіції довіряли 43,5%, патрульній зокрема – 53%. За півроку цей показник зріс на 4,6%, а недовіра знизилася з 22,8% до 21,5%. Для прикладу, суддям вірять 13,1%, прокурорам – 17%, представникам місцевих органів влади – 31,1%, засобам масової інформації – 34,1%.

“Ми мали пік захоплення й обожнювання патрульної поліції, що в певний момент сягнуло 60% довіри. Ця цифра опустилася до тверезої повсякденності – 40%. Але це статистика. Досвід європейських країн каже: там, де поліції довірятиме більшість населення, буде стійка правоохоронна система. На мою думку, ми матимемо її в найближчі 3-5 років, щойно молоді хлопці, яких набрали за конкурсом, займуть керівні посади, наберуться досвіду, перестануть розбивати машини. Ситуація стабілізується, коли стабілізуємо законодавство. Але це тривалий процес, який здійснюється крок за кроком”, – наголошував Аваков навесні в інтерв’ю ТСН.ua, а вже в червні він говорив, що рівень довіри до поліцейських фактично не змінився.

Стрілянина у Княжичах, розбиті машини…

Падіння рейтингів довіри до вітчизняної Нацполіції можна пояснити повідомленнями про затримання поліцейських-хабарників, підвищенням рівня злочинності, відкритим протистоянням нових і старих кадрів, скандалами, пов’язаними з роботою патрульних – відповідно зниженням відчуття безпеки та захищеності. Неприємності супроводжували поліцейських чи не з перших днів реформи. Так, наприкінці жовтня 2015-го нетверезі патрульні влаштували бійку в одному зі львівських нічних клубів. Що вже казати про розбиті службові автівки…

Широкого розголосу в суспільстві набуло побиття поліцейськими учасників АТО в ході розв’язання конфлікту під час урочистостей з нагоди 9 травня цього року. Піковим моментом, який кардинально розділив суспільство у питанні ставлення до поліції, стала трагедія у Княжичах у грудні 2016-го. Тоді спецоперація затримки зловмисників на Київщині продемонструвала непрофесійність вітчизняних силових органів. Таке відбулося в Україні вперше і нагадало сюжет кримінального фільму – правоохоронці різних структур через неузгодженість дій перестріляли один одного!

Однак загалом, попри всі скандали, після запуску нової поліції ситуація в країні змінилася на краще. Вже зовнішній вигляд і манера спілкування поліцейських уселяють оптимізм. Наразі реформування підрозділів Національної поліції триває. В середині червня в Україні за правопорядком на трасах міжнародного і національного значення замість ліквідованої ДАІ розпочали стежити перші екіпажі дорожньої патрульної поліції, що, вочевидь, знизить безконтрольність водіїв і пішоходів на дорогах.

Про новації в силовому та оперативному блоках поліції цього тижня розповів Сергій Князєв. “Ми створили підрозділ Національної поліції спеціального призначення КОРД, який базується на європейських принципах несення служби і найкраще підготовлений до ситуаційного контактного короткого бою з терористами. Тісно співпрацюємо з колегами з прикордонної служби, Нацгвардії та інших силових структур, доповнюючи один одного. Спеціальні підрозділи та добровольчі батальйони переходять на постійну основу. Відповідно ми займаємося перепідготовкою працівників за сучасними європейськими умовами. Наразі триває набір і навчання до спеціального підрозділу тактичної поліції. Його співробітники забезпечуватимуть публічну безпеку під час масових заходів. Із технічного блоку ми поставили собі за мету відродити сучасні швидкі гелікоптерні групи, які використовуватимуть човни. Такий крок необхідний, адже в нашій країні великі річкові і морська прибережні зони”, – зазначив очільник Нацполіції України.

Звісно, жодна повномасштабна реформа не може дати миттєвих результатів. На це потрібні роки наполегливої та відповідальної роботи. Головне, щоб поліцейські пам’ятали: їхній обов’язок – служити інтересам громадян, гарантувати українцям захист і безпеку.

Антон Пузиревський, екс-очільник патрульної поліції Львова:

– Основним досягненням реформи правоохоронної системи в Україні, на відміну від Росії, де всього лиш змінили вивіску, є створення абсолютно нового органу – Національної поліції. Нам удалося адаптувати до власних умов досвід Грузії в цьому напрямку, поєднавши функції Державної патрульної служби, ДАІ і частково дільничного. Відповідно навантаження і відповідальність правоохоронців зросли в рази. Під час відбору патрульних зроблено ставку на молодих, відкритих, освічених людей, які повинні безпосередньо реагувати на виклики громадян. Звичайно, скарги є і будуть, адже не скаржаться лише на тих, хто нічого не робить. Завжди важливим є людський фактор, тому поліцейських необхідно постійно контролювати, щоб вони пам’ятали, що служба і робота – різні речі. Робота – це “від” і “до”, за заздалегідь визначеним графіком. Натомість служба передбачає присягу на вірність народу. Міністерство внутрішніх справ і Національна поліція – величезні структури, на реформування яких необхідно багато часу. Можливо, все відбувається не настільки швидко, як очікувало суспільство, але зміни на краще все-таки є. Реформа триватиме ще не один рік. Треба розуміти, що іноді доводиться відійти на крок назад, щоби згодом зробити два кроки вперед. Загалом вектор розвитку вибрано правильний, у процесі все налагодиться. Ефективність діяльності правоохоронних органів полягає в комплексній взаємодії патрульних, слідчих і суддів, які повинні приймати справедливі рішення. Реформа принесе позитивні результати лише тоді, коли в Україні діятиме принцип невідворотності покарання.

Віктор Стельмах, оперативник із 23-річним стажем роботи:

– Реформування Національної поліції України не дало результату, якого очікували люди і керівництво МВС зокрема. Загалом створили яскраву картинку молодих красивих поліцейських у новенькій формі, які ходять вулицями міста і роблять зауваження, як у зарубіжних фільмах. Спочатку українці шаленіли від цього, фотографувалися з представниками нової поліції, але згодом утратили інтерес, адже не побачили головного – розкриття злочинів, спокійного і безпечного життя. Фактично коефіцієнт корисної дії патрульних нульовий. На мою думку, найбільшою помилкою МВС є звільнення старих кадрів, серед яких багато чесних і порядних правоохоронців. Треба було лише почистити їхні лави від “мєнтів” і “мусорів”, а не відсторонювати від роботи всіх підряд. Так, потенціал молодих, енергійних поліцейських хороший, але їх іще потрібно навчати та підвищувати кваліфікацію. Для цього в якості консультантів варто залучати старих працівників правоохоронних органів, чий досвід є колосальним. Серед плюсів реформи вітчизняної правоохоронної системи можна назвати лише швидке реагування поліцейських на виклики і те, що відтепер вони їздять із проблисковими маячками з метою попередження неправомірних дій.

коментарі відсутні

Для того щоб залишити коментар необхідно увійти