Українці зараз можуть спостерігати за реаліті-серіалом, в якому Генпрокурор Луценко намагається зняти недоторканність із шести нардепів фактично одним махом. Такого в нас ще не було. Незважаючи на серйозність обвинувачень і начебто “залізобетонні” докази, зібрані правоохоронцями проти народних обранців, все це дійство, як вже стало зрозуміло, є відверто комедійним.

Нині епіцентр політичних розбірок – регламентний комітет Верховної Ради. Інформаційні телеканали цього тижня показують комітетські засідання у прямому ефірі щодня, починаючи з понеділка, 3 липня. Головні  персонажі – вже загаданий Генпрокурор Юрій Луценко, а також головний антикорупційний прокурор Назар Холодницький, нардепи Євген Дейдей (фракція “Народний фронт”), Олесь Довгий (“Воля народу”), Андрій Лозовий (Радикальна партія), Максим Поляков (“Народний фронт”), Борислав Розенблат (Блок Петра Порошенка), Михайло Добкін (“Опозиційний блок”). А ще в окремих епізодах підключається директор Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артем Ситник. І звичайно ж, не можна забувати про роль в.о. голови регламентного комітету ВРУ Павла Пинзеника (“Народний фронт”).

Ще позаминулого тижня, 21 червня, Генпрокурор вніс до парламенту подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності одразу п’ятьох нардепів. Це фактично означає прохання зняти з них недоторканність. Але частково, щоб вручити підозру і продовжити слідчі дії. Щодо двох iз них, Полякова і Розенблата, прокуратура просить одразу й права на арешт. Подання на притягнення Добкіна до кримінальної відповідальності з’явилось у парламенті вже 29 червня.

Ще позаминулого тижня, 21 червня, Генпрокурор вніс до парламенту подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності одразу п’ятьох нардепів. Це фактично означає прохання зняти з них недоторканність. Але частково, щоб вручити підозру і продовжити слідчі дії. Щодо двох iз них, Полякова і Розенблата, прокуратура просить одразу й права на арешт. Подання на притягнення Добкіна до кримінальної відповідальності з’явилось у парламенті вже 29 червня.

В чому суть звинувачень? Тут не будемо довго описувати всі подання, адже різні ЗМІ мусолять їх текст щодня. Якщо описувати кожен випадок коротко, то Дейдею інкримінують незаконне збагачення, бо, мовляв, він купив квартиру і два автомобілi на суму, яку не дозволяв сімейний бюджет, а водночас намагався це приховати, оформивши на дружину незрозумілий кредит в Ігоря Лінчевського, котрий є помічником ще одного нардепа-“фронтовика” Дениса Дзендзерського.

Довгому прокуратура інкримінує те, що він ще на посаді секретаря Київської міськради в команді одіозного мера Черновецького “просував” рішення про незаконне відчуження столичної землі.

Лозового звинувачують в несплаті 1,7 млн грн податків. До речі, це подання, на відміну від попередніх, розроблялось у Генпрокуратурі, а не в НАБУ.

Питання Розенблата і Полякова, мабуть, треба розглядати разом. Загалом їм інкримінують отримання хабарів від закордонної фірми за те, що вони мали просувати на законодавчому рівні спрощення умов видобутку і торгівлі бурштином в Україні. В цій схемі начебто були задіяні помічники й охоронці нардепів, була спецоперація із затримання охоронця Розен­блата, детективи НАБУ діяли під прикриттям. У цій “бурштиновій справі” НАБУ вперше діяло разом із американським ФБР. Тут треба зазначити, що і Генпрокурор Луценко просив регламентний комітет не розділяти питання щодо Розенблата і Полякова на різні дні, бо доведеться двічі демонструвати ті самі докази, але в комітеті відмовили. Тому розгляд подань щодо цих двох нардепів у комітеті відбудеться окремо: сьогодні, 6 червня, щодо Полякова, завтра щодо Розенблата.

Щодо подання на Добкіна, то йому інкримінується зловживання службовим становищем, вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, шахрайство та пособництво. Суть звинувачень у тому, що коли він ще був міським головою Харкова, то сприяв незаконному відчуженню земель. Найімовірніше, що розгляд подання на Добкіна в парламентському комітеті розглянуть наступного тижня, 12 липня.

Нардепи, над якими зараз нависла небезпека, хоч і часткової, але втрати недоторканості, всі звинувачення відкидають, заявляють про політичне переслідування і сфабриковані справи. Але також дехто із обранців показово просили комітет підтримати подання, мовляв, у суді доведуть свою невинуватість. Зрозуміло, що із нашою судовою системою таку “сміливість” можна собі дозволити. Але і парламентський комітет, незважаючи на будь-які заяви нардепів, поки забраковував подання від Генпрокурора.

Ми вже побачили три серії: із Дейдеєм, Довгим та Лозовим. І в усіх цих випадках було багато сварок між Луценком та нардепами, обопільних саркастичних випадів. У понеділок при обговоренні подання на Дейдея засідання регламентного комітету взагалі перетворилось на ігровий суд. На обговорення прийшов начебто кредитор нардепа Лінчевський. Сторони мали змогу узгодити свої позиції. Але як все це стосується роботи парламентського комітету?!

У вівторок Луценко та Довгий не могли поділити то підготовлені прокуратурою слайди із візуалізацією суті подання, то пляшку води.  А ще нардеп “підколов” Луценка тим, що сам голосував за Генпрокурора без юридичної освіти. Тут зазначимо, що ЗМІ вже неодноразово приписували Довгому роль такого собі посередника між депгрупами екс-“регіоналів” та коаліцією, який забезпечує збір забраклих голосів. І нагадаємо, що за призначення Луценка Генпрокурором коаліція на двох БПП і “Народного фронту” спромоглась лише на 208 голосів, але допомогли “Воля народу”, “Відродження” та низка позафракційних.

Учора, 5 липня, на засіданні із Лозовим абсурду було не менше. Чого лише вартий епізод із перепалкою між ним і Луценком щодо вартості хреста-енколпіона зі святими мощами ХІІІ століття, що Лозовий задекларував за 2015 рік…

“Щодо мощей, ми не знаємо, скільки точно вони коштують. Але експертиза показала мінімальну вартість у 121 тисячу гривень”, – заявив Луценко.

“Це святотатство говорити про оцінки святих речей. Я закликаю вас вклонитися цим мощам і покаятися”, – розлючено відповів Лозовий, передає Українська правда.

Ось як відбувається обговорення питання надання права на зняття недоторканності з нардепа на парламентському комітеті. Тут зазначимо, що у поданні на Лозового йдеться про те, що невідповідність вартості задекларованого майна нардепа його готівковим активам і доходам становить понад вісім мільйонів гривень. Однопартійці Лозового кажуть, що він отримав спадщину. В Генпрокуратурі це спростовують.

Загалом Луценко запропонував Лозовому просто сплатити податки, щоб було припинене провадження проти нього, а потім разом “сходити до церкви і помолитись”. Але невідомо, чи Лозовий захоче повторювати долю нардепа з депгрупи “Відродження” Геннадія Бобова, на якого також було прокурорське подання через ухиляння він сплати податків. Але парламентар сплатив понад 37 млн грн податків і Луценко подання відкликав.

Усі три подання, які парламентський комітет вже розглянув цього тижня  “сторожі регламенту” в різній мірі розкритикували і назвали необґрунтованими. При цьому, фактично, не йдеться про провал Генпрокурора. Члени регламентного комітету виступили проти Луценка, але подання із своїми висновками відправили спікеру. І саме від Андрія Парубія залежатиме, чи виносити їх на голосування всіх нардепів на пленарному засіданні. Прецеденти були. Незважаючи на негативний висновок регламентного комітету парламент ще у грудні минулого року дозволив притягувати до кримінальної відповідальності представника “Опоблоку” Вадима Новинського. Інша річ у тому, що після цього так звана церковна справа проти Новинського, про яку “Пошта” вже неодноразово писала, якось не просувалась.

Тож і у нинішньому комедійному серіалі залишається інтрига. Як поведеться спікер, адже двоє нардепів, на яких надійшли подання, є його однопартійцями? Чи встигнуть парламентарі у сесійному залі розглянути прокурорські подання до літніх канікул, а наступний тиждень відповідно до календарного плану (якщо його не змінять) буде останнім пленарним? Генпрокурор сподівається на розгляд усіх шістьох подань у сесійному залі 13 липня. І якщо встигнуть, то яким буде рішення?

Адже можуть виникнути важливі прецеденти. Відкриття шляху до відповідальності посадових осіб за рішення колегіальних органів, відповідальності за неспівставність доходів і майна, зазначеного в е-декларації. Щодо цього чи не в кожного нардепа можуть виникнути проблеми. Суспільство таких прецедентів чекає, але чи нинішня система готова “здавати” своїх?..

Також відкритим залишається питання: а чи взагалі нинішня активність Луценка має  мету справді покарати нардепів, щодо котрих начебто є всі необхідні докази порушення законів. Про двох коаліційних “фронтовиків” ми вже загадали, а ще є представник президентської фракції БПП. Бо, знаючи любов Генпрокурора до піару, це може бути чергова гра на публіку. Начебто і демонструється, що всі рівні, але усі нардепи можуть уникнути відповідальності. А далі стара пісня: парламент не такий, суди не такі…

Сам Луценко в інтерв’ю “5 каналу” вже заявив, що не закриватиме очі на дії нардепів, щоб зберегти коаліцію. Також Луценко зазначив, що Генпрокуратура проводить розслідування щодо деяких чинних міністрів в уряді Гройсмана. Прізвищ ще ніхто не називав. Що ж, цікаво. Побачимо, що з цього всього, зрештою, вийде.

Загалом зараз для українців знову черговий привід говорити про те, а чому наші парламентарі, попри всі свої обіцянки, навіть після Революції Гідності досі не відмовились від депутатської недоторканності.

“Резонансні справи, рішучі кроки по боротьбі з корупцією, які зараз демонструє Генеральна прокуратура й НАБУ, нагадують усім нам про такий анахронізм, як депутатська недоторканність. Мій проект змін до Конституції готовий. Він вимагає політичної волі від народних депутатів – раз і назавжди урівняти себе в правах з громадянами України. Так само, як ми зняли недоторканність із суддів. Я сподіваюся, що народні обранці в недалекому майбутньому ухвалять відповідні рішення. Адже серед них, напевно, немає жодного, хто б не обіцяв скасування цієї недоторканності в своїх виборчих програмах”, – заявив 28 червня, в День конституції, Президент Петро Порошенко.

Ці слова треба запам’ятати, але і не забуваймо, що гарант також дуже добре вміє грати на публіку. До речі, низка нардепів йому вже нагадали, що разом із скасуванням депутатської недоторканності потрібно ухвалити новий закон, який би зробив можливим і чітко прописував процедуру імпічменту президента.

Зазначимо,  екс-нардеп Микола Томенко, якого парламент вже позбавив мандата у цьому скликанні, зазначає, що скасувати недоторканність зараз можна у будь-який момент.

“Як відомо, це питання вже двічі голосувалося у ВР цього скликання. Так, відповідний законопроект “Про внесення змін до Конституції України щодо недоторканності народних депутатів та суддів” (№ 1776) був поданий Президентом до парламенту як невідкладний 16 січня 2015 року. Перше голосування було щодо включення його до порядку денного сесії (297 голосів “за”), а друге – щодо направлення його на розгляд Конституційного Суду (365 голосів “за”). З лютого до кінця червня 2015 р. законопроект розглядався у Конституційному Суді, потім він повернувся до профільного комітету, і з грудня 2015 року він “очікує розгляду” у парламенті. Варіанти подальшого розгляду цього законопроекту можуть бути різними: ще одне голосування у ВР без пунктів про недоторканність суддів (оскільки це питання вже врегульоване іншими змінами до Конституції щодо правосуддя), або ще одне звернення до КС щодо позбавлення недоторканності виключно народних депутатів України… За будь-яких обставин, якби насправді у влади було бажання вирішити це питання з недоторканністю, то вона би давно його вирішила за ці майже два роки!.. Оскільки мова йде про один і той самий текст законопроекту, запропонований Порошенком, то за нього вже голосували у парламенті і набрали 365 голосів “за”! Мова йде про голосування від 05.02.2015 р. за Проект Постанови про направлення до КС законопроекту про внесення змін до Конституції. Оскільки текст законопроекту, який направляли до КС, лишився же той самий, то й голосів на його ухвалення має бути більш ніж 300… Я переконаний, що президентський законопроект про скасування депутатської недоторканності може бути ухвалений нинішнім складом парламенту у будь-який момент! Для цього потрібна лише політична воля влади”, – зазначає Томенко у блозі на сайті “Обозреватель”.

Генпрокурор Юрій Луценко, який раніше був головою фракції БПП, також на своїй сторінці у Facebook нагадав, що КС вже погодив текст змін до Основного закону щодо скасування депутатської недоторканності.

Але от тільки чомусь ні Луценко, ні після переходу в ГПУ його наступники у президентській фракції це питання якось не просували в парламенті…