Гроші в обмін на реформи
Через затримку з виконанням основних вимог Міжнародний валютний фонд виділить Україні черговий кредитний транш щонайшвидше восени
фото: president.gov.ua
Пункт меморандуму про співпрацю Міжнародного валютного фонду з Україною щодо запуску ринку землі відтепер, начебто, не є обов’язковою умовою для виділення нашій країні чергового траншу кредиту. За повідомленнями українських ЗМІ, зняти це питання з порядку денного керівника МВФ Крістін Лагард попросив особисто Президент Петро Порошенко під час нещодавнього візиту до Вашингтона, оскільки у Верховній Раді наразі немає політичної волі щодо його затвердження. “Між Порошенком і Лагард досягнута домовленість виключити земельну реформу з переліку питань, які впливають на виділення траншу”, – інформує AgroPortal із посиланням на американські джерела. Однак офіційних заяв про це поки що немає.
Земельна реформа: нехай увесь світ зачекає
Водночас нагадаємо: відповідно до оновленого меморандуму співпраці з МВФ, законопроект про обіг земель Верховна Рада повинна була ухвалити до кінця травня. Але це питання довелося відкласти, оскільки воно викликало значний резонанс у суспільстві. Тим паче політики традиційно доливали оливи у вогонь, усіляко на ньому спекулюючи.
За даними дослідження соціологічної групи “Рейтинг”, проведеного у другій половині травня 2017-го, лише 11% українців вважають, що в Україні потрібно дозволити вільну купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення. На думку чверті опитаних, для введення вільного земельного ринку наразі відсутні умови, 53% опитаних упевнені, що земля не повинна бути товаром узагалі.
Сьогодні, крім України, у світі ще чотири країни не скасували мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, – Конго, Куба, Венесуела і Північна Корея. “Земельна вистава” в нашій країні триває не одне десятиліття. Законопроект про обіг земель не є новацією, адже ще на початку 2000-их років законотворці розробили декілька варіантів цього документа, але всі вони були поховані на підступах до парламенту. 2002-го українська влада прийняла мораторій на продаж сільгоспземель як тимчасовий запобіжник від можливих ризиків на старті повномасштабної земельної реформи. Але за 15 років парламентарі змогли лише 8 разів його продовжити, але не розробити і затвердити законодавчі норми, які б урегулювали ситуацію на вітчизняному ринку землі.
Найважливішим плюсом співпраці з МВФ є те, що він змушує наших можновладців не зволікати з упровадженням важливих реформ
Очевидно, земельна реформа й далі перебувала б “на дні”, якби на її запровадженні не наполіг МВФ. Тепер іноземні кредитори зменшили тиск на українську владу в цьому напрямку, що може ще більше розслабити наших можновладців. Це питання викликало гарячі дискусії серед парламентарів. Одні вважають, що відкриття ринку землі збільшить притік інвестицій й активізує розвиток сільського господарства. Інші парирують це тим, що в період економічної кризи всю українську землю за безцінь скуплять іноземці. В середині лютого 55 нардепів спрямували до Конституційного Суду України (КСУ) звернення про скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель, який діятиме до кінця 2017-го. Таким чином народні обранці сподівалися, що вже восени цього року український ринок землі позбудеться обмежень, однак КСУ в сьогоднішньому стані не здатний приймати ефективні рішення. Проте лише скасування мораторію недостатньо для відкриття земельного ринку. Народним обранцям необхідно насамперед виробити запобіжники на випадок можливих ризиків, що можуть після цього з’явитися.
У парламенті вже зареєстровано декілька проектів закону про обіг сільськогосподарських земель, але ключовим є урядовий законопроект, який наразі перебуває на стадії обговорення і доопрацювання. “Ми займалися та займаємося підготовкою закону про обіг земель. Насправді в Україні завжди говорили про те, буде чи не буде мораторій на землю. На мою думку, це абсолютно неправильний підхід. Нам потрібно запропонувати модель обігу земель в інтересах українських громадян. Жодного квадратного сантиметра української землі іноземцям.
Друга позиція – заборона продажу українських земель великим холдингам. Уряд за те, щоб земельна реформа відбулася в інтересах українського фермерства. Ми працюємо з фермерами, будемо вести діалог із українським суспільством і пояснювати важливі моменти. З того, що говоритимуть люди, робитимемо висновки. Це наш пріоритет. Неправильно просто зняти мораторій”, – зазначив на початку цього тижня в прямому ефірі телеканалу ICTV прем’єр-міністр Володимир Гройсман.
Будуть реформи – буде кредит
Нагадаємо, в березні 2015-го Україна та МВФ підписали чотирирічну програму розширеного фінансування на загальну суму 17,5 мільярда доларів кредиту. Одразу після цього Київ отримав перший кредитний транш у розмірі 5 мільярдів доларів, другий (1,7 млрд дол.) – у серпні 2015-го, третій (1 млрд дол.) – торік у вересні.
Виділення четвертого траншу довелося перенести з метою уточнення розрахунків економічних наслідків заходів української влади у відповідь на залізничну блокаду Донбасу, націоналізацію українських підприємств на підконтрольних Києву територіях Донеччини та Луганщини, а також у зв’язку з визнанням Росією фейкових “паспортів” “ДНР/ЛНР”.
Таким чином Рада директорів МВФ лише на початку квітня 2017-го ухвалила рішення про надання нашій країні мільярдного четвертого траншу. Паралельно з цим було затверджено новий меморандум співпраці, згідно з яким українська сторона, зокрема, зобов’язалася до кінця квітня цього року ухвалити законодавчу базу для пенсійної реформи, фінансової поліції, а з 2018-го – дозволити продаж сільськогосподарських земель і запустити антикорупційні суди.
Передбачені іноземними кредиторами реформи часто є непопулярними серед населення
Найважливішим плюсом співпраці з Міжнародним валютним фондом є те, що він змушує наших можновладців не зволікати з упровадженням важливих реформ, розблоковує макродопомогу від ЄС, фінансування від Світового Банку та інших міжнародних інституцій, і є позитивним сигналом для інвесторів. Транш від МВФ – це насамперед індикатор довіри іноземних партнерів на шляху входження українців в європейську спільноту.
Кредитування МВФ не вирішує економічні проблеми країни, адже зазвичай кредитні кошти спрямовують на перекриття дефіциту торговельного балансу, поповнення золотовалютних резервів НБУ і забезпечення стабільності гривні. Згідно з результатами соціологічних опитувань, більшість українців негативно ставляться до отримання Україною кредитів МВФ. Це можна пояснити тим, що передбачені іноземними кредиторами реформи часто є непопулярними серед населення. До того ж люди не відчувають змін після вливання траншів у бюджет країни.
Наприкінці травня місія МВФ за підсумками моніторингу в Києві наголосила на необхідності технічного доопрацювання і парламентської підтримки законопроектів пенсійної та земельної реформ, пожвавлення приватизації та забезпечення конкретних результатів боротьби з корупцією.
За інформацією видання “Bloomberg”, наступний, п’ятий транш у сумі 1,9 мільярда доларів МВФ виділить Україні не раніше осені, хоч попередньо Київ очікував цього в червні-липні. Причиною затримки є те, що український парламент не підтримав пенсійну і земельну реформи до початку літніх канікул (згідно з календарним планом Верховної Ради, останній пленарний тиждень поточної сесії відбудеться з 11 по 14 липня). Якщо законопроекти пенсійної реформи вже зареєстровані в парламенті, а наступного пленарного тижня нардепи планують їх розглянути, то земельну реформу ще взагалі не розглядали.
Андрій Новак, голова Комітету економістів України:
– Ринок обігу земель сільськогосподарського призначення повинен бути цивілізований. Насамперед необхідно в законодавчому полі передбачити декілька запобіжників, які ліквідують основні побоювання щодо його запровадження.
По-перше, треба закріпити норму, що купувати землі можуть лише громадяни України. По-друге – встановити максимальний розмір площі, яку передаватимуть в одні руки. По-третє – визначити, скільки загалом земель можуть бути в обороті. Лише так можна уникнути можливих ризиків.
Щойно в нашій державі належним чином запрацює земельний ринок, ми отримаємо значні інвестиції в аграрний сектор як від вітчизняних, так і від іноземних бізнесменів. При цьому відбудеться адекватніше, відповідальне використання земель. Їх нові власники не виснажуватимуть ґрунти постійним вирощуванням на одних і тих же ділянках технічних культур. До того ж українці нарешті зможуть скористатися конституційним правом повноцінно розпоряджатися земельною власністю.
Ринок землі означає не лише вільні купівлю/продаж, а й цивілізовані орендні відносини на основі ринкової вартості. В попередні роки власники паїв отримували від орендодавців оплату в натуральному вигляді. Натомість після відкриття земельного ринку суттєво підніметься ціна української землі, яка сьогодні недооцінена, – вона в 5-7 разів дешевша, ніж у Європі (це при тому, що якість наших ґрунтів значно вища!).
Не потрібно боятися, що як тільки ринок землі в Україні відкриється, іноземці одразу все скуплять. Досвід інших країн показує: реально іноземні покупці привласнюють щонайбільше 7-8% уведених в обіг площ. Можливі ризики, що люди якомога швидше за безцінь продадуть свої земельні наділи і кусатимуть лікті, коли вартість землі в нашій країні досягне європейського ринкового рівня. Щоб цього уникнути, необхідно проводити серед населення попередню роз’яснювальну роботу.
Якщо МВФ наполягатиме на виконанні українською владою всіх раніше передбачених умов, земельна реформа почне працювати щонайшвидше з середини наступного року. Інша справа, якщо в Україні відбудуться дочасні парламентські вибори. В такому випадку це питання відкладуть, оскільки воно є соціально непопулярним, відповідно жодна політична сила не ризикне лобіювати його напередодні виборчої кампанії аби не підірвати власний рейтинг.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
